Хрущовки: реконструкція чи реновація? Що чекає на застарілий житловий фонд України? 0 3

Що буде з застарілим житловим
фондом в Україні?

Гостра проблема — зношеність житлового фонду. В Україні більше 80% житла є застарілим і це час змінювати. Всі інструменти для цього є, але їх потрібно провести на законодавчому рівні.

Деталі в цифрах

Більш ніж 50% житла в Україні перетнуло 50-річній поріг та потребує капітального ремонту, а комунальна інфраструктура зношена на 70%.

В Україні налічується біля 25,5 тис будинків перших масових серій великопанельних, блокових та цегляних, загальною площею 72 млн м2, тобто 23% житлового фонду конче потребують відновлення шляхом реконструкції чи модернізації. Наприклад, у Києві з 11 тис багатоповерхових будинків столиці — 3 тисячі п’ятиповерхових хрущовок та 1 тисяча дев’ятиповерхових панельних будинків.

Відмінності за структурою «віку» та зношеності жилого фонду по регіонах також є. У Черкаській, Харківській, Запорізькій, Миколаївський областях біля 30% фонду складають житлові будинки, побудовані у 50-ті роки та раніше. А у Закарпатській та Івано-Франківській областях такого житла 18-20%.

Окремо про столицю

У Києві передбачено повну реконструкцію так званих «хрущовок». Адже території столиці, забудовані хрущовками — займають понад 1,5 тис. га. Їх планують відремонтувати та утеплити. За принципом сталої мобільності «центр поруч з домом» у таких житлових районах створюватимуть громадські центри та публічні простори.

У проекті генплану Києва до 2025 року мають намір знести 2,8 млн квадратів житлової площі (в першу чергу будинки, побудовані в кінці 50-х початку 60-х років минулого століття) і побудувати 7,8 млн квадратних метрів нового житла.

Звісно ж, є певні економічні перешкоди: інвесторам невигідно перебудовувати хрущовки, поки у Києві є вільні ділянки під забудову.

Аналізуючи резерви території міста, розуміємо, що вільні ділянки для інвесторів уже фактично вичерпані. Зараз вони активно освоюють занедбані промислові зони, але вже за декілька років повернуться і до хрущовок.

В Києві вирішили зносити хрущовки: які вулиці будуть першими і коли

Реконструкція чи капітальний ремонт?

Маємо кілька варіантів оновлення застарілого житлового фонду України.

Реконструкція. Вже маємо законопроект, що дозволить на практиці розпочати комплексну реконструкцію кварталів застарілого житлового фонду, у тому числі, об’єктів інженерно-транспортної та соцінфраструктури, нове будівництво та створення безбар’єрного середовища на цих територіях.

Він орієнтований на інтереси людей — власників такого житла.

Згідно з проектом закону — не менше 75% мешканців будинку мають дати згоду на проведення реконструкції. Які будинки підлягатимуть знесенню чи реконструкція яких неможлива без відселення — визначатиметься на підставі проектної документації на реконструкцію, що пройшла відповідну процедуру обговорення та затвердження.

Важливо, що мешканці таких будинків мають відселятися:

у стартові будинки з базовим оздобленням у межах кварталу (мікрорайону), що реконструюється. тимчасове переселення в інші рівноцінні житлові приміщення в багатоквартирних будинках. відселення має відбуватися в межах кварталу чи мікрорайону, або в суміжні чи інші квартали в межах населеного пункту за обов’язковою згодою мешканців.

Наразі, законопроект знаходиться на доопрацюванні в Міністерстві розвитку громад та територій України.

Капітальний ремонт. Потрібна програма для кожного українського міста. До речі, у Києві вона вже діє — «70/30 Капітальний ремонт»

Це міська програма співфінансування капітальних ремонтів спільного майна у багатоквартирних будинках Києва. Вона передбачає реконструкцію, реставрацію, капремонт та технічне переоснащення для будинків, які експлуатуються більше 10 років. Фінансова суть програми полягає в тому, що співвласники вкладають лише частину вартості робіт, решта — за кошти бюджету міста.

Співвласники багатоквартирних будинків незалежно від того, чи створені в них ОСББ або ЖБК, мають можливість відремонтувати або здійснити технічне переоснащення спільного майна у власних багатоквартирних будинках на умовах співфінансування. Система співфінансування гнучка.

Ініціатива Гетьманцева: що парламентарі готують будівельному ринку

Зокрема частка співвласників за видами робіт така:

проведення капітальних ремонтів, технічне переоснащення ліфтів та ліфтового обладнання — 5%; капітальний ремонт покрівлі — 10%; заміна огороджувальних конструкцій (вхідні групи, вікна в місцях загального користування тощо) — 30%; реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення інженерних мереж (у тому числі насосні) — 15%; утеплення фасаду — 30% (за наявності погодного регулювання, у тому числі ІТП); реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення інженерних мереж (у тому числі ІТП) — 30%; інші роботи спільного майна багатоквартирного будинку — 30%.

А як інші країни реанімовували хрущовки?

У Німеччині програма реновації мала кілька етапів і тривала близько 20 років. Оновлювали і перебудовували не лише житло, а й територію навколо нього. Створювали публічний простір, де комфортно почуватиметься кожен мешканець цього міста.

У будинках капітально ремонтували комунікації та коректували незручне планування квартир. А тим будинкам, яким винесли вирок «розібрати», було уготоване друге життя. Подрібнені панелі в Німеччині використовують для будівництва доріг.

Латвія взяла курс на максимальну енергоефективність, в тому числі — в оновленні житлового фонду. При цьому було враховано, що родини з низьким рівнем доходу не могли дозволити собі повноцінну реновацію житла.

У такому випадку застосовували таку схему. Реновацію будинків оплачував інвестор. Після низки робіт, що включали утеплення фасадів та заміну систем водо- і теплопостачання, будинок споживає вдвічі чи тричі менше енергії. Але жильці певний час платили за старими тарифами. Після реновації гроші за тепло і, приміром, гарячу воду, віддають інвестору. А він, в свою чергу, розраховується з місцевим бюджетом, забираючи собі різницю, що утворюється в результаті економії енергоресурсів.

Акцент на утеплення панельних будинків зробила Польща. Тамтешня програма реновації соціального житла взагалі вражає в порівнянні, наприклад, з Великобританією, де багато панельних багатоповерхівок просто позносили.

У Польщі будинки соціалістичної доби позбулися своєї сірості. Їх покрили шаром утеплювача і пофарбували у пастельні кольори: зеленуватий, жовтий або рожевий. У такий спосіб не лише вирішили естетичні питання. Нове покриття захищає стіни будинків від несприятливої погоди і покращує теплоізоляцію будівлі.

Я вже не раз говорив, що вирішення питання застарілого житла посилить будівельну галузь новими інвестиціями, збільшить кількість новобудов. А головне, розвине культуру до комфортного та безпечного жила у громадян.

COVID-19: з 9 листопада Україна поділена на «помаранчеві» та «червоні» зони (СПИСОК, КАРТА) 

Интересно о строительстве: ранее мы писали о широком разнообразии фасадной сетки украинского производства

 
Источник: kbu

Предыдущая статьяСледующая статья

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *