Хмарні перспективи сонячної енергетики: до чого призведуть зміни у законодавстві щодо "зеленої" енергії 0 14


На ринку панує нервова атмосфера.

В останні роки ми стали свідками бурхливого розвитку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в Україні. Зростання частки ВДЕ в енергетичному балансі країни передбачене «Енергетичною стратегією України до 2035 року».

Наразі в загальному енергобалансі країни генерація з ВДЕ становить 3,7%, в грошовому еквіваленті — понад 8%. Чому, при цьому, перспективи сонячної енергетики в Україні наразі хмарні, розмірковує генеральний директор компанії Avenston Дмитро Лукомський.

Потужність об’єктів відновлювальної енергетики в Україні за 2017 рік зросла на 30% до 290 МВт, за 2018 рік — на 66% до 849 МВт, а за три квартали 2019 року — утричі до 2,6 ГВт. Цьому сприяє один з найвищих серед країн Євросоюзу «зелений» тариф для вітрових (ВЕС) та сонячних (СЕС) електростанцій.

Держава зобов’язалася купувати всю електроенергію, яку виробляють СЕС та ВЕС. Тариф за кіловат-годину, вироблену ними, утричі вищий, ніж тариф за кіловат-годину, вироблену традиційними станціями. «Зелений» тариф, який становить 10-15 євроцентів за кВт-год, сприяє приходу в галузь інвесторів.

У той же час у 2019 році системний оператор об’єднаної енергосистеми країни НЕК «Укренерго» заявив про брак резервів енергосистеми для підтримки її сталості. Одна з причин — великі об’єми виробництва сонячної та вітрової генерації і відсутність достатньої кількості високоманеврових потужностей.

Це породило дискусію щодо зміни регуляторного режиму в «зеленій» енергетиці, введення квотування на державну підтримку за видами генерації.

Через суттєві зміни правил роботи ВДЕ з 2020 року, які підсилюються кулуарними рішеннями чиновників та маніпулятивними заявами політиків стосовно майбутнього «зеленої» генерації, на ринку панує нервова атмосфера.

Гравці ринку вже встигли зробити заяви про неприпустимість порушення міжнародних зобов’язань Україною перед інвесторами. У крайньому випадку будуть подані позови в міжнародний інвестиційний арбітраж.

Тимчасом у Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (ДАБІ) подано сотні заявок, які задовольняються із запізненням. Гравці ринку, які здійснюють будівельно-монтажні роботи, почали демпінгувати цінами на свої послуги. Як же розвиватиметься сонячна генерація з урахуванням нових правил гри?

Упродовж 2020 року сонячна генерація в Україні розвиватиметься за чотирма напрямками. Кожен з них має свої особливості й проблематику.

До першого сегменту ринку сонячної генерації входитимуть проєкти великої потужності, які впроваджуватимуться за новою схемою державної підтримки.

Для них тарифи формуватимуться шляхом проведення аукціонів з розподілу квот підтримки. Нові умови формування тарифів встановив закон «Про внесення змін до деяких законів щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» №2712-VIII від 25 квітня 2019 року.

10 жовтня 2019 року Міненерго опублікувало проєкт постанови, у якій визначений порядок процедури підготовки та проведення аукціонів з розподілу квот підтримки виробників ВДЕ. Проблемним питанням цього сегменту є те, що пілотні аукціони не відбулися, тому потенційні інвестори не до кінця розуміють цей механізм.

На моє переконання, таких проєктів у 2020 році буде небагато. Дискусійним питанням цього сегменту залишається й розмір річних квот державної підтримки. На початковому етапі обговорень мова йшла про потужність 100 МВт. Недавно Держенергоефективності презентувало нові розміри квот для ВДЕ.

* — розмір частки річної квоти для кожного джерела енергії не може становити менше 15% = 30 МВт

Другий сегмент ринку сонячної генерації — проєкти будь-якої потужності, інвестори яких отримали попередній договір на купівлю-продаж електроенергії у 2019 році. За законом, такі проєкти протягом двох років можуть обирати між старою системою «зелених» тарифів і новою — аукціонами.

