Голова ДІМ Юрій Васильченко: Про «будівельний тероризм», страхування та «шерифів» 0 38

Голова новоствореної Державної інспекції містобудування України Юрій Васильченко розповів в інтерв’ю Build Portal  про старт ДІМ, боротьбу з «будівельним тероризмом», страхування об’єктів будівництва та інші ідеї, які пропонуються в рамках реформи держархбудконтролю.

 

Система держархбудконтролю: чи вдасться зробити її відкритою?


Реформа держархбудконтролю. Про неї багато говорять. Чим була зумовлена необхідність її проведення?

Можна виокремити низку причин. За останні п’ять років Державна архітектурно-будівельна інспекція України (ДАБІ – ред.) отримала дуже велику кількість повноважень. По суті, вона перетягла на себе стільки, що стала таким собі монополістом в сфері містобудування.

Суттєвим був запит на реформу галузі через незадоволення тією ситуацією, яка склалася. Зросла соціальна напруга, суспільство вимагало кардинальних змін.

Законодавчі новації, через які у 2017 році передали з місцевого на центральний рівень повноваження держархбудконтролю щодо більшості об’єктів будівництва ІІІ категорії складності (на той час це майже третина від загальної кількості об’єктів), тільки сприяли цьому. По суті, відбувся процес централізації держархбудконтролю при загальному векторі держави та Уряду на децентралізацію.

Також вплив мало те, що почастішали випадки зловживань посадових осіб ДАБІ. Це можна помітити, проаналізувавши медійний простір за останні роки.


На Вашу думку, які законодавчі зміни в рамках реформи держархбудконтролю найбільш необхідні для вітчизняної будівельної галузі?

Якщо коротко, то це удосконалення державного регулювання, антикорупційні зміни, забезпечення прозорості та відкритості. І йти вони мають в комплексі.

Треба проаналізувати всі ці напрямки по суті, виділити позитивні наробки. Водночас, слід виокремити і негативні моменти та продумати механізми їх нівелювання, визначити проблеми, які треба доопрацьовувати, включаючи «дірки» у вітчизняній нормативно-правовій базі.

Наприклад, важливими векторами є прозорість та відкритість, але для цього треба вміти ефективно використовувати ці інструменти. Зараз функціонує реєстр будівельної діяльності. Він у вільному доступі. Кожен бажаючий може відкрити його та знайти необхідну інформацію з питань дозвільних процедур, зокрема, перевірити чи видавали дозвіл на виконання будівельних робіт тощо.

Оскільки не всі люди вміють ним користуватися, то вони пишуть запити на публічну інформацію для з’ясування цих відомостей. Для того, аби більша кількість осіб знала та розуміла, як користуватися цим інструментом, треба проводити роз’яснювальну роботу, створювати інструкції та певні відеоролики. Адже плюси такого шляху для громадян безперечні: швидкість, оперативність — в будь-який час дня та ночі, економія власних ресурсів — їм не треба писати, відправляти листи…


Але питання у складності та незрозумілості таких інструментів.

ДІМ планує спільно з Держсервісбудом створити серію аналогічних роз’яснювальних матеріалів у вигляді презентацій та роликів. Для того, аби розуміти, що саме та яким чином можна дізнатися із відкритих джерел, як ними користуватися та які це відкриває можливості.

Додатково можна створити на сайтах нових відомств чат-бот щодо перевірки номеру/дати дозволу: людина може просто ввести дані, а програма буде давати відповідь щодо коректності/некоректності інформації. Причому, це навіть можливо зробити у вигляді автоматичного онлайн формування довідки з накладенням ЕЦП (Електронний цифровий підпис – ред.).

Також плануємо створити механізм, за допомогою якого онлайн можна було дізнаватися, чи проводилася перевірка за конкретною адресою – ця функція планується в рамках Єдиної електронної системи в галузі будівництва. Вона буде як надавати доступ до такої інформації й баз даних, так і відкривати можливість працювати з такими відомостями.

