Кабмин и Нацгвардия пытаются найти возможность завершить знаменитый киевский долгострой 0 14


Нацгвардия упорно, но пока безуспешно ищет инвестора для достройки «Днепровских башен»

Нацгвардия не оставляет попыток найти инвестора, чтобы достроить печально известный жилой комплекс “Днепровские башни” на столичном проспекте Генерала Ватутина, 9.

Получения квартир в нем давно ждут не только граждане, которые вложили свои кровные, но и военные. Объект из шести 34-этажных домов, который возводили на деньги государства и частных инвесторов, “съел” около 200 млн гривен, но его строительство заморозили в 2008 году. Эксперты отмечают: возобновить строительство столь интересного и нужного объекта технически будет очень непросто и затратно, возможно понадобится полноценный проект реконструкции. Есть ли у ЖК шанс быть достроенным узнавала KV.

О том, что Нацгвардия упорно, но пока безуспешно ищет инвестора для достройки ЖК “Днепровские башни”, стало известно из ответа Министерства внутренних дел (МВД) на запрос Кабмина:

“На протяжении третьего квартала 2019 года представителями ГУ Нацгвардии проведены встречи с потенциальными инвесторами о решении поднятого вопроса, но ни одно из предприятий не предоставило экономически обоснованных и прозрачных предложений о решении проблемных вопросов относительно завершения строительства объекта. Работа по поиску инвестора для достройки указанного объекта продолжается”, – сообщили в МВД.

Строительство ЖК «Днепровские башни» из шести 34-этажных домов началось в 1999 году. На тот момент заказчик строительства – Главное управление внутренних войск МВД – инвестировал в него около 130 млн гривен МВД и должен был получить для военнослужащих в комплексе из 890 квартир более 400.

Земельный участок (4,13 га) по просп. Генерала Ватутина, 9 во 2-м микрорайоне жилого массива Троещина (кадастровый номер 8000000000:62:002:0099) для этого строительства был отведен ГУ внутренних войск МВД только в 2004 году (решение Киевсовета от 18.03.2004 №125/1335). Предполагалось, что на участке возведут шесть домов за три года.

Но строительство затянулось. А в 2008 году его вообще заморозили.

По данным Киевской горгосадминистрации, на протяжении 2008-2013 годов в судебном порядке были расторгнуты договора со всеми застройщиками (в разное время, по данным открытых источников, комплекс строили “Укриндустрия”, “УкрАзияБуд”, “Этьен-Вест”, “Алес-Буд” и др.) из-за невыполнения ими обязательств по строительству объекта.

В 2014 году, функции заказчика строительства ЖК “Днепровские башни” были переданы Главному управлению Нацгвардии как правопреемнику Главного управления внутренних войск МВД.

В КГГА сообщили, что с 2014 года Нацгвардии удалось:

оформить участок на просп. Генерала Ватутина, 9 в постоянное пользование для строительства и обслуживания этих многоэтажек (решение Киевсовета от 10.12.2014 года №594/594); получить градостроительные условия и ограничения (ГУО) для проектирования застройки участка (от 1.04.2016 года №199/15/12/009-15); обновить технические условия по инженерному обеспечению объекта; начать проведение корректировки проекта строительства жилых домов № 5 и 6.

В марте 2018 года тогдашний глава Деснянской районной в городе Киеве государственной администрации Геннадий Заболотный в интервью KV сообщил, что вопрос достройки ЖК “Днепровские башни” не входит в компетенцию РГА, поскольку это собственность Нацгвардии. Также он отметил, что технической возможности снести эти долгострои нет.

Отметим, после длительного прекращения стройку возможно возобновить, только если объект был должным образом законсервирован. В противном случае продолжать работы можно после дополнительного обследования объекта и проверки состояния его несущих конструкций. Для ЖК “Днепровские башни” такая экспертиза, наверняка, будет обязательна. Ведь причиной прекращения строительства ЖК, похоже, были не только экономические и политические проблемы, но и технологические просчеты из-за несоблюдения строительных норм.

