Чи достатньо у Києві зелених зон — дослідження 0 13


Насиченість Києва зеленими зонами

У 2017 році Київ визнали найзеленішою столицею Європи з населенням понад 2 млн осіб – такі дані містилися в дослідженні урбаніста Філіпа Гартнера, що ґрунтувалося на вивченні супутникових знімків методом визначення типів пікселів, який автор назвав Normalized Difference Vegetation Index. Загалом було проаналізовано 43 столиці в радіусі 5 км навколо центру міста. Це, безумовно, приємна новина, та пересічний киянин, прогулявшись містом, навряд чи погодиться з результатами цього дослідження. Aналітики DC Evolution проаналізували зелені зони столиці більш детально – в повному обсязі, за структурою в розрізі районів та категорій, а також потенціал їх розвитку та покращення.

Згідно з даними КМДА, загальна площа Києва становить 83,4 тис. га, площа зеленої зони – 16,2 тис. га, що складає 19,3% від загальної. Та окрім зелених зон, значну площу Києва займають лісництва і непристосовані для відпочинку місцевості, що віддалені від забудов. 

«Саме тому ми перерахували співвідношення зеленої зони до загальної, виключивши з загальної площу лісництва, яка становить 25,4 тис га, і в результаті отримали 27,7% зелених зон. Найзеленішим районом Києва є Голосіївський з показником 47,6%, за ним йдуть Оболонський (37,76%) та Дніпровський (31,02%). Найменш зеленим виявився Святошинський район – тут лише 11,65% зелених зон», – йдеться в дослідженні DC Evolution.

За даними КМДА, за два останні роки зелена зона, пристосована для відпочинку Киян та гостей столиці, зросла на 2 тис. га або 14,5%. Найбільше збільшилась площа зеленої зони Дарницького району – на 964 га або майже в три рази. Площа зелених зон Шевченківського, Подільського, Деснянського, Солом’янського та Печерського районів не змінилася.

Забезпеченість зеленими зонами

Згідно з даними за 2018 рік щодо кількісті офіційно зареєстрованих громадян, найбільша щільність населення в Солом’янському, Печерському та Шевченківському районах – 94, 82 та 84 люд./га відповідно. Крім того, що Солом’янський район має найбільшу щільність населення, в ньому також фіксується найнижчий показник площі зеленої зони на одну людину – 14 кв. м. Так, якщо в Святошинському районі найнижче відношення зеленої зони до усієї площі, щільність населення в ньому набагато нижча, ніж у Солом’янському (майже в 3 рази), тому за показником площі зеленої зони на людину він випереджає Солом’янський в 1,5 рази. Найменш щільно забудованим районом з найбільшою площею зеленою зоною на одну людину залишаються Голосіївський, Оболонський райони і Подільський райони. Дніпровський район, що займає третє місце за співвідношенням зеленої площі до забудованої, в рейтингу площі зелених зон на людину лише п’ятий через високу щільність населення порівняно з Подільським і Дарницьким. Дарницький район четвертий за співвідношенням зелених зон на людину, хоч співвідношення зеленої площі до загальної лише 15%, адже щільність населення майже найнижча.

«Ми проаналізували більш детально кореляцію коефіцієнту зеленої зони до загальної площі та населення. Кола на графіку відображають співвідношення зеленої зони до загальної – чим більше кулька, тим більший відсоток зеленої зони. Так, залежність між співвідношенням зеленої зони до забудованої та співвідношенням площі району до населення слабка (лише -0,33). Результат порівняння каже про те, що на ту ж саму площу може бути велика щільність населення та велика площа зелених зон, це досягається за рахунок того, що в деяких районах більша середня поверховість, а також за рахунок площ додаткової інфраструктури (дороги, будівлі загального призначення тощо)», – відзначається в дослідженні DC Evolution.

Структура зеленої зони

«Проаналізувавши 191 зелену зон, ми виділили ТОП-10 зелених зон Києва за площами, які складають 60% від загальної площі зелених зон столиці. Більшість зелених зон, що увійшли до списку, розташовуються в Голосіївському та Оболонському районах, що власне і відповідає рейтингу найзеленіших районів столиці. Найбільша зелена зона Києва – Національний природній парк «Голосіївський» – має площу у 4,4 тис. га, що становить 27,5% від зелених зон міста», – кажуть аналітики DC Evolution.

