Комітет ВР нарешті схвалив законопроект, який ліквідує корупційну схему при оформленні нерухомості 0 14


Перевірка на поліграфі не вібулась

Обіцяна перевірка на поліграфі депутатів «Слуги народу» з податкового комітету не відбулася, проте комітет Верховної Ради нарешті схвалив законопроект, який ліквідує корупційну схему при оформленні нерухомості. Що це за законопроект і чи дозволить він вирішити проблему із скандальними фірмами, які заробляють на «повітрі» – з’ясовувала Економічна правда.

Ще два тижні тому в керівництві «Слуги народу» всерйоз думали про те, щоб перевірити всіх своїх депутатів з податкового комітету на детекторі брехні.

Причиною цього став тарарам з хабарями для частини парламентарів, які ті могли отримати за збереження «схем майданчиків Яценка». З їх появою українці змушені платити «податок» за операції з продажу нерухомості. Ці «прокладки» «висмоктали» за останні роки з кишень українців понад 700 млн грн.

Історія з хабарями, детектором брехні та кулуарними сварками депутатів з фракції «Слуга народу» отримала в ті дні великий резонанс, але через деякий час затихла. Про ідею з поліграфом забули, обмежившись внутрішньопартійними дискусіями, які не призвели до «чисток» у депутатських лавах.

Долю електронних майданчиків, що заробляють на сумнівних посередницьких послугах, знову повинен був вирішувати той же податковий комітет, з якого все почалося.

Минулого тижня стало відомо, що комітет ухвалив до розгляду доопрацьований законопроєкт, який начебто прибирає з процесу оформлення нерухомості скандальні «схеми».

Отже, чим завершився цей переполох, чому тему з хабарями «заговорили», і найголовніше — чи вдасться ліквідувати електронні майданчики.

Оцінка нерухомості за додатковий «податок»: початок

«Авторизовані електронні майданчики» народилися наприкінці 2017 року під час ухвалення бюджету. Ухвалення фінплану — найбільш вдалий час для прилаштування в законодавстві сумнівних бізнес-ідей, які можна виторгувати за голоси депутатів.

Так, зусиллями депутата з БПП Максима Курячого одна із сотень незрозумілих поправок в Податковий кодекс «вмонтувала» посередників у процес внесення звіту оцінки нерухомості до єдиної бази.

Завдання у новоспеченого сервісу було просте: вони «пересилали дані» від оцінювача до Єдиної бази ФДМ й отримували за це з кожної оцінки по кілька сотень гривень, зараз — 680-1800 грн.

За такі послуги начебто платить сам оцінювач, але насправді додаткові гроші з кишені викладає той, хто цю оцінку замовляє, тобто продавець нерухомості.

Як це працює? З липня 2018 року всі продавці або покупці нерухомості зобов’язані звіряти ціни на квартири, приміщення, будинки і землю з електронною базою Фонду державного майна. Мета — унеможливити заниження оціночної вартості об’єктів.

Тобто оцінювач робить звіт про вартість об’єкта продажу і завантажує його в Єдину базу, де всі звіти реєструються і зберігаються. Там в автоматичному режимі подані звіти перевіряються на відповідність закладеним у нього даним про вартість майна. Занижену вартість цей модуль помічає і бракує.

Квартиру можна буде продати лише після реєстрації звіту оцінювача в Єдиній базі.

Запуск такої системи — крок до цивілізованого ринку нерухомості і справедливого оподаткування. Проте передавання звіту могло би відбуватися без посередників, які з’явились в законодавстві тієї бюджетної ночі з легкої руки Курячого.

З липня 2018 року до 10 жовтня 2019 року з населення на користь майданчиків було стягнути понад 700 млн грн — близько 1 млн грн щодня.

Убивця майданчиків: що передбачає новий законопроект

Напередодні депутат з фракції «Слуга народу» Мар’ян Заблоцький повідомив: податковий комітет ухвалив до розгляду в сесійній залі законопроєкт, який ліквідує приватні електронні майданчики, що передавали звіти в Єдину базу ФДМ.

«Щойно податковий комітет підтримав ліквідацію корупційних схем при оформленні нерухомості. Якщо Верховна Рада підтримає його, то звіти з оцінки майна більше не прийдеться здавати через приватні майданчики», — наголосив він.

Цей робочий момент з депутатських буднів не вартував би уваги, якби цьому не передувала ціла епопея.