“Что касается непосредственно ЖК «Днепровские башни», то самое главное – это авантюра, которая имела место при его строительстве. Она заключалась в том, что на момент проектирования этих 34-этажек в Украине не было строительных норм, которые бы предусматривали строительство таких высоких домов. Автору проекта Александру Комаровскому в те времена заказчики дали гарантию, что на момент окончания строительства они найдут возможность приспособить к этому строительству российские нормы и утвердить их для Украины. Но этого не было сделано. Сейчас для Украины уже прописаны строительные нормы для таких зданий, но их утверждение состоялось уже после остановки строительства «Днепровских башен”. Как начали строительство без соответствующих строительных норм – это уже другой вопрос. По проектному решению этот ЖК был одним из самых совершенных в Киеве”, – рассказал KV вице-президент киевской организации Национального союза архитекторов Георгий Духовичный.

По мнению эксперта по госуправлению в сфере градостроительства Виктора Глебы, возобновить строительство ЖК “Днепровские башни” в нынешнем состоянии невозможно. Он считает, что сегодня может идти речь исключительно о новом полноценном проекте реконструкции.

“Там четверть, возможно и половину конструкции необходимо сносить. В частности, нужно демонтировать конструкцию лифта. В этих зданиях шахта лифта наклонена, поэтому к верхним этажам лифт просто не доедет. Причина этого – ошибки как на этапе проектирования, так и на этапе строительства”, – заявил Виктор Глеба.

По его словам, реконструкция “Днепровских башен” потребует значительных затрат, которые Нацгвардия и МВД не осилят.

“Возможно, было бы целесообразно передать этот объект бизнесу, который способен что-то сделать с такими домами. А Нацгвардии и МВД потом в этом ЖК выделить квартиры, но перед этим проверить, какое отношение эти люди имеют к Нацгвардии и МВД. Ведь 50, а возможно и 70% из квартир, которые первоначально предназначались для военнослужащих, собирались оформить на лиц, не имеющих отношение к МВД”, – рассказал Виктор Глеба.

При этом эксперты убеждены – если этот ЖК все такие достроят, то выиграет весь Киев, особенно массив Троещина. Поскольку эти здания, по мнению Георгия Духовичного, гармонично там вписываются в отличие от таких же высоток в центре города.

“Но сейчас эти башни на въезде в Троещину стоят как символ несостоятельности государственной власти и райгосадминистрации Деснянского района хоть что-то сделать в сфере строительства”, – подытожил Виктор Глеба.

По данным Ассоциации помощи пострадавшим инвесторам, в строительство этого комплекса вложили суммарно более 200 млн гривен: порядка 120 млн выделило государство и около 90 млн вложили 300 частных инвесторов.

На момент остановки стройки, по информации “Лига.Бизнес”, 235 квартир ЖК “Днепровские башни” были проданы частным лицам и оплачены на 100%. Частные инвесторы должны первоочередно получить купленное жилье после достройки объекта, а все остальные квартиры собираются отдать Нацгвардии.

Напомним, что в июле 2019 года в КГГА утвердили Концепцию обеспечения жильем киевлян-участников антитеррористической операции (АТО), членов семей погибших киевлян-участников АТО. Согласно документу, в последующие шесть лет этим категориям граждан планируют предоставить 1 880 квартир (63% от необходимого количества). Реализовывать концепцию собираются за счет государственного и столичного бюджетов, также к софинансированию планируют привлекать застройщиков и самих же участников АТО, которые согласны будут оплатить половину стоимости жилья. При этом известно, что за последние пять лет выделено лишь 368 квартир киевлянам-участникам АТО и семьям погибших в АТО жителей столицы.

