Инклюзивность как норма: эксперт об инклюзивности в ДБН по благоустройству 0 13

Все положения ДБН, включая объекты благоустройства, должны применяться при всех возможных вмешательствах в городскую среду

Введя в действие новые государственные нормы, касающиеся создания безбарьерной среды (ДБН В. 2.2-40:2018 «Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення»), в которых появилось около 100 ранее отсутствующих правил, направленных на повышение безопасности и комфорта людей, Министерство регионального развития практически сразу начало разработку изменений и дополнений к правилам благоустройства. И тоже — с фокусом на инклюзивность.

Первое открытое обсуждение поправок и дополнений к ДБН Б. 2.2-5:2011 «Благоустрій територій» состоялось в июле, второе — в августе. Чем продиктована необходимость внесения инклюзивных дополнений к правилам благоустройства, какие ключевые правки уже внесены и кто обязан обеспечить их имплементацию — об этом PRAGMATIKA.MEDIA рассказал заведующий отделом благоустройства и управления отходами Научно-исследовательского и конструкторско-технологического института городского хозяйства Игорь Сатин, который возглавляет команду специалистов, работающих над редакцией норм.

— Некоторые изменения в ДБН о благоустройстве дублируют или дополняют нормы ДБН «Инклюзивность зданий и сооружений», которые действуют с 1 апреля этого года. В чем причина такого перекрестного нормирования?

— У нас появился новый ДБН об инклюзивности и существуют ДБН, которые напрямую связаны с городской средой, затрагивающие процесс перемещения по городу, — с переходами через дороги, прогулками в парках и так далее. И в чем то новый и старые ДБН противоречат друг другу. Нельзя просто сказать: «А вот тут и тут используйте нормы инклюзивности». Надо вносить изменения и дополнения в существующие подзаконные акты. Кстати, кроме новых требований к паркам и скверам мы добавили требования к инклюзивности пляжей. Чтобы обеспечить доступ людям с инвалидностью к воде, чтобы они имели возможность въехать в воду по специальным пандусам, да и просто передвигаться на коляске по пляжу. Возле лавочек в парках теперь мы предусмотрели карманы для кресла-коляски. Прописали, чтобы минимум 50 % скамеек имели спинки. И поручни, которые помогут сесть и подняться. В целом мы учли большинство из пожеланий, которые получили от людей с ограниченной мобильностью, от активистов, волонтеров. Постарались сделать ДБН о благоустройстве максимально инклюзивными.

— Внедрение инклюзивных дополнений обычно если реализуют, то лишь при строительстве новых объектов. Заказчики отказывались выполнять требования инклюзивности, если шла речь о реконструкции или ремонте. Но вроде бы приняты изменения, которые обязывают предусматривать инклюзивные решения и в случае ремонтов? Так ли это?

— Действительно, в самом Законе о благоустройстве, подзаконным актом которого являются, собственно, ДБН, было обозначено, что такое «объект благоустройства», а в другом законе есть определение «объект строительства». И были манипуляции, мол, непонятно: дерево, лавочка, МАФ, тротуар — что же это конкретно? Поэтому мы конкретно прописали, что все положения ДБН, включая объекты благоустройства, должны применяться как при новом строительстве, так и при реконструкции, при капитальном ремонте, реставрации и техническом переоснащении, то есть при всех возможных вмешательствах в городскую среду. Они обязательны.

— Что касается имплементации новых ДБН — кто сегодня должен следить за их исполнением? Ну, кроме проектировщиков, которые обязаны предусматривать это в проектной документации. Как сделать, чтобы все улучшения не оставались только на чертежах?

— Вот этот вопрос очень сложный. Со своей стороны, мы старались прописать максимально широкий круг тех, кто обязан эти нормы применять. Есть понятие авторского надзора — то есть проектировщик заинтересован следить, чтобы его проект выполнялся в точности. Есть процедура принятия объекта в эксплуатацию, и этот момент можно и нужно контролировать. Но я считаю, что Минрегиону нужен курс на ужесточение контроля. Мы как специалисты, работающие над нормами, стараемся выявить и закрыть лакуны, позволяющие уклониться от выполнения. Но физический контроль за исполнением — уже не наша функция.

— Как выстраивать приоритеты в благоустройстве объектов? Очевидно, что в бюджетах нет средств на то, чтобы модернизировать сразу все. Существует что то вроде установки — «сначала мы приводим в порядок вокзалы, затем среду вокруг госучреждений, а потом парки»?

— Сразу можно выделить два момента. Если строится новый объект или комплекс объектов, к примеру, новый торговый центр или жилой дом, то в этом случае очевидно, что придется придерживаться новых норм. Когда речь идет о вмешательстве в уже существующую застройку, то здесь сложнее — необходимо или ждать момента капремонта, или реконструкции, или отдельно искать средства на то, чтобы построить, к примеру, пандус. И не просто построить, а сделать еще так, чтобы к нему была возможность безбарьерного подъезда. Сложность еще и в том, что объект — тот же вокзал — это зона ответственности одного балансодержателя, а дороги — уже другого. Это требует комплексных решений. Но я вижу позитив в том, что политика министерства теперь стала человекоцентричной. Ведь в первую очередь государственные строительные нормы ориентированы на комфорт и безопасность людей — и теперь на это обратили внимание. Инклюзивность и доступность стали одним из приоритетов. Дело за исполнителями, за органами местного самоуправления, за балансодержателями.

— Сколько лет уже этой политике, когда именно были пересмотрены приоритеты? И что стало катализатором?

— Этой тенденции уже два с половиной года. Теперь уже экс-замминистра Лев Парцхаладзе ориентирован на то, чтобы слушать людей. И к нам поступало очень много обращений. В том числе даже люди с ограниченными возможностями приезжали из другой области. К тому же есть понимание, что мы, к сожалению, воюющая страна. У нас появилось очень много молодых ветеранов-инвалидов. Если мы не хотим, чтобы они чувствовали себя отрезанными от общества, то обязаны трансформировать наши города.

— Даже обновленные ДБН вряд ли устроят всех. Наверняка вы услышите много критических замечаний о несовершенстве документа. А когда планируете обновить или переработать его следующий раз?

— Нормы должны обновляться каждые пять лет. Мир стремительно развивается, появляются новые технологии, новые подходы. Поэтому нам каждые пять лет будет что добавить, что убрать за ненадобностью. Или, получив обратную связь, что то подкорректировать.

Интервью брала Ирина Исаченко

Предыдущая статьяСледующая статья

Трехэтажное здание сделают четырехэтажным:в Киеве начали реконструкцию корпуса университета Гринченко (ФОТО) 0 5


Университет — учреждение коммунальной собственности

В корпусе Киевского университета имени Бориса Гринченко, который расположен на проспекте Павла Тычины, 17 начались работы по реконструкции — об этом сообщил заместитель председателя КГГА Вячеслав Непоп.

Университет является учреждением коммунальной собственности, в нем обучаются более 8000 студентов по 20 специальностям.

Во время реконструкции планируется превратить трехэтажное здание в четырехэтажное за счет демонтажа мансарды и надстройки дополнительного этажа. Общая площадь корпуса увеличится с 7 тыс кв м до 12,5 тыс кв м.

«Здание станет более удобным для студентов и преподавателей, в этом корпусе смогут учиться до 1500 студентов ежедневно и работать 154 сотрудников, — отметил Вячеслав Непоп. — Будут созданы возможности для доступа и обучения маломобильных посетителей, оснащен лифт, пандусы».

Функциональная схема расположения помещений в основном сохранится. В корпусе будут обустроены три лектория на 100-120 мест каждый и актовый зал на 350 мест.

Реконструированное здание будет отвечать новейшим требованиям энергоэффективности. Предусмотрено использование современных строительных материалов, энергосберегающее светопрозрачное заполнения окон и витражей.

В учебных аудиториях, кабинетах компьютерных технологий, тренинговых аудиториях, актовом зале будут установлены интерактивные экраны и проекторы. Высокоскоростной интернет будет доступен на территории всей учебной части.

Реконструкция предусматривает благоустройство прилегающей территории, озеленение, установку современного освещения, перекладывание внешних сетей дождевой и бытовой канализации, водоснабжения и тепловых сетей.

Гаражи на территории будут демонтированы, а вместо них обустроена открытая автопарковка на 52 места и велопарковка на 16 мест для преподавателей и студентов.

Заказчиком реконструкции выступает коммунальное предприятие «Житлоинвестбуд-УКБ». Ориентировочный срок реконструкции – около 15 месяцев.

Читайте также о том, что Кличко пообещал новый Генеральный план Киева до конца года.  А также о том, что в Киеве транспортную инфраструктуру будут развивать в ином направлении.

Чи буде нарешті Київ із дієвим Генпланом 0 9


Зараз у Києві мав би діяти Генплан, ухвалений у 2002 році

Одна з найбільших проблем столиці — хаотична забудова, перекіс у бік будівництва житла, не забезпеченого транспортною, інженерною та соціальною інфраструктурою. Комфорт відходить на другий план. До чого тут генплан Києва і що з ним не так – розбиралась Економічна правда.

«Генплан розвитку Києва має бути презентований до кінця 2019 року», — Віталій Кличко, листопад 2019 року.

«Проєкт нового генерального плану Києва повинен бути представлений на громадські слухання в липні 2019 року, а на розгляд депутатів Київради — у жовтні 2019 року», — Віталій Кличко, травень 2019 року.

«Цього року необхідно ухвалити генеральний план Києва, щоб припинити хаотичну забудову міста», — Віталій Кличко, лютий 2018 року.

«Новий генплан подамо в найближчі місяці і, сподіваюся, на початку 2018 року він буде ухвалений», — Віталій Кличко, вересень 2017 року.

Київський міський голова вже котрий рік не може виконати свою обіцянку і представити на розсуд громади новий проєкт генерального плану столиці.

Зараз Київ функціонує та розбудовується за генпланом, розробленим у 1997 році та ухваленим у 2002 році.

Усі показники чинного генплану розраховані до 2020 року. Якщо у 2020 році не ухвалити новий документ, то у 2021 році може виникнути правова колізія: відведення земельних ділянок і видача містобудівних умов та обмежень відбуватиметься за старим генпланом, дія показників якого вже закінчиться.

Однак і чинний генплан не виконує роль головного містобудівного документа. Розвиток міста, житлова забудова та перепрофілювання великих територій відбувається через сумнівні з точки зору законності детальні плани території.

Чому так сталося і чи матиме столиця України шанс на цивілізаційний розвиток?

Два генплани, обидва не діють

Формально у Києві діє генеральний план до 2020 року, який у 1997 році почав розробляти Інститут генерального плану Києва акціонерного товариства «Київпроект». Депутати Київради затвердили його у 2002 році.

У 2008 році тодішній голова КМДА Леонід Черновецький замовив розробку нового генерального плану госпрозрахунковій організації «Центр містобудування та архітектури». Пізніше її перейменували на «Комунальну організацію «Інститут генерального плану міста Києва».

Так у Києві з’явилися два інститути генерального плану та два різні за суттю документи: «Генеральний план міста Києва до 2020 року» та «Генеральний план міста Києва до 2025 року».

За законодавством, генплан повинен оновлюватися кожні п’ять років. На практиці виходить, що генплан-2020 не оновлюється вже 17 років. Переважно — з політичних причин. Наприклад, чинний генплан передбачає приєднання кількох районів області до адміністративних меж міста.

«Чинний генплан передбачав розширення меж Києва на 65 тис га. Цього не відбулося, ці землі у приміській зоні вже розпайовані. Були помилки і прорахунки у прогнозній кількості автомобілів, кількості населення», — розповідає начальник комунальної організації «Інститут генерального плану Києва» Сергій Броневицький.

«Розвивати місто за цим генпланом вже неможливо. Наприклад, ті території, які передбачалися для промисловості, передані для будівництва і вже забудовані на землях з іншим цільовим призначенням», — додає він.

«Генплан Черновецького» передбачає розвиток міста шляхом ущільнення забудови. Він не затверджений, але саме його використовують проєктанти при розробці детальних планів територій.

На підставі детальних планів територй (ДПТ) забудовникам виділяють земельні ділянки.

«Проєкт нового генерального плану до 2025 року — документ дуже низької якості. Він багато років не може пройти погодження та прийти на зміну попередньому генплану», — каже співрозмовник ЕП у Київській міській раді.

Навіщо потрібен генплан

Генеральний план є основою планування забудови міста. Мета цього документа — створити комфортне середовище для мешканців.

Генплан містить 18 пунктів з усіх сфер міського господарства: економіка, житлове будівництво, кількість шкіл, дитячих садків, стан інженерних мереж, озеленення, екології, транспорту.

Спочатку робиться так званий опорний план: фіксуються поточна ситуація, рішення Київради, дозволи, видані органами виконавчої влади, права на ділянки та майно. Далі проєктувальники розробляють так званий прогноз розвитку міста.

Основне завдання містобудівної документації — раціональне використання території. Завдання генплану — створення підґрунтя для раціонального використання території.

«Генеральний план не настільки деталізований, щоб містити кожну придомову територію чи майданчик для вигулу собак. Генплан відображає загальне функціональне призначення території і відображає економічні показники: прогнозну чисельність населення та кількість транспорту», — розповідає Броневицький.