Депутати від фракцій «Слуга народу» та «Голос» підготували законопроєкт №2047, який ліквідовує злощасні «електронні майданчики». Незабаром група інших депутатів «Слуги народу» написала альтернативний проєкт №2047-1, який закріплює монополію «майданчиків», але прибирає з процесу оцінки нерухомості оцінювачів.

Розбіжності призвели до рішення про підготовку третього варіанта — доопрацьованого законопроєкту №2047–д. Він був підготовлений і заводився до таких основних змін: «електронні майданчики» таки ліквідують, а оцінювачі будуть залучатися лише за запитом продавців нерухомості.

Проте податковий комітет не підтримав доопрацьований варіант: більшість депутатів проголосувала проти. Їхнє голосування та інформація про ймовірні хабарі, які депутатам пропонували лобісти «майданчиків», стали підставою для скандалу з детектором брехні.

Законопроєкт, про який писав Заблоцький, був підготовлений на базі останньої версії проєкту №2047-д. Саме під таким номером він і був зареєстрований у Верховній Раді 31 жовтня.

Що він передбачає?

З моменту, коли Верховна Рада ухвалить проєкт, а президент його підпише, «авторизовані електронні майданчики» зникнуть з процесу подання звіту оцінювачами до Єдиної бази даних звітів про оцінку. Тобто чотири майданчики — «Реєстр оцінки», «Оценка.online», «Експрес-оцінка» та «Професійна оцінка» — не зможуть заробляти по мільйону на день і, скоріше за все, будуть ліквідовані, бо їхні «унікальні» послуги нікому не знадобляться. З 1 січня 2020 року спрощується модель оцінки об’єктів нерухомості. У громадян буде можливість отримати довідку про автоматичну оцінку об’єкта нерухомості з Єдиної бази Фонду держмайна без залучення оцінювача. Раніше це можна було зробити тільки через оцінювача. Тепер він знадобиться лише тоді, коли громадянин не погодиться з оцінкою, сформованою автоматично. Вводиться поріг на оцінку, які здійснює оцінювач. Так, вартість об’єкта нерухомості не може відрізнятися на 25% більше або менше від суми, яку визначає Єдина база. Отримання довідок про оцінку і подання звітів не буде безплатним. За отримання автоматичної довідки про оцінку треба буде заплати 2,5% від суми прожиткового мінімуму — 51 грн, за реєстрацію звіту в Єдиній базі — 10% — 205 грн. Нотаріуси отримають безплатний доступ до Єдиної бази для перевірки довідок та звітів про оцінку нерухомості.

Скандали, інтриги, розслідування…

Зараз йдеться лише про законопроєкт, який ще не виносився на розгляд Верховної Ради і зі скрипом пройшов профільний комітет. Боротьба на цьому не закінчується.
Принаймні, про це свідчать настрої на останньому засіданні податкового комітету — там акт зустрів потужний опір.

Аргументи опонентів зводяться до того, що разом з ліквідацією «майданчиків Яценка» також треба боротися із системою ProZorro, яка, на їхню думку, працює за аналогічним принципом. Одним з апологетів такої думки є депутат від «Слуги народу» Олександр Дубінський.

«Є так завні майданчики Яценка, як їх називають ЗМІ, та є майданчики такої компанії як ProZorro. Це така ж історія з такою ж «схемою», яка дозволяє майданчикам, інтегрованим в ДП «Прозорро», на державних закупівлях, на продажі майна підприємств-банкрутів заробляти 320-350 млн грн. Представники ProZorro називали цю цифру, якщо я не помиляюсь. У звіті Рахункової палати вказана інша сума — 800 млн грн на рік. Це за посередницькі послуги при продажі державного майна», — заявив на засіданні комітету Дубінський, презентуючи свою версію допрацьованого законопроєкту.

Разом з ліквідацією «майданчиків Яценка» у своєму документі він запропонував «вдарити» і по ProZorro. Основні позиції такі: дозволити прямі закупівлі «без посередників» лікарнями всіх рівнів так званого важкого медичного обладнання та знизити з 5% до 1,5% мінімальний поріг для винагороди ProZorro як посередника.

«Яценко не збирається зупинятися. ProZorro зламала його «схеми» і він намагався через усякі законопроєкти й поправки нападати, але не виходило. Раніше він сам говорив, що політика — це компроміси. Мовляв, ви не чіпаєте оцінку, ми не чіпаємо ProZorro», — розповідає один з депутатів «Слуги народу».

Урешті-решт ініціативу Дубінського комітет проігнорував. Головна причина — питання, які стосуються публічних закупівель, не належать до сфери впливу податкового комітету.