Скоріш за все, такі проєкти будуть працювати за «зеленим» тарифом. Цей сегмент ринку протягом 2020-2021 років буде активно розвиватися. Враховуючи ці фактори, учасники ринку поспішають отримати попередні договори.

Третій сегмент — проєкти потужністю до 1 МВт. За законом, їх інвестори можуть працювати за «зеленим» тарифом, однак з 1 січня 2020 року розмір тарифу буде зменшено на 25%, а в наступні три роки — ще на 2,5% щороку.

Тривалість існування цього сегменту ринку залежатиме від вартості обладнання. Якщо ціни зменшуватимуться, то цей сегмент буде активно зростати ще кілька років. Зараз такі проєкти коштують до 800 тис євро. Це перспективний сегмент ринку, це і є розподілена генерація, яка дуже важлива для країни.

Такі сонячні станції повинні будуватися по всій території країни, адже ця генерація зменшує навантаження та втрати в енергомережі. Інвесторами таких проєктів будуть українські компанії з українським капіталом, тому цей сегмент повинен активно розвиватися й отримати більше уваги та підтримки з боку держави.

Четвертий сегмент — приватні прибудинкові електростанції до 50 кВт, які мають спрощену процедуру підключення до мережі. Попри труднощі із законодавчим регулюванням тарифів для домашніх станцій, у першому півріччі 2019 року в Україні побудували 4 438 прибудинкових СЕС загальною потужністю 119 МВт.

Цей сегмент ринку буде тільки зростати. Він теж не є концентрованою промисловою генерацією. Це розподільча генерація, яка дуже корисна для країни.

Чиста генерація є беззаперечним вектором для розвитку енергетичної галузі в усьому світі і в нашій державі. Україні зараз бракує чіткої стратегії розвитку ВДЕ до 2050 року, яка зможе зробити ринок більш сталим та передбачуваним.

«Ми повинні розуміти, що в сучасному фінансовому світі компанії, які не мають ефективної бізнес-моделі, не цікавлять інвесторів. Більшість державних компаній в Україні поки що знаходяться на різних етапах реформування, зміни моделі роботи, корпоративне управління мають не всі, і воно поки що не є досконалим. Тож більшість ще не готова до успішного самостійного виходу на світові ринки капіталу. А ринок капіталу України на даний момент не здатен забезпечити залучення широкого кола інвесторів через IPO», – визнав голова Нацкомісії з цінних паперів Тимур Хромаєв.

А ще є питання і до малої приватизації: інфляційні перестороги підсвічують будь-яку масову приватизацію. Зокрема, продаж об’єктів електрогенерації, теплопостачання і хлібокомбінатів може стати чинником чергового подорожчання товарів та послуг для населення.

Крім того, дозвіл продавати лісові угіддя вочевидь викличе негативну реакцію у тих, хто десятиліттями компенсував втрати від інфляційного податку за рахунок збору грибів та ягід.

Що робити?

Рецепт від Героя України Георгія Кірпи, мости і вокзали якого надійно служитимуть ще не одне десятиліття: очистити підприємство від посередників, працювати безпосередньо з виробниками – тоді з’являться кошти для модернізації. Рецепт від Олега Дубини, який успішно очистив баланс «Криворіжсталі» й підготував підприємство до приватизації: головне – розібратися з дебіторкою і кредиторкою.

Чи можуть ці рекомендації бути сприйняті в умовах зниження загального рівня компетентності й відповідальності? Питання – риторичне. Покійному голові Фонду держмайна Михайлу Чечетову приписували думку, що для успішної роботи приватизаційного відомства в його структурі потрібно створити бригаду спецназу з найширшими повноваженнями.