Читайте также о том, что «Укрзализныця» считает нелесообразным достраивать Дарницкий вокзал в Киеве. А также о том, что у Киева забирают 4 млрд грн, которые город планировал направить на развитие инфраструктуры.

Предыдущая статьяСледующая статья

Трехэтажное здание сделают четырехэтажным:в Киеве начали реконструкцию корпуса университета Гринченко (ФОТО) 0 5


Университет — учреждение коммунальной собственности

В корпусе Киевского университета имени Бориса Гринченко, который расположен на проспекте Павла Тычины, 17 начались работы по реконструкции — об этом сообщил заместитель председателя КГГА Вячеслав Непоп.

Университет является учреждением коммунальной собственности, в нем обучаются более 8000 студентов по 20 специальностям.

Во время реконструкции планируется превратить трехэтажное здание в четырехэтажное за счет демонтажа мансарды и надстройки дополнительного этажа. Общая площадь корпуса увеличится с 7 тыс кв м до 12,5 тыс кв м.

«Здание станет более удобным для студентов и преподавателей, в этом корпусе смогут учиться до 1500 студентов ежедневно и работать 154 сотрудников, — отметил Вячеслав Непоп. — Будут созданы возможности для доступа и обучения маломобильных посетителей, оснащен лифт, пандусы».

Функциональная схема расположения помещений в основном сохранится. В корпусе будут обустроены три лектория на 100-120 мест каждый и актовый зал на 350 мест.

Реконструированное здание будет отвечать новейшим требованиям энергоэффективности. Предусмотрено использование современных строительных материалов, энергосберегающее светопрозрачное заполнения окон и витражей.

В учебных аудиториях, кабинетах компьютерных технологий, тренинговых аудиториях, актовом зале будут установлены интерактивные экраны и проекторы. Высокоскоростной интернет будет доступен на территории всей учебной части.

Реконструкция предусматривает благоустройство прилегающей территории, озеленение, установку современного освещения, перекладывание внешних сетей дождевой и бытовой канализации, водоснабжения и тепловых сетей.

Гаражи на территории будут демонтированы, а вместо них обустроена открытая автопарковка на 52 места и велопарковка на 16 мест для преподавателей и студентов.

Заказчиком реконструкции выступает коммунальное предприятие «Житлоинвестбуд-УКБ». Ориентировочный срок реконструкции – около 15 месяцев.

Читайте также о том, что Кличко пообещал новый Генеральный план Киева до конца года.  А также о том, что в Киеве транспортную инфраструктуру будут развивать в ином направлении.

Чи буде нарешті Київ із дієвим Генпланом 0 9


Зараз у Києві мав би діяти Генплан, ухвалений у 2002 році

Одна з найбільших проблем столиці — хаотична забудова, перекіс у бік будівництва житла, не забезпеченого транспортною, інженерною та соціальною інфраструктурою. Комфорт відходить на другий план. До чого тут генплан Києва і що з ним не так – розбиралась Економічна правда.

«Генплан розвитку Києва має бути презентований до кінця 2019 року», — Віталій Кличко, листопад 2019 року.

«Проєкт нового генерального плану Києва повинен бути представлений на громадські слухання в липні 2019 року, а на розгляд депутатів Київради — у жовтні 2019 року», — Віталій Кличко, травень 2019 року.

«Цього року необхідно ухвалити генеральний план Києва, щоб припинити хаотичну забудову міста», — Віталій Кличко, лютий 2018 року.

«Новий генплан подамо в найближчі місяці і, сподіваюся, на початку 2018 року він буде ухвалений», — Віталій Кличко, вересень 2017 року.

Київський міський голова вже котрий рік не може виконати свою обіцянку і представити на розсуд громади новий проєкт генерального плану столиці.

Зараз Київ функціонує та розбудовується за генпланом, розробленим у 1997 році та ухваленим у 2002 році.