«Нам кажуть, що і там «майданчики», і там «майданчики», але це лише омоніми. Так само є комерційний банк і банк крові — обидва банки, але це зовсім різні сфери регулювання. У даному випадку йдеться про операції з нерухомістю, а це державні закупівлі. Це просто різні сфери»,-— відповів Дубінському його колега із «Слуги народу» Мар’ян Заблоцький.

За його словами, документ Дубінського вносить зміни в закони про банкрутство, про продаж держмайна, про електронні аукціони. З цим, наголосив Заблоцький, не погоджуються члени економічного комітету, які займаються питаннями держзакупівель.

Натомість перша частина напрацювань Дубінського, яка стосувалася ліквідації «майданчиків» із сфери нерухомості, майже нічим не відрізнялася від норм, які увійшли в ухвалений допрацьований законопроєкт.

Цього разу проблем з голосуванням не виникло.

«Ми працювали з депутатами комітету індивідуально. Скандал навколо цієї ситуації і його поява на радарах правоохоронних органів додала нам «плюсів» і переконувати було легше», — розповів один з депутатів податкового комітету.

Співрозмовник також пояснив, чому керівництву партії довелось відмовитися від перевірки всіх «слуг» з податкового комітету на детекторі брехні.

«У чому проблема детектора? Скандал швидко став публічним, до грошей ніхто не дійшов. Було незрозуміло, як домовлялися. Судячи з того, як голосували вперше, хтось сказав «так», але чи встигли вони взяти гроші?

Що у такому випадку показав би детектор? «Пропонували?». «Так». «Чи брали ви гроші?». «Ні». Щоб зберегти мікроклімат в комітеті і не перетворювати його на поле бойових дій, було вирішено проходити перевірку на детекторі добровільно», — додав співрозмовник.

На цьому історія, скоріше за все, не завершиться. Попереду ще голосування в сесійній залі і війна з ProZorro в інших комітетах. Далі буде.

Читайте також про те, що обговорення законопроекту про врегулювання проблеми довгобудів почнеться після 20 грудня.

Предыдущая статьяСледующая статья

Трехэтажное здание сделают четырехэтажным:в Киеве начали реконструкцию корпуса университета Гринченко (ФОТО) 0 5


Университет — учреждение коммунальной собственности

В корпусе Киевского университета имени Бориса Гринченко, который расположен на проспекте Павла Тычины, 17 начались работы по реконструкции — об этом сообщил заместитель председателя КГГА Вячеслав Непоп.

Университет является учреждением коммунальной собственности, в нем обучаются более 8000 студентов по 20 специальностям.

Во время реконструкции планируется превратить трехэтажное здание в четырехэтажное за счет демонтажа мансарды и надстройки дополнительного этажа. Общая площадь корпуса увеличится с 7 тыс кв м до 12,5 тыс кв м.

«Здание станет более удобным для студентов и преподавателей, в этом корпусе смогут учиться до 1500 студентов ежедневно и работать 154 сотрудников, — отметил Вячеслав Непоп. — Будут созданы возможности для доступа и обучения маломобильных посетителей, оснащен лифт, пандусы».

Функциональная схема расположения помещений в основном сохранится. В корпусе будут обустроены три лектория на 100-120 мест каждый и актовый зал на 350 мест.

Реконструированное здание будет отвечать новейшим требованиям энергоэффективности. Предусмотрено использование современных строительных материалов, энергосберегающее светопрозрачное заполнения окон и витражей.

В учебных аудиториях, кабинетах компьютерных технологий, тренинговых аудиториях, актовом зале будут установлены интерактивные экраны и проекторы. Высокоскоростной интернет будет доступен на территории всей учебной части.

Реконструкция предусматривает благоустройство прилегающей территории, озеленение, установку современного освещения, перекладывание внешних сетей дождевой и бытовой канализации, водоснабжения и тепловых сетей.

Гаражи на территории будут демонтированы, а вместо них обустроена открытая автопарковка на 52 места и велопарковка на 16 мест для преподавателей и студентов.

Заказчиком реконструкции выступает коммунальное предприятие «Житлоинвестбуд-УКБ». Ориентировочный срок реконструкции – около 15 месяцев.

Читайте также о том, что Кличко пообещал новый Генеральный план Киева до конца года.  А также о том, что в Киеве транспортную инфраструктуру будут развивать в ином направлении.