Раніше ми розповідали, що «ДТЕК» запустив другу чергу Приморського вітропарку і планує великі інвестиції в «зелену» енергетику.  А також про те, що в Україні альтернативними джерелами енергії користуються близько 15 тис домогосподарств.

Предыдущая статьяСледующая статья

Трехэтажное здание сделают четырехэтажным:в Киеве начали реконструкцию корпуса университета Гринченко (ФОТО) 0 5


Университет — учреждение коммунальной собственности

В корпусе Киевского университета имени Бориса Гринченко, который расположен на проспекте Павла Тычины, 17 начались работы по реконструкции — об этом сообщил заместитель председателя КГГА Вячеслав Непоп.

Университет является учреждением коммунальной собственности, в нем обучаются более 8000 студентов по 20 специальностям.

Во время реконструкции планируется превратить трехэтажное здание в четырехэтажное за счет демонтажа мансарды и надстройки дополнительного этажа. Общая площадь корпуса увеличится с 7 тыс кв м до 12,5 тыс кв м.

«Здание станет более удобным для студентов и преподавателей, в этом корпусе смогут учиться до 1500 студентов ежедневно и работать 154 сотрудников, — отметил Вячеслав Непоп. — Будут созданы возможности для доступа и обучения маломобильных посетителей, оснащен лифт, пандусы».

Функциональная схема расположения помещений в основном сохранится. В корпусе будут обустроены три лектория на 100-120 мест каждый и актовый зал на 350 мест.

Реконструированное здание будет отвечать новейшим требованиям энергоэффективности. Предусмотрено использование современных строительных материалов, энергосберегающее светопрозрачное заполнения окон и витражей.

В учебных аудиториях, кабинетах компьютерных технологий, тренинговых аудиториях, актовом зале будут установлены интерактивные экраны и проекторы. Высокоскоростной интернет будет доступен на территории всей учебной части.

Реконструкция предусматривает благоустройство прилегающей территории, озеленение, установку современного освещения, перекладывание внешних сетей дождевой и бытовой канализации, водоснабжения и тепловых сетей.

Гаражи на территории будут демонтированы, а вместо них обустроена открытая автопарковка на 52 места и велопарковка на 16 мест для преподавателей и студентов.

Заказчиком реконструкции выступает коммунальное предприятие «Житлоинвестбуд-УКБ». Ориентировочный срок реконструкции – около 15 месяцев.

Читайте также о том, что Кличко пообещал новый Генеральный план Киева до конца года.  А также о том, что в Киеве транспортную инфраструктуру будут развивать в ином направлении.

Чи буде нарешті Київ із дієвим Генпланом 0 9


Зараз у Києві мав би діяти Генплан, ухвалений у 2002 році

Одна з найбільших проблем столиці — хаотична забудова, перекіс у бік будівництва житла, не забезпеченого транспортною, інженерною та соціальною інфраструктурою. Комфорт відходить на другий план. До чого тут генплан Києва і що з ним не так – розбиралась Економічна правда.

«Генплан розвитку Києва має бути презентований до кінця 2019 року», — Віталій Кличко, листопад 2019 року.

«Проєкт нового генерального плану Києва повинен бути представлений на громадські слухання в липні 2019 року, а на розгляд депутатів Київради — у жовтні 2019 року», — Віталій Кличко, травень 2019 року.

«Цього року необхідно ухвалити генеральний план Києва, щоб припинити хаотичну забудову міста», — Віталій Кличко, лютий 2018 року.

«Новий генплан подамо в найближчі місяці і, сподіваюся, на початку 2018 року він буде ухвалений», — Віталій Кличко, вересень 2017 року.

Київський міський голова вже котрий рік не може виконати свою обіцянку і представити на розсуд громади новий проєкт генерального плану столиці.

Зараз Київ функціонує та розбудовується за генпланом, розробленим у 1997 році та ухваленим у 2002 році.