Усі показники чинного генплану розраховані до 2020 року. Якщо у 2020 році не ухвалити новий документ, то у 2021 році може виникнути правова колізія: відведення земельних ділянок і видача містобудівних умов та обмежень відбуватиметься за старим генпланом, дія показників якого вже закінчиться.

Однак і чинний генплан не виконує роль головного містобудівного документа. Розвиток міста, житлова забудова та перепрофілювання великих територій відбувається через сумнівні з точки зору законності детальні плани території.

Чому так сталося і чи матиме столиця України шанс на цивілізаційний розвиток?

Два генплани, обидва не діють

Формально у Києві діє генеральний план до 2020 року, який у 1997 році почав розробляти Інститут генерального плану Києва акціонерного товариства «Київпроект». Депутати Київради затвердили його у 2002 році.

У 2008 році тодішній голова КМДА Леонід Черновецький замовив розробку нового генерального плану госпрозрахунковій організації «Центр містобудування та архітектури». Пізніше її перейменували на «Комунальну організацію «Інститут генерального плану міста Києва».

Так у Києві з’явилися два інститути генерального плану та два різні за суттю документи: «Генеральний план міста Києва до 2020 року» та «Генеральний план міста Києва до 2025 року».

За законодавством, генплан повинен оновлюватися кожні п’ять років. На практиці виходить, що генплан-2020 не оновлюється вже 17 років. Переважно — з політичних причин. Наприклад, чинний генплан передбачає приєднання кількох районів області до адміністративних меж міста.

«Чинний генплан передбачав розширення меж Києва на 65 тис га. Цього не відбулося, ці землі у приміській зоні вже розпайовані. Були помилки і прорахунки у прогнозній кількості автомобілів, кількості населення», — розповідає начальник комунальної організації «Інститут генерального плану Києва» Сергій Броневицький.

«Розвивати місто за цим генпланом вже неможливо. Наприклад, ті території, які передбачалися для промисловості, передані для будівництва і вже забудовані на землях з іншим цільовим призначенням», — додає він.

«Генплан Черновецького» передбачає розвиток міста шляхом ущільнення забудови. Він не затверджений, але саме його використовують проєктанти при розробці детальних планів територій.

На підставі детальних планів територй (ДПТ) забудовникам виділяють земельні ділянки.

«Проєкт нового генерального плану до 2025 року — документ дуже низької якості. Він багато років не може пройти погодження та прийти на зміну попередньому генплану», — каже співрозмовник ЕП у Київській міській раді.

Навіщо потрібен генплан

Генеральний план є основою планування забудови міста. Мета цього документа — створити комфортне середовище для мешканців.

Генплан містить 18 пунктів з усіх сфер міського господарства: економіка, житлове будівництво, кількість шкіл, дитячих садків, стан інженерних мереж, озеленення, екології, транспорту.

Спочатку робиться так званий опорний план: фіксуються поточна ситуація, рішення Київради, дозволи, видані органами виконавчої влади, права на ділянки та майно. Далі проєктувальники розробляють так званий прогноз розвитку міста.

Основне завдання містобудівної документації — раціональне використання території. Завдання генплану — створення підґрунтя для раціонального використання території.

«Генеральний план не настільки деталізований, щоб містити кожну придомову територію чи майданчик для вигулу собак. Генплан відображає загальне функціональне призначення території і відображає економічні показники: прогнозну чисельність населення та кількість транспорту», — розповідає Броневицький.

На положення і цифри генплану повинна спиратися містобудівна документація другого рівня — детальні плани територій і «зонінг». ДПТ і «зонінг» деталізують територію. Вони регламентують параметри забудови для кожного кварталу.

До чого тут забудовники

Проблема чинного генплану в тому, що в КМДА з часів Черновецького цей документ безпідставно ігнорують.

На думку експертів та громадськості, Черновецький доручив розробку нового генплану тільки для того, щоб приховати масові порушення чинного генплану, затвердженого у 2002 році. Таким чином міський голова і його «молода команда» намагалися легалізувати незаконні землевідведення.