Чи буде нарешті Київ із дієвим Генпланом 0 9


Зараз у Києві мав би діяти Генплан, ухвалений у 2002 році

Одна з найбільших проблем столиці — хаотична забудова, перекіс у бік будівництва житла, не забезпеченого транспортною, інженерною та соціальною інфраструктурою. Комфорт відходить на другий план. До чого тут генплан Києва і що з ним не так – розбиралась Економічна правда.

«Генплан розвитку Києва має бути презентований до кінця 2019 року», — Віталій Кличко, листопад 2019 року.

«Проєкт нового генерального плану Києва повинен бути представлений на громадські слухання в липні 2019 року, а на розгляд депутатів Київради — у жовтні 2019 року», — Віталій Кличко, травень 2019 року.

«Цього року необхідно ухвалити генеральний план Києва, щоб припинити хаотичну забудову міста», — Віталій Кличко, лютий 2018 року.

«Новий генплан подамо в найближчі місяці і, сподіваюся, на початку 2018 року він буде ухвалений», — Віталій Кличко, вересень 2017 року.

Київський міський голова вже котрий рік не може виконати свою обіцянку і представити на розсуд громади новий проєкт генерального плану столиці.

Зараз Київ функціонує та розбудовується за генпланом, розробленим у 1997 році та ухваленим у 2002 році.

Усі показники чинного генплану розраховані до 2020 року. Якщо у 2020 році не ухвалити новий документ, то у 2021 році може виникнути правова колізія: відведення земельних ділянок і видача містобудівних умов та обмежень відбуватиметься за старим генпланом, дія показників якого вже закінчиться.

Однак і чинний генплан не виконує роль головного містобудівного документа. Розвиток міста, житлова забудова та перепрофілювання великих територій відбувається через сумнівні з точки зору законності детальні плани території.

Чому так сталося і чи матиме столиця України шанс на цивілізаційний розвиток?

Два генплани, обидва не діють

Формально у Києві діє генеральний план до 2020 року, який у 1997 році почав розробляти Інститут генерального плану Києва акціонерного товариства «Київпроект». Депутати Київради затвердили його у 2002 році.

У 2008 році тодішній голова КМДА Леонід Черновецький замовив розробку нового генерального плану госпрозрахунковій організації «Центр містобудування та архітектури». Пізніше її перейменували на «Комунальну організацію «Інститут генерального плану міста Києва».

Так у Києві з’явилися два інститути генерального плану та два різні за суттю документи: «Генеральний план міста Києва до 2020 року» та «Генеральний план міста Києва до 2025 року».

За законодавством, генплан повинен оновлюватися кожні п’ять років. На практиці виходить, що генплан-2020 не оновлюється вже 17 років. Переважно — з політичних причин. Наприклад, чинний генплан передбачає приєднання кількох районів області до адміністративних меж міста.

«Чинний генплан передбачав розширення меж Києва на 65 тис га. Цього не відбулося, ці землі у приміській зоні вже розпайовані. Були помилки і прорахунки у прогнозній кількості автомобілів, кількості населення», — розповідає начальник комунальної організації «Інститут генерального плану Києва» Сергій Броневицький.

«Розвивати місто за цим генпланом вже неможливо. Наприклад, ті території, які передбачалися для промисловості, передані для будівництва і вже забудовані на землях з іншим цільовим призначенням», — додає він.

«Генплан Черновецького» передбачає розвиток міста шляхом ущільнення забудови. Він не затверджений, але саме його використовують проєктанти при розробці детальних планів територій.

На підставі детальних планів територй (ДПТ) забудовникам виділяють земельні ділянки.

«Проєкт нового генерального плану до 2025 року — документ дуже низької якості. Він багато років не може пройти погодження та прийти на зміну попередньому генплану», — каже співрозмовник ЕП у Київській міській раді.

Навіщо потрібен генплан

Генеральний план є основою планування забудови міста. Мета цього документа — створити комфортне середовище для мешканців.

Генплан містить 18 пунктів з усіх сфер міського господарства: економіка, житлове будівництво, кількість шкіл, дитячих садків, стан інженерних мереж, озеленення, екології, транспорту.

Спочатку робиться так званий опорний план: фіксуються поточна ситуація, рішення Київради, дозволи, видані органами виконавчої влади, права на ділянки та майно. Далі проєктувальники розробляють так званий прогноз розвитку міста.

Основне завдання містобудівної документації — раціональне використання території. Завдання генплану — створення підґрунтя для раціонального використання території.

«Генеральний план не настільки деталізований, щоб містити кожну придомову територію чи майданчик для вигулу собак. Генплан відображає загальне функціональне призначення території і відображає економічні показники: прогнозну чисельність населення та кількість транспорту», — розповідає Броневицький.

На положення і цифри генплану повинна спиратися містобудівна документація другого рівня — детальні плани територій і «зонінг». ДПТ і «зонінг» деталізують територію. Вони регламентують параметри забудови для кожного кварталу.

До чого тут забудовники

Проблема чинного генплану в тому, що в КМДА з часів Черновецького цей документ безпідставно ігнорують.

На думку експертів та громадськості, Черновецький доручив розробку нового генплану тільки для того, щоб приховати масові порушення чинного генплану, затвердженого у 2002 році. Таким чином міський голова і його «молода команда» намагалися легалізувати незаконні землевідведення.

Ця ситуація триває досі. Результатом став містобудівний хаос з перекосом в бік будівництва житла, не забезпеченого транспортною, інженерною та соціальною інфраструктурою.

«Київ забудовується на основі детальних планів територій, кожен з яких розробляється на замовлення девелоперів та забудовників. Вони виступають інвесторами розробки ДПТ та переконують Київраду їх ухвалювати», — пояснює один з депутатів Київської міської ради.

Зацікавленість девелоперів в ухваленні ДПТ спричинена тим, що ці документи передбачають максимальне ущільнення забудови за мінімальних об’ємів соціальної інфраструктури.

Тобто ДПТ не уточнюють функціональне зонування генплану, а кардинально його змінюють.

У пресі можна часто побачити заголовки на кшталт «Київрада ухвалила скандальний ДПТ». За останні роки так, наприклад, було легалізовано незаконні житлові комплекси Анатолія Войцеховського і дозволено нищити лісові ділянки у Биківні.

Інститут, який розробляє новий генплан Києва, змушений буде врахувати в проєкті всі ухвалені ДПТ, навіть скандальні.

«Усі проєкти будівництва, які вже почалися, будуть відображені у новому генплані, навіть якщо вони спірні. Інститут враховує всі вихідні дані, у тому числі рішення Київради та дозволи на будівництво, видані Держархбудінспекцією», — пояснив Броневицький.

Коли чекати на новий проєкт

Система розбудови міста на основі ДПТ, яку успішно використовують столичні забудовники, могла тривати довго, якби не закінчувався термін дії чинного генплану. Оновленння містобудівної документації назріло і перезріло.

За даними компанії Geodesign, генплану в місті не дотримуються. Це відбувається через розробку ДПТ, що кардинально змінюють зміст генплану.

Деякі забудовники зводять споруди навіть усупереч ДПТ.

Загалом було досліджено 766 новобудов у Києві. Серед них 136 показали хороші результати з точки зору відповідності стратегії розвитку міста, 328 — частково відповідають, а 31 новобудова виходить за рамки законності.

У профільній комунальній організації запевнили ЕП, що розробка нового генплану перебуває на фінішній прямій.

«Закінчено роботи з оновлення проєкту матеріального генплану на 2019 рік. Найближчими днями чекаємо розділ «Історико-архітектурний опорний план» від субпідрядника — Інституту охорони культурної спадщини при Мінкультури», — каже начальник комунальної організації «Інститут генерального плану м. Києва» Сергій Броневицький.

«Сподіваємося, що протягом наступного місяця Мінкультури погодить історико-архітектурний опорний план. У кінці 2019 року або на початку 2020 року розраховуємо почати процедуру громадських слухань і його погоджень. Це дозволить нам у першому півріччі 2020 року затвердити новий генплан», — говорить чиновник.

Паралельно з громадськими слуханнями буде проводитися роз’яснювальна робота з депутатським корпусом, профільними комісіями, фракціями.

«Сподіваємося, що депутати розглядатимуть цей документ не як політичний, а як господарський. Фактично це територіальна стратегія міста Києва», — каже Броневицький.

У департаменті містобудування та архітектури ЕП повідомили, що подання генерального плану на розгляд Київської міської ради очікується у березні-квітні 2020 року.

Новий генплан, на відміну від старих, буде безстроковим. Відповідні зміни були ухвалені у 2011 році.

Безстроковість передбачає, що нові генплани не повинні бути розраховані до певного року. Документ повинен називатися «Генеральний план міста Києва», а не «Генплан до 2020-го, 2025-го чи 2040 року», — пояснив Броневицький.

Читайте також: Києві знову заговорили про масове розселення хрущовок: зрушиться чи процес з мертвої точки

Автор: Олександр Колесніченко
Фото: Володимир Фалін / День

Most Popular Topics

Editor Picks