Усі показники чинного генплану розраховані до 2020 року. Якщо у 2020 році не ухвалити новий документ, то у 2021 році може виникнути правова колізія: відведення земельних ділянок і видача містобудівних умов та обмежень відбуватиметься за старим генпланом, дія показників якого вже закінчиться.

Однак і чинний генплан не виконує роль головного містобудівного документа. Розвиток міста, житлова забудова та перепрофілювання великих територій відбувається через сумнівні з точки зору законності детальні плани території.

Чому так сталося і чи матиме столиця України шанс на цивілізаційний розвиток?

Два генплани, обидва не діють

Формально у Києві діє генеральний план до 2020 року, який у 1997 році почав розробляти Інститут генерального плану Києва акціонерного товариства «Київпроект». Депутати Київради затвердили його у 2002 році.

У 2008 році тодішній голова КМДА Леонід Черновецький замовив розробку нового генерального плану госпрозрахунковій організації «Центр містобудування та архітектури». Пізніше її перейменували на «Комунальну організацію «Інститут генерального плану міста Києва».

Так у Києві з’явилися два інститути генерального плану та два різні за суттю документи: «Генеральний план міста Києва до 2020 року» та «Генеральний план міста Києва до 2025 року».

За законодавством, генплан повинен оновлюватися кожні п’ять років. На практиці виходить, що генплан-2020 не оновлюється вже 17 років. Переважно — з політичних причин. Наприклад, чинний генплан передбачає приєднання кількох районів області до адміністративних меж міста.

«Чинний генплан передбачав розширення меж Києва на 65 тис га. Цього не відбулося, ці землі у приміській зоні вже розпайовані. Були помилки і прорахунки у прогнозній кількості автомобілів, кількості населення», — розповідає начальник комунальної організації «Інститут генерального плану Києва» Сергій Броневицький.

«Розвивати місто за цим генпланом вже неможливо. Наприклад, ті території, які передбачалися для промисловості, передані для будівництва і вже забудовані на землях з іншим цільовим призначенням», — додає він.

«Генплан Черновецького» передбачає розвиток міста шляхом ущільнення забудови. Він не затверджений, але саме його використовують проєктанти при розробці детальних планів територій.

На підставі детальних планів територй (ДПТ) забудовникам виділяють земельні ділянки.

«Проєкт нового генерального плану до 2025 року — документ дуже низької якості. Він багато років не може пройти погодження та прийти на зміну попередньому генплану», — каже співрозмовник ЕП у Київській міській раді.

Навіщо потрібен генплан

Генеральний план є основою планування забудови міста. Мета цього документа — створити комфортне середовище для мешканців.

Генплан містить 18 пунктів з усіх сфер міського господарства: економіка, житлове будівництво, кількість шкіл, дитячих садків, стан інженерних мереж, озеленення, екології, транспорту.

Спочатку робиться так званий опорний план: фіксуються поточна ситуація, рішення Київради, дозволи, видані органами виконавчої влади, права на ділянки та майно. Далі проєктувальники розробляють так званий прогноз розвитку міста.

Основне завдання містобудівної документації — раціональне використання території. Завдання генплану — створення підґрунтя для раціонального використання території.

«Генеральний план не настільки деталізований, щоб містити кожну придомову територію чи майданчик для вигулу собак. Генплан відображає загальне функціональне призначення території і відображає економічні показники: прогнозну чисельність населення та кількість транспорту», — розповідає Броневицький.

На положення і цифри генплану повинна спиратися містобудівна документація другого рівня — детальні плани територій і «зонінг». ДПТ і «зонінг» деталізують територію. Вони регламентують параметри забудови для кожного кварталу.

До чого тут забудовники

Проблема чинного генплану в тому, що в КМДА з часів Черновецького цей документ безпідставно ігнорують.

На думку експертів та громадськості, Черновецький доручив розробку нового генплану тільки для того, щоб приховати масові порушення чинного генплану, затвердженого у 2002 році. Таким чином міський голова і його «молода команда» намагалися легалізувати незаконні землевідведення.