Альтернативність вибору контролюючого органу та досудове оскарження. Чому та навіщо?

Які проблеми допоможе вирішити озвучена історія про альтернативність вибору контролюючого та дозвільних органів – чи не краще передати просто ці функції на місцевий рівень?

З точки зору простоти – так, простіше все передати органам місцевого самоврядування. Але тоді треба бути готовим, що може з’явитися чимало проблемних ситуацій.

Наприклад, що робити з об’єктами, які розташовані за межами населених пунктів або на території кількох адміністративно-територіальних одиниць?

Не треба забувати також, що у нас далеко не всі територіальні громади вже створили децентралізований орган держархбудконтролю, точніше сказати — більшість не створили. Таких децентралізованих органів на сьогодні лише 101.

При цьому, треба розібратися і згадати, що таке децентралізований орган держархбудконтролю і хто його створив.


І хто ж його насправді створює?

Він утворюється рішенням місцевої ради, що складається з депутатів – політичних осіб, їй підзвітних та часто підконтрольних.

Тому немає впевненості щодо повної відсутності політичного впливу на цей орган.

Моделюємо ситуацію, коли в якомусь місті є місцевий орган з питань держархбудконтролю, який залежить від політичної ситуації, що склалася. І може вийти, що опозиціонер до чинного скликання місцевої ради, який хоче щось побудувати на певній території, може стикнутися із необ’єктивністю та перешкоджанням. Ми повинні передбачати такі теоретичні ризики.

І що може зробити цей громадянин, який відчуває упереджене ставлення? Він може звернутися до суду, але справа буде розглядатися не один місяць. За цей час він може просто стати банкротом.

Також він має право поскаржитися до апарату ДІМ та попросити, щоб ми здійснили захід нагляду. Але це теж потребуватиме деякого часу. Тому я прихильник принципу альтернативності.

Щоб не втрачати час, суб’єкту пропонується отримати право на початок виконання будівельних робіт в місцевому органі держархбудконтролю або звернутися до центрального органу – Держсервісбуду. Він зможе обрати сам.  

Те саме стосується і контролю. Або це місцевий орган держархбудконтролю, або відповідний територіальний орган ДІМ.

І кожен з цих органів буде сприяти розвитку та підвищенню якості роботи.


Такий підхід спростить життя і для великих компаній-забудовників?

Так. Коли будівництво здійснюють великі компанії-забудовники, які будують по всій Україні –  їм зручніше подаватися до центрального органу, адже їх основний офіс знаходиться, наприклад, в Києві. Їм простіше надавати умовно 5 — 10 пакетів документів одночасно, і якщо будуть зауваження, то не треба їздити по 5-10 регіонам, достатньо звернутися в центральний орган.

Наразі продовжується обговорення питань, як саме буде організована ця альтернативність.


Із спірними ситуаціями між децентралізованими органами та суб’єктами містобудування зрозуміло. А у випадках, якщо будуть виникати питання чи непорозуміння за участі фахівців міжрегіональних територіальних управлінь ДІМ – до кого звертатися?

До апарату ДІМ, і до мене персонально. Можна до судових органів.

Ми наразі опрацьовуємо дієвий механізм впровадження досудового врегулювання непорозумінь та спорів між представниками терорганів ДІМ та суб’єктами містобудування.

Хочемо врегулювати на рівні закону механізм, щоб при виникненні скарги на роботу працівника територіального управління ДІМ, спершу вона обов’язково розглядалася безпосереднім керівником інспектора та керівником міжрегіонального тероргану. У разі незадоволення забудовника рішенням — питанням буде опікуватися апарат ДІМ та, зокрема, Голова відомства. При цьому, вже буде розглядатись питання професіоналізму не тільки інспектора, а й керівництва відповідного тероргану. А потім, при бажанні заявника, він може подавати до суду.

Адже що цікавить людей? Вирішення їх питання, об’єктивність розгляду та оперативність. Для досягнення цієї мети людина витрачає час та кошти: найняти адвоката, написати позовну заяву тощо. Це додаткове фінансове навантаження, затягується процес завершення будівництва.