Розташування зелених зон

Важливим є розташування зелених зон, адже навіть якщо район має значний відсоток зелених зон, вони можуть бути сконцентровані лише в одній його частині. Нижче мапа усіх зелених зон Києва, далі розглянемо розташування зелених зон в розрізі кожного району окремо.

Голосіївський район

Неозброєним оком можна помітити, чому Голосіївський район є найзеленішим районом Києва. Хоч найбільшу площу займає лише один парк, «сірі» зони майже відсутні і у будь-якій частині району є пішохідний доступ до зеленої зони.

Оболонський район

В Оболонському районі розташований Межигірсько-Пуща-Водицький лісопарк, що займає площу у 1900 га. І хоч за рахунок цього заказника Оболонь займає друге місце в рейтингу найзеленіших районів, він розташований далеко від основної зони забудови. На мапі нижче не відображена інформація про заказник задля адекватного порівняння інших зелених зон. Не зважаючи на те, що лісопарк займає понад 70% від усієї зеленої зони району, найбільш забудована зона також достатньо насичена парками, бульварами та скверами (майже у кожному мікрорайоні є зелені зони). Виняток складає лише територія Пріорки, де майже немає зелених зон.

Дніпровський район

Дніпровський район включає територію Труханового острову, що займає значну площу Дніпровського району. Сукупність острівних площ, що включає «Дніпровський парк», «Гідропарк» та урочище «Долобецьке» – становить 77% від усієї площі зелених зон району. 23%, що залишилися недостатньо покривають забудовану територію. До «сірих» зон, де не завадило б розбити парк чи сквер, можемо віднести 1-й мікрорайон Дарницького масиву, території Старої Дарниці, та ДВРЗ, які до того ж розташовуються поряд з промисловою зоною.

Подільський район

Найбільші зелені зони Подільського району – Буферний парк «Виноградар» та частина парку «Сирецький гай», які в сумі займають третину усіх паркових територій району. Велика частина парків та скверів сконцентрована у західній частині району поряд з Дніпром. Недостатньо розвинена «зелена» інфраструктура в місцевості Плаского та в центральній частині Виноградаря.

Шевченківський район

Паркова інфраструктура Шевченківського району сконцентрована по його межах. Дефіцит парків простежується в таких місцевостях як Кудрявець, Солдатська Слобідка та Афанасієвський яр. Враховуючи, що ці території найбільш забудовані у районі і що Шевченківський район займає друге місце за щільністю населення, розширення паркової інфраструктури тут навіть більш доцільне, ніж у інших районах Києва.

Деснянський район

В Деснянському районі, як і у Дніпровському, значна площа зелених зон розташована на острівній частині району – парк «Муромець» займає площу 219 га або 19% від зелених зон району. У районі багато «сірих» зон, забудованих багатоповерховими будівлями – надзвичайно мало парків та скверів на території Троєщини. Саме тут було б доцільно розмістити нові зелені зони.

Печерський район

Зелена зона Печерського району сконцентрована, як у Подільському районі, поряд з Дніпром. Майже 40% усієї «зеленої» площі займає Ботанічний сад ім. М. Гришка. Від дефіциту парків та скверів страждають такі території як Саперне поле, частина Клову та частина території Нової забудови. З урахуванням щільності населення, необхідність розширення площ зелених зон тут ще більша.

Дарницький район

Дарницький район з одного боку оточений лісом, а з іншого Дніпром. В районі розміщується 5 великих парків, найбільший з яких Ландшафтний еко-парк «Осокорки». В районі багато озер, але лише частина з них облаштована як зона відпочинку. В цілому паркова інфраструктура Дарницького району задовільна, але є куди розвиватися. Так, найбільш вдалими локаціями для розміщення парку в Дарницькому районі можна виділити 6 та 8 мікрорайони Позняків.

Солом’янський район

Основна зелена зона в Солом’янському районі сконцентрована у північній частині. Найбільшу площу займає зелена частина Пронівщини – 15%. Мало зелених зон у північній частині Відрадного масиву, центральній частині Чоколівки, а також на південь від аеропорту «Жуляни», де є лише один парк «Жулянський».

Святошинський район

Найбільша зелена зона у Святошинському районі – рекреаційна зона «Нивки» (26%). На сході майже всю площу займає Святошинський ліс та частина Пуща-Водицького лісництва, що не входять до розрахунку площі зеленої зони. В південно-західній частині знаходиться основна територія багатоповерхової забудови. Хоча площею зеленої зони район посідає останнє місце, в районі одна з найбільших в Києві кількість скверів, які мають невелику площу, але виконують функції рекреаційної зони. Додаткового розвитку «зеленої» інфраструктури потребують мікрорайони східної Микольської Борщагівки та 1-й мікрорайон Південно-Борщагівського масиву.

«Київ дійсно достатньо зелене місто, проте переважна більшість зелених зон сконцентрована на окремих або віддалених територіях – поблизу річок та на окраїнах міста поряд з лісництвами. Нам би не завадило розширити зелені зони, доповнивши «сірі» локації новими парками та скверами. Неважливо, де ми живемо та працюємо – ми усі прагнемо дихати свіжим повітрям, мати змогу прогулятися та відпочити в спокійному місці і при цьому бачити щось інше, ніж багатоповерхівки, МАФи та занедбані пустирі, огороджені парканами», – коментує Head of Data Science компанії DC Evolution Олександра Глуздовська.

Та для того, щоб Київ став по-справжньому зеленим містом, мало розбивати парки та сквери – вулиці української столиці сьогодні як ніколи голі.

«Пройдіться центром чи то околицею – як багато дерев ви побачите? Їх просто немає. І не важливо, вони захворіли та всохли чи їх вирізали заради чергового кіоску чи парковки. В той же час щороку зеленбудівці висаджуюсь близько 10 тисячі дерев. Комфортне місто починається з малого. Зараз активно йдуть осінні толоки, якщо кожен з нас висадить хоч одне дерево, Київ дійсно отримає шанс стати найзеленішою столицею»,– додає Андрій Рижиков, СEO і керуючий партнер девелоперської компанії DC Evolution.

Читайте також про те, що у Києві за п’ять років демонтували більше 12 тісяч МАФів. А також про те, що у Києві побудують завод для переробки опалого листя та органічних відходів.

Предыдущая статьяСледующая статья

Трехэтажное здание сделают четырехэтажным:в Киеве начали реконструкцию корпуса университета Гринченко (ФОТО) 0 5


Университет — учреждение коммунальной собственности

В корпусе Киевского университета имени Бориса Гринченко, который расположен на проспекте Павла Тычины, 17 начались работы по реконструкции — об этом сообщил заместитель председателя КГГА Вячеслав Непоп.

Университет является учреждением коммунальной собственности, в нем обучаются более 8000 студентов по 20 специальностям.

Во время реконструкции планируется превратить трехэтажное здание в четырехэтажное за счет демонтажа мансарды и надстройки дополнительного этажа. Общая площадь корпуса увеличится с 7 тыс кв м до 12,5 тыс кв м.

«Здание станет более удобным для студентов и преподавателей, в этом корпусе смогут учиться до 1500 студентов ежедневно и работать 154 сотрудников, — отметил Вячеслав Непоп. — Будут созданы возможности для доступа и обучения маломобильных посетителей, оснащен лифт, пандусы».

Функциональная схема расположения помещений в основном сохранится. В корпусе будут обустроены три лектория на 100-120 мест каждый и актовый зал на 350 мест.

Реконструированное здание будет отвечать новейшим требованиям энергоэффективности. Предусмотрено использование современных строительных материалов, энергосберегающее светопрозрачное заполнения окон и витражей.

В учебных аудиториях, кабинетах компьютерных технологий, тренинговых аудиториях, актовом зале будут установлены интерактивные экраны и проекторы. Высокоскоростной интернет будет доступен на территории всей учебной части.

Реконструкция предусматривает благоустройство прилегающей территории, озеленение, установку современного освещения, перекладывание внешних сетей дождевой и бытовой канализации, водоснабжения и тепловых сетей.

Гаражи на территории будут демонтированы, а вместо них обустроена открытая автопарковка на 52 места и велопарковка на 16 мест для преподавателей и студентов.

Заказчиком реконструкции выступает коммунальное предприятие «Житлоинвестбуд-УКБ». Ориентировочный срок реконструкции – около 15 месяцев.

Читайте также о том, что Кличко пообещал новый Генеральный план Киева до конца года.  А также о том, что в Киеве транспортную инфраструктуру будут развивать в ином направлении.

Чи буде нарешті Київ із дієвим Генпланом 0 9


Зараз у Києві мав би діяти Генплан, ухвалений у 2002 році

Одна з найбільших проблем столиці — хаотична забудова, перекіс у бік будівництва житла, не забезпеченого транспортною, інженерною та соціальною інфраструктурою. Комфорт відходить на другий план. До чого тут генплан Києва і що з ним не так – розбиралась Економічна правда.

«Генплан розвитку Києва має бути презентований до кінця 2019 року», — Віталій Кличко, листопад 2019 року.

«Проєкт нового генерального плану Києва повинен бути представлений на громадські слухання в липні 2019 року, а на розгляд депутатів Київради — у жовтні 2019 року», — Віталій Кличко, травень 2019 року.

«Цього року необхідно ухвалити генеральний план Києва, щоб припинити хаотичну забудову міста», — Віталій Кличко, лютий 2018 року.

«Новий генплан подамо в найближчі місяці і, сподіваюся, на початку 2018 року він буде ухвалений», — Віталій Кличко, вересень 2017 року.

Київський міський голова вже котрий рік не може виконати свою обіцянку і представити на розсуд громади новий проєкт генерального плану столиці.

Зараз Київ функціонує та розбудовується за генпланом, розробленим у 1997 році та ухваленим у 2002 році.

Усі показники чинного генплану розраховані до 2020 року. Якщо у 2020 році не ухвалити новий документ, то у 2021 році може виникнути правова колізія: відведення земельних ділянок і видача містобудівних умов та обмежень відбуватиметься за старим генпланом, дія показників якого вже закінчиться.

Однак і чинний генплан не виконує роль головного містобудівного документа. Розвиток міста, житлова забудова та перепрофілювання великих територій відбувається через сумнівні з точки зору законності детальні плани території.

Чому так сталося і чи матиме столиця України шанс на цивілізаційний розвиток?

Два генплани, обидва не діють

Формально у Києві діє генеральний план до 2020 року, який у 1997 році почав розробляти Інститут генерального плану Києва акціонерного товариства «Київпроект». Депутати Київради затвердили його у 2002 році.

У 2008 році тодішній голова КМДА Леонід Черновецький замовив розробку нового генерального плану госпрозрахунковій організації «Центр містобудування та архітектури». Пізніше її перейменували на «Комунальну організацію «Інститут генерального плану міста Києва».

Так у Києві з’явилися два інститути генерального плану та два різні за суттю документи: «Генеральний план міста Києва до 2020 року» та «Генеральний план міста Києва до 2025 року».

За законодавством, генплан повинен оновлюватися кожні п’ять років. На практиці виходить, що генплан-2020 не оновлюється вже 17 років. Переважно — з політичних причин. Наприклад, чинний генплан передбачає приєднання кількох районів області до адміністративних меж міста.

«Чинний генплан передбачав розширення меж Києва на 65 тис га. Цього не відбулося, ці землі у приміській зоні вже розпайовані. Були помилки і прорахунки у прогнозній кількості автомобілів, кількості населення», — розповідає начальник комунальної організації «Інститут генерального плану Києва» Сергій Броневицький.

«Розвивати місто за цим генпланом вже неможливо. Наприклад, ті території, які передбачалися для промисловості, передані для будівництва і вже забудовані на землях з іншим цільовим призначенням», — додає він.

«Генплан Черновецького» передбачає розвиток міста шляхом ущільнення забудови. Він не затверджений, але саме його використовують проєктанти при розробці детальних планів територій.

На підставі детальних планів територй (ДПТ) забудовникам виділяють земельні ділянки.

«Проєкт нового генерального плану до 2025 року — документ дуже низької якості. Він багато років не може пройти погодження та прийти на зміну попередньому генплану», — каже співрозмовник ЕП у Київській міській раді.

Навіщо потрібен генплан

Генеральний план є основою планування забудови міста. Мета цього документа — створити комфортне середовище для мешканців.

Генплан містить 18 пунктів з усіх сфер міського господарства: економіка, житлове будівництво, кількість шкіл, дитячих садків, стан інженерних мереж, озеленення, екології, транспорту.

Спочатку робиться так званий опорний план: фіксуються поточна ситуація, рішення Київради, дозволи, видані органами виконавчої влади, права на ділянки та майно. Далі проєктувальники розробляють так званий прогноз розвитку міста.

Основне завдання містобудівної документації — раціональне використання території. Завдання генплану — створення підґрунтя для раціонального використання території.

«Генеральний план не настільки деталізований, щоб містити кожну придомову територію чи майданчик для вигулу собак. Генплан відображає загальне функціональне призначення території і відображає економічні показники: прогнозну чисельність населення та кількість транспорту», — розповідає Броневицький.

На положення і цифри генплану повинна спиратися містобудівна документація другого рівня — детальні плани територій і «зонінг». ДПТ і «зонінг» деталізують територію. Вони регламентують параметри забудови для кожного кварталу.

До чого тут забудовники

Проблема чинного генплану в тому, що в КМДА з часів Черновецького цей документ безпідставно ігнорують.

На думку експертів та громадськості, Черновецький доручив розробку нового генплану тільки для того, щоб приховати масові порушення чинного генплану, затвердженого у 2002 році. Таким чином міський голова і його «молода команда» намагалися легалізувати незаконні землевідведення.

Ця ситуація триває досі. Результатом став містобудівний хаос з перекосом в бік будівництва житла, не забезпеченого транспортною, інженерною та соціальною інфраструктурою.

«Київ забудовується на основі детальних планів територій, кожен з яких розробляється на замовлення девелоперів та забудовників. Вони виступають інвесторами розробки ДПТ та переконують Київраду їх ухвалювати», — пояснює один з депутатів Київської міської ради.

Зацікавленість девелоперів в ухваленні ДПТ спричинена тим, що ці документи передбачають максимальне ущільнення забудови за мінімальних об’ємів соціальної інфраструктури.

Тобто ДПТ не уточнюють функціональне зонування генплану, а кардинально його змінюють.

У пресі можна часто побачити заголовки на кшталт «Київрада ухвалила скандальний ДПТ». За останні роки так, наприклад, було легалізовано незаконні житлові комплекси Анатолія Войцеховського і дозволено нищити лісові ділянки у Биківні.

Інститут, який розробляє новий генплан Києва, змушений буде врахувати в проєкті всі ухвалені ДПТ, навіть скандальні.

«Усі проєкти будівництва, які вже почалися, будуть відображені у новому генплані, навіть якщо вони спірні. Інститут враховує всі вихідні дані, у тому числі рішення Київради та дозволи на будівництво, видані Держархбудінспекцією», — пояснив Броневицький.

Коли чекати на новий проєкт

Система розбудови міста на основі ДПТ, яку успішно використовують столичні забудовники, могла тривати довго, якби не закінчувався термін дії чинного генплану. Оновленння містобудівної документації назріло і перезріло.

За даними компанії Geodesign, генплану в місті не дотримуються. Це відбувається через розробку ДПТ, що кардинально змінюють зміст генплану.

Деякі забудовники зводять споруди навіть усупереч ДПТ.

Загалом було досліджено 766 новобудов у Києві. Серед них 136 показали хороші результати з точки зору відповідності стратегії розвитку міста, 328 — частково відповідають, а 31 новобудова виходить за рамки законності.

У профільній комунальній організації запевнили ЕП, що розробка нового генплану перебуває на фінішній прямій.

«Закінчено роботи з оновлення проєкту матеріального генплану на 2019 рік. Найближчими днями чекаємо розділ «Історико-архітектурний опорний план» від субпідрядника — Інституту охорони культурної спадщини при Мінкультури», — каже начальник комунальної організації «Інститут генерального плану м. Києва» Сергій Броневицький.

«Сподіваємося, що протягом наступного місяця Мінкультури погодить історико-архітектурний опорний план. У кінці 2019 року або на початку 2020 року розраховуємо почати процедуру громадських слухань і його погоджень. Це дозволить нам у першому півріччі 2020 року затвердити новий генплан», — говорить чиновник.

Паралельно з громадськими слуханнями буде проводитися роз’яснювальна робота з депутатським корпусом, профільними комісіями, фракціями.

«Сподіваємося, що депутати розглядатимуть цей документ не як політичний, а як господарський. Фактично це територіальна стратегія міста Києва», — каже Броневицький.

У департаменті містобудування та архітектури ЕП повідомили, що подання генерального плану на розгляд Київської міської ради очікується у березні-квітні 2020 року.

Новий генплан, на відміну від старих, буде безстроковим. Відповідні зміни були ухвалені у 2011 році.

Безстроковість передбачає, що нові генплани не повинні бути розраховані до певного року. Документ повинен називатися «Генеральний план міста Києва», а не «Генплан до 2020-го, 2025-го чи 2040 року», — пояснив Броневицький.

Читайте також: Києві знову заговорили про масове розселення хрущовок: зрушиться чи процес з мертвої точки

Автор: Олександр Колесніченко
Фото: Володимир Фалін / День

Most Popular Topics

Editor Picks