На положення і цифри генплану повинна спиратися містобудівна документація другого рівня — детальні плани територій і «зонінг». ДПТ і «зонінг» деталізують територію. Вони регламентують параметри забудови для кожного кварталу.

До чого тут забудовники

Проблема чинного генплану в тому, що в КМДА з часів Черновецького цей документ безпідставно ігнорують.

На думку експертів та громадськості, Черновецький доручив розробку нового генплану тільки для того, щоб приховати масові порушення чинного генплану, затвердженого у 2002 році. Таким чином міський голова і його «молода команда» намагалися легалізувати незаконні землевідведення.

Ця ситуація триває досі. Результатом став містобудівний хаос з перекосом в бік будівництва житла, не забезпеченого транспортною, інженерною та соціальною інфраструктурою.

«Київ забудовується на основі детальних планів територій, кожен з яких розробляється на замовлення девелоперів та забудовників. Вони виступають інвесторами розробки ДПТ та переконують Київраду їх ухвалювати», — пояснює один з депутатів Київської міської ради.

Зацікавленість девелоперів в ухваленні ДПТ спричинена тим, що ці документи передбачають максимальне ущільнення забудови за мінімальних об’ємів соціальної інфраструктури.

Тобто ДПТ не уточнюють функціональне зонування генплану, а кардинально його змінюють.

У пресі можна часто побачити заголовки на кшталт «Київрада ухвалила скандальний ДПТ». За останні роки так, наприклад, було легалізовано незаконні житлові комплекси Анатолія Войцеховського і дозволено нищити лісові ділянки у Биківні.

Інститут, який розробляє новий генплан Києва, змушений буде врахувати в проєкті всі ухвалені ДПТ, навіть скандальні.

«Усі проєкти будівництва, які вже почалися, будуть відображені у новому генплані, навіть якщо вони спірні. Інститут враховує всі вихідні дані, у тому числі рішення Київради та дозволи на будівництво, видані Держархбудінспекцією», — пояснив Броневицький.

Коли чекати на новий проєкт

Система розбудови міста на основі ДПТ, яку успішно використовують столичні забудовники, могла тривати довго, якби не закінчувався термін дії чинного генплану. Оновленння містобудівної документації назріло і перезріло.

За даними компанії Geodesign, генплану в місті не дотримуються. Це відбувається через розробку ДПТ, що кардинально змінюють зміст генплану.

Деякі забудовники зводять споруди навіть усупереч ДПТ.

Загалом було досліджено 766 новобудов у Києві. Серед них 136 показали хороші результати з точки зору відповідності стратегії розвитку міста, 328 — частково відповідають, а 31 новобудова виходить за рамки законності.

У профільній комунальній організації запевнили ЕП, що розробка нового генплану перебуває на фінішній прямій.

«Закінчено роботи з оновлення проєкту матеріального генплану на 2019 рік. Найближчими днями чекаємо розділ «Історико-архітектурний опорний план» від субпідрядника — Інституту охорони культурної спадщини при Мінкультури», — каже начальник комунальної організації «Інститут генерального плану м. Києва» Сергій Броневицький.

«Сподіваємося, що протягом наступного місяця Мінкультури погодить історико-архітектурний опорний план. У кінці 2019 року або на початку 2020 року розраховуємо почати процедуру громадських слухань і його погоджень. Це дозволить нам у першому півріччі 2020 року затвердити новий генплан», — говорить чиновник.

Паралельно з громадськими слуханнями буде проводитися роз’яснювальна робота з депутатським корпусом, профільними комісіями, фракціями.

«Сподіваємося, що депутати розглядатимуть цей документ не як політичний, а як господарський. Фактично це територіальна стратегія міста Києва», — каже Броневицький.

У департаменті містобудування та архітектури ЕП повідомили, що подання генерального плану на розгляд Київської міської ради очікується у березні-квітні 2020 року.

Новий генплан, на відміну від старих, буде безстроковим. Відповідні зміни були ухвалені у 2011 році.

Безстроковість передбачає, що нові генплани не повинні бути розраховані до певного року. Документ повинен називатися «Генеральний план міста Києва», а не «Генплан до 2020-го, 2025-го чи 2040 року», — пояснив Броневицький.

Читайте також: Києві знову заговорили про масове розселення хрущовок: зрушиться чи процес з мертвої точки

Автор: Олександр Колесніченко
Фото: Володимир Фалін / День

Most Popular Topics

Editor Picks