Ми плануємо такі скарги розглядати оперативно, а не впродовж місяця як звичайну кореспонденцію. Тому і  очікуємо позитивний ефект від такої системи.


Тобто, існуватиме дієвий механізм вирішення суперечки між інспектором та забудовником?

Так. Наразі обговорюється ідея наділення начальників міжрегіональних територіальних управлінь ДІМ повноваженнями головного державного інспектора з містобудування відповідних територій, так званого «будівельного шерифа». Акцентую, що ця посадова особа буде нести персональну відповідальність за ефективність контролю за будівництвом на відповідній території, вирішувати спірні ситуації між державним інспектором і суб’єктом містобудування, які можуть виникати під час здійснення перевірок.


Коли це планується реалізувати?

Сподіваюся, що це буде найближчим часом. Зараз запущений процес реформи містобудівного контролю та нагляду, яка передбачає зміни в законодавстві. Сподіваюся, що впродовж кількох наступних місяців це питання буде врегульовано і знайде підтримку в народних депутатів.

«Посилення відповідальності за «будівельний тероризм»

Тепер перейдемо до питань вже доведених порушень. У Вашому блозі Ви згадували про можливість введення кримінальної відповідальності за порушення в сфері містобудування. Які причини такого серйозного посилення штрафних санкцій?

Нинішня система штрафів ліберального розміру не дала ефекту, який мав би бути. На жаль, для багатьох суб’єктів містобудування штраф невеликого розміру не став стримуючим фактором для того, щоб дотриматися законодавства.

Якби ця система дійсно працювала – ми б не фіксували масових порушень містобудівного законодавства та самочинного будівництва.

Тому варто б було запровадити як підвищення штрафів, так і кримінальну відповідальність за порушення в сфері містобудування.


Ця відповідальність стосуватиметься всіх, в тому числі держслужбовців?

Ця ініціатива йшла від громадськості, а не державних органів. Саме вони звернули увагу, що нинішні штрафи невеликого розміру не є надійним інструментом для профілактики порушень та виникнення самобудів.

Передбачається, що посилення відповідальності буде стосуватися як державних службовців, так і замовників будівництва. Зокрема, знаючи що в певному місці не можна будувати, без необхідних документів забудовники свідомо починають будівельні роботи, фінансують їх виконання – на мою думку, це ні що інше, як будівельний тероризм.


Чи є конкретні приклади таких забудов?

Наприклад, є парк. Є дерева та благоустрій території. Одного разу вночі тут відбувається видалення насаджень. За вихідні викопують котлован, огороджують будмайданчик. Все це проходить без наявності відповідних документів. Зараз є механізми зупинки таких робіт через припис і врешті, якщо немає реакції — суд. Але це не повертає громадянам їх паркову зону – залишається недобудований об’єкт, де можуть жити безпритульні тварини, особи без постійного місця проживання тощо.

Якщо недобросовісний забудовник продав «уявні» помешкання в цьому об’єкті інвесторам, то з’являються ошукані громадяни, які будуть через мітинги і протести намагатися вплинути на владу і наполягати на видачі дозвільних документів.

Крім того, під тиском мешканців, яким не подобається жити поруч із небезпечним недобудом, влада йде на поступки і дає послаблення: виділяє цю ділянку під будівництво, видає містобудівні умови та обмеження.


Яким чином можна запобігти появі таких недобросовісних забудовників — «фірм-одноденок», які ошукують громадян, продають «міфічні» квадратні метри, а потім зникають?

У цьому питані мені подобається досвід держав Аравійського півострова, там є цікава річ щодо фінансування будівництва.

У них інвестор спілкується напряму з забудовником, гроші при набутті нерухомості йдуть на трастовий рахунок у банку. На початковому етапі будівництва забудовник вносить близько 50% вартості об’єкта на депозит банка. Це є гарантією інвесторам від невиконання ним своїх зобов’язань. Також там передбачена і цивільна, і кримінальна відповідальність за будь-яке викривлення інформації для покупців про об’єкт.

Щось схоже є і у нас. Але основна відмінність — у нас управителем коштів інвесторів є не банк, а фінансова установа.

Я вважаю, що якщо кошти акумулюються для будівництва конкретного об’єкта, то в інвесторів має бути надійна гарантія, що вони не будуть загублені. Має бути запобіжник, який не дасть, щоб вони не були виведені. Як приклад, вони можуть зберігатися в державних банках, які частинами будуть їх віддавати забудовникам на основі документів про виконані роботи.

Також наразі обговорюється можливість введення страхування об’єктів будівництва в Україні. Відповідно, страхові компанії матимуть право контролювати хід робіт. Це також частково допоможе запобігти появі недобросовісних забудовників на ринку.


Страхування будівництва в Україні вже обговорювалося. На прикладі вітчизняного страхування медичного та автомобільного, чи зможе воно реально спрацювати в нашій державі?

Головне — це продумати механізм, закріпити його законодавчо. І він буде працювати.

Я вважаю що у нас така система зможе повноцінно функціонувати. Адже якщо в європейців це нормально працює, чому в нас не може? Ми ж не винаходимо велосипед чи колесо з нуля. Оскільки страхування досить ефективно там працює, то рано чи пізно і в нас зможе, тим паче, що і суспільство, і органи державної влади одноголосно підтримують курс на євроінтеграцію. На мою думку, страхування в Україні потрібно робити добровільним. І щоб воно було альтернативою дозвільній процедурі. Тобто, замовник матиме вибір йти по дозвільній процедурі чи звертатися до страховиків. Потрібно також розуміти, що страховик частково перебиратиме на себе функції контролю за всім процесом будівництва. І це автоматично може підвищити якість, бо страховим компаніям невигідно відповідати за неякісний об’єкт, вони грошима ризикуватимуть. На Заході страхування саме тому дуже популярне.


Проведення перевірок без представника суб’єкта містобудування, але з залученням органу місцевого самоврядування чи Нацполіції. Це передбачає реформа. Чи не стане це механізмом утиску забудовників?

Раніше не проведення перевірки низки суб’єктів містобудування викликало питання і в громадян, і в експертів. Також аналогічне незадоволення звучало і з трибуни Верховної Ради, від Уряду і уповноваженого Президента.

Суб’єкти господарювання могли викручуватись: сьогодні ти є на об’єкті, а завтра, коли до тебе приходять з перевіркою органи держархбудконтролю, тебе немає на місці. І твого представника теж. Тому здійснити перевірку немає змоги – адже законодавство встановлювало, що перевірка проводиться тільки в присутності або суб’єкта містобудування, або його уповноваженої особи. Я не виключаю, що це свого часу було одним з механізмів спекуляції і недобросовісні забудовники цим користувалися.

Тепер внесені зміни, що перевірка проводиться у присутності представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції у випадку відсутності суб’єкта містобудування або його представника. Цю прогалину в законодавстві закрили. Добросовісні забудовники не мають боятися проведення перевірки – чому її боятися, якщо все гаразд. А от недобросовісним треба змінювати підходи до роботи, інакше будуть вжиті відповідні санкції.

Майбутнє ДІМ

Процес створення ДІМ припав на час карантину. Чи відчували Ви його вплив?

Так, дійсно, карантин став серйозним викликом для всіх і вплинув на швидкість запуску ДІМ. На жаль, через дистанційну форму роботи процес отримання, опрацювання документів іншими відомствами йшов довше.

Але карантин на те і адаптивний, щоб люди адаптувалися до нових реалій та вчилися жити при нових викликах.