Ця ситуація триває досі. Результатом став містобудівний хаос з перекосом в бік будівництва житла, не забезпеченого транспортною, інженерною та соціальною інфраструктурою.

«Київ забудовується на основі детальних планів територій, кожен з яких розробляється на замовлення девелоперів та забудовників. Вони виступають інвесторами розробки ДПТ та переконують Київраду їх ухвалювати», — пояснює один з депутатів Київської міської ради.

Зацікавленість девелоперів в ухваленні ДПТ спричинена тим, що ці документи передбачають максимальне ущільнення забудови за мінімальних об’ємів соціальної інфраструктури.

Тобто ДПТ не уточнюють функціональне зонування генплану, а кардинально його змінюють.

У пресі можна часто побачити заголовки на кшталт «Київрада ухвалила скандальний ДПТ». За останні роки так, наприклад, було легалізовано незаконні житлові комплекси Анатолія Войцеховського і дозволено нищити лісові ділянки у Биківні.

Інститут, який розробляє новий генплан Києва, змушений буде врахувати в проєкті всі ухвалені ДПТ, навіть скандальні.

«Усі проєкти будівництва, які вже почалися, будуть відображені у новому генплані, навіть якщо вони спірні. Інститут враховує всі вихідні дані, у тому числі рішення Київради та дозволи на будівництво, видані Держархбудінспекцією», — пояснив Броневицький.

Коли чекати на новий проєкт

Система розбудови міста на основі ДПТ, яку успішно використовують столичні забудовники, могла тривати довго, якби не закінчувався термін дії чинного генплану. Оновленння містобудівної документації назріло і перезріло.

За даними компанії Geodesign, генплану в місті не дотримуються. Це відбувається через розробку ДПТ, що кардинально змінюють зміст генплану.

Деякі забудовники зводять споруди навіть усупереч ДПТ.

Загалом було досліджено 766 новобудов у Києві. Серед них 136 показали хороші результати з точки зору відповідності стратегії розвитку міста, 328 — частково відповідають, а 31 новобудова виходить за рамки законності.

У профільній комунальній організації запевнили ЕП, що розробка нового генплану перебуває на фінішній прямій.

«Закінчено роботи з оновлення проєкту матеріального генплану на 2019 рік. Найближчими днями чекаємо розділ «Історико-архітектурний опорний план» від субпідрядника — Інституту охорони культурної спадщини при Мінкультури», — каже начальник комунальної організації «Інститут генерального плану м. Києва» Сергій Броневицький.

«Сподіваємося, що протягом наступного місяця Мінкультури погодить історико-архітектурний опорний план. У кінці 2019 року або на початку 2020 року розраховуємо почати процедуру громадських слухань і його погоджень. Це дозволить нам у першому півріччі 2020 року затвердити новий генплан», — говорить чиновник.

Паралельно з громадськими слуханнями буде проводитися роз’яснювальна робота з депутатським корпусом, профільними комісіями, фракціями.

«Сподіваємося, що депутати розглядатимуть цей документ не як політичний, а як господарський. Фактично це територіальна стратегія міста Києва», — каже Броневицький.

У департаменті містобудування та архітектури ЕП повідомили, що подання генерального плану на розгляд Київської міської ради очікується у березні-квітні 2020 року.

Новий генплан, на відміну від старих, буде безстроковим. Відповідні зміни були ухвалені у 2011 році.

Безстроковість передбачає, що нові генплани не повинні бути розраховані до певного року. Документ повинен називатися «Генеральний план міста Києва», а не «Генплан до 2020-го, 2025-го чи 2040 року», — пояснив Броневицький.

Читайте також: Києві знову заговорили про масове розселення хрущовок: зрушиться чи процес з мертвої точки

Автор: Олександр Колесніченко
Фото: Володимир Фалін / День

Most Popular Topics

Editor Picks