Ця ситуація триває досі. Результатом став містобудівний хаос з перекосом в бік будівництва житла, не забезпеченого транспортною, інженерною та соціальною інфраструктурою.

«Київ забудовується на основі детальних планів територій, кожен з яких розробляється на замовлення девелоперів та забудовників. Вони виступають інвесторами розробки ДПТ та переконують Київраду їх ухвалювати», — пояснює один з депутатів Київської міської ради.

Зацікавленість девелоперів в ухваленні ДПТ спричинена тим, що ці документи передбачають максимальне ущільнення забудови за мінімальних об’ємів соціальної інфраструктури.

Тобто ДПТ не уточнюють функціональне зонування генплану, а кардинально його змінюють.

У пресі можна часто побачити заголовки на кшталт «Київрада ухвалила скандальний ДПТ». За останні роки так, наприклад, було легалізовано незаконні житлові комплекси Анатолія Войцеховського і дозволено нищити лісові ділянки у Биківні.

Інститут, який розробляє новий генплан Києва, змушений буде врахувати в проєкті всі ухвалені ДПТ, навіть скандальні.

«Усі проєкти будівництва, які вже почалися, будуть відображені у новому генплані, навіть якщо вони спірні. Інститут враховує всі вихідні дані, у тому числі рішення Київради та дозволи на будівництво, видані Держархбудінспекцією», — пояснив Броневицький.

Коли чекати на новий проєкт

Система розбудови міста на основі ДПТ, яку успішно використовують столичні забудовники, могла тривати довго, якби не закінчувався термін дії чинного генплану. Оновленння містобудівної документації назріло і перезріло.

За даними компанії Geodesign, генплану в місті не дотримуються. Це відбувається через розробку ДПТ, що кардинально змінюють зміст генплану.

Деякі забудовники зводять споруди навіть усупереч ДПТ.

Загалом було досліджено 766 новобудов у Києві. Серед них 136 показали хороші результати з точки зору відповідності стратегії розвитку міста, 328 — частково відповідають, а 31 новобудова виходить за рамки законності.

У профільній комунальній організації запевнили ЕП, що розробка нового генплану перебуває на фінішній прямій.

«Закінчено роботи з оновлення проєкту матеріального генплану на 2019 рік. Найближчими днями чекаємо розділ «Історико-архітектурний опорний план» від субпідрядника — Інституту охорони культурної спадщини при Мінкультури», — каже начальник комунальної організації «Інститут генерального плану м. Києва» Сергій Броневицький.

«Сподіваємося, що протягом наступного місяця Мінкультури погодить історико-архітектурний опорний план. У кінці 2019 року або на початку 2020 року розраховуємо почати процедуру громадських слухань і його погоджень. Це дозволить нам у першому півріччі 2020 року затвердити новий генплан», — говорить чиновник.

Паралельно з громадськими слуханнями буде проводитися роз’яснювальна робота з депутатським корпусом, профільними комісіями, фракціями.

«Сподіваємося, що депутати розглядатимуть цей документ не як політичний, а як господарський. Фактично це територіальна стратегія міста Києва», — каже Броневицький.

У департаменті містобудування та архітектури ЕП повідомили, що подання генерального плану на розгляд Київської міської ради очікується у березні-квітні 2020 року.

Новий генплан, на відміну від старих, буде безстроковим. Відповідні зміни були ухвалені у 2011 році.

Безстроковість передбачає, що нові генплани не повинні бути розраховані до певного року. Документ повинен називатися «Генеральний план міста Києва», а не «Генплан до 2020-го, 2025-го чи 2040 року», — пояснив Броневицький.

Читайте також: Києві знову заговорили про масове розселення хрущовок: зрушиться чи процес з мертвої точки

Автор: Олександр Колесніченко
Фото: Володимир Фалін / День

Most Popular Topics

Editor Picks