Мені подобається розуміння центральних органів виконавчої влади, з яким вони віднеслися до запуску реформи. Навіть під час карантину в нас були ситуації, коли документи погоджувалися надзвичайно швидко. Так, були і складнощі через технічні моменти. Але хотів би подякувати за оперативну роботу працівникам Секретаріату Кабміну, Мінрегіону, Мінфіну, Мінекономіки, Мінюсту та НАДС (Національне агентство України з питань державної служби – ред.).

Наразі займаємося підбором кадрів на посади очільників терорганів ДІМ.


Яким, на Вашу думку, має бути ідеальний кандидат на таку посаду?

Це має бути в першу чергу фахівець. Людина, яка проявляє ініціативу.

Є активною особистістю, живе ідеєю створення ефективного тероргану. Не просто пливе за течією, а хоче змінювати її, направляти в потрібне русло.


Чим наразі займаються фахівці, яких вже взяли на роботу в ДІМ?

Якщо коротко, то це нормотворча робота. Зокрема, підготовка, розробка проектів нормативно-правових актів щодо впровадження відеофіксації проведення перевірок.

Наразі ми підключилися до розробки змін порядку здійснення держархбудконтролю, механізмів залучення громадських інспекторів (створення системи громадських інспекторів архбудконтролю).

Окремо займаємося процедурами із впровадження діджиталізації. Якраз обраховуємо суму коштів, що потрібна для цього, готуємо бюджетний запит. Проводимо роботи щодо підготовки запитів на фінансування органу та його обґрунтування.

Пресслужба висвітлює нашу роботу. Кадровий підрозділ займається доборами на вакантні посади. До речі, приємним сюрпризом стало те, що кількість бажаючих приєднатись до команди ДІМ колосальна.

Загалом роботи багато, вона аж кипить. Хоч і не помітна, але ведеться дуже активно.


Наразі у ЗМІ публікується інформація про хід судового засідання щодо визнання ліквідації ДАБІ незаконною. Яка Ваша позиція?

Я здивований тим, що коли Президент і Уряд у відповідь на суспільний запит щодо реформування системи держархбудконролю запустили реформу, яка направлена на підвищення прозорості та відкритості роботи системи, знаходиться новостворена громадська організація, що відстоює кардинально інший вектор.

Громадськість вимагала реорганізувати ДАБІ, оскільки до цього органу не було довіри. Основним меседжем суспільства було те, що відомство асоціюється з корупцією, зокрема певні працівники.

По суті, можна прийти до висновку, що повернення старих кадрів та старої системи комусь може бути вигідним.. Можливо, комусь вигідно існування корупції, непрозорі механізми, існування монополіста тому він і подає в суд.

Або є інша відповідь.

Є триступенева модель змін Курта Левіна. На першому етапі відбувається  супротив змінам, тому тут важливо розблокування, створення готовності системи до змін. Передбачається ослаблення сил, які тримають систему в існуючому стані.

Другий етап – зміна, перехід. Цей етап передбачає розвиток нових оцінок, позицій і поведінки.

І третій передбачає створення таких механізмів, які гарантують використання та підтримку, закріплення впроваджених змін.

Як на мене, суд – це перший етап, адже на сьогодні не бачу аргументів щодо негативу розділення монополіста. Це ж не наша вигадка, а перевірений європейський досвід.


Які задачі для себе Ви ставите як для керівника ДІМ? Які плани?

По-перше, це запуск органу.

По-друге, – показати ефективність роботи ДІМ з перших днів функціонування.

По-третє, щоб результатом роботи відомства були задоволені громадяни. Не зупинятися на досягнутому і постійно аналізувати, покращувати свою роботу.

Щоб люди розуміли, що якщо орган чинить  жорстко, то це для дотримання законодавчо встановлених норм, які є єдиними для всіх.

Для мене найголовніше, зробити ДІМ органом, який не асоціюється ні в кого з корупцією і свавіллям. Хочу, щоб наші співробітники пишались своєю роботою.

 

Дізнайтесь більше про діяльність Юрія Васильченка на посаді голови ДІМ у будівельній вікіпедії від Build Portal >>>

 

Предыдущая статьяСледующая статья

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *