Квартира для студента: яка вартість оренди житла біля універститетів 0 3

Кімнату поряд з КПІ можна орендувати від 2 800 грн на місяць. На замітку студентам Могилянки: середня ціна за «однушку» на Подолі – 10 700 грн. Спеціально для тих, у кого пошуки квартири затягнулись до вересня або життя в гуртожитку не виправдало очікувань, аналітики OLX Нерухомість розказали про ціни на орендоване житло в Києві та інших містах України.

Оренда для студентів Києва

В районі Шулявки та Політеху, де сконцентровано багато університетів, зняти кімнату можна в середньому за 3 600 грн. Ціни стартують від 2 800 грн – стільки коштує кімната в 5 хвилинах від метро КПІ. Однокімнатна квартира з таким самим розташуванням обійдется в 6 800 грн. Бажаючим жити поруч з Шулявською пропонують «однушки» від 6 500 грн, початкова ціна «двійки» – на 1 500 грн вище. Середня ж орендна плата за двокімнатні квартири в цьому районі – 13 200 грн.

Чисте повітря завдяки лісу, що поряд, та доступні ціни на житло роблять Лісовий масив привабливим місцем для навчання та життя: кімнати здають від 1 550 грн, а за 4 800 грн вже можна зняти «однушку» в 15 хвилинах від метро Лісова. В середньому ж на Лісовому масиві однокімнатну квартиру можна зняти за 7 000 грн, за двокімнатну просять 8 700 грн.

Якщо ви навчаєтесь в Могилянці та мрієте бачити будівлю університету прямо з вікон, то ваше бажання навряд чи здійсниться, адже пропозицій на Подолі порівняно з іншими «університетськими» районами мало, а ціни кусаються. Все ж зняти пристойне житло можна: кімната в 5 хвилинах від станції Тараса Шевченка стане вашою за 4 000 грн. Задоволення вийти з квартири та пройтись 15 хвилин пішки до Могилянки обійдеться в 7 000 грн – стільки коштує «однушка» у хвилині від згаданої станції. Середня ж орендна плата за однокімнатну квартиру на Подолі – 10 700 грн, 16 000 грн – за «двійку».

Хоч студенти червоного корпусу КНУ і навчаються в центральному районі Києва, однак при бажанні є можливість обзавестись орендованим житлом і тут: середня ціна за кімнату в районі станцій Університет-Золоті Ворота-Театральна – 4 800 грн, «однушки» ж стартують від 10 000 грн.

Двійки здають в середньому за 21 200 грн, а оселитись прямо навпроти ботанічного саду можна і за 14 500 грн. Гарний варіант зекономити та зробити життя на орендованій квартирі веселішим – заселитись разом з другом/подругою, або навіть з двома. Тоді середню ціну «трійки», 28 700 грн, можна розділити на трьох.

Лук’янівку та Дорогожичі хоч самим центром і не назвеш, проте ціни тут доволі високі. За кімнату просять в середньому 4 650 грн, «однушку» та «двійку» здають за 10 400 та 14 700 грн відповідно.

В одному з найзеленіших місць Києва, в районі Голосіївського парку та ВДНГ, кімната обійдеться в середньому 3 550 грн. За 6 500 грн можна зняти «однушку» в 7 хвилинах від метро Деміївська. Однак середні ціни вищі: 12 100 грн за однокімнатну квартиру та 16 400 грн – за «двійку». Це пояснюється тим, що цей район Києва швидко забудовується, тому в пропозиціях багато новобудов.

Ціни на орендоване житло в «університетських» районах великих міст України

Щоб порівняти ціни на житло поряд з університетами у великих містах України, аналітики «OLX Нерухомість» зібрали інформацію про пропозиції у районах з найбільшою кількістю вишів.

В цілому, ціни на житло в Україні приємно відрізняються від київських. Дані показали: кімнату в центрі Дніпра можна орендувати за 1 800 грн, у Львові та Харкові – за 2 500 грн, на 500 грн більше – в Одесі. Ціни на «однушки» знаходяться в діапазоні 5 500-7 000 грн, від 7 000 до 8 500 грн коштують двокімнатні квартири.

Читайте також, що квартири у київських новобудовах подорожчали за літо до 9,4%.  А також про те, що вартість оренди будинків падає, квартир — стабільно зростає.

Источник: blog

Предыдущая статьяСледующая статья

Кількість індустріальних парків в Україні зросла в рази — які у них є проблеми 0 1


В Україні на достатньому рівні представлені сфера автомобілебудування, машинобудування та будівельних матеріалів

На кінець 2018 року в Україні налічувалося 35 зареєстрованих індустріальних парків, що в 2,5 рази більше за показники 2014 року. Про це на конференції з розвитку індустріального будівництва «Industrial 2.0/second edition», організованої «Українським клубом нерухомості» (URE Club), повідомив керівник департаменту ринків капіталу CBRE Ukraine Ярослав Горбушко.

На його погляд, за умови збільшення фінансування індустріальних та промислових парків Державним фондом регіонального розвитку (ДФРР) та залучення приватного інвестування, їхня кількість зростатиме, що дасть змогу Україні конкурувати з такими країнами, як Словаччина та Угорщина за можливість стати одним із центрів Східної Європи з розвитку індустріального будівництва.

Експерт зазначив, що сьогодні на ринку спостерігається попит на логістичні комплекси, у зв’язку із розвитком e-commerce та зростаючою потребою на оренду площ логістичними операторами. В той же час число заводів залишається незначним.

«Деякі з них можуть бути реконструйовані, переформатовані відповідно до сучасних потреб. Переважно старі заводи знаходяться в орендній власності, а їхні потужності часто використовуються лише частково – на площі лише 1000-2000 м2», — зауважив Ярослав Горбушко.

Експерт звернув увагу на те, що сьогодні в світі найбільш перспективними сегментами індустріального будівництва є машинобудування, хімічна промисловість, сегмент медичних та біотехнологій, ІТ та телекомунікацій, а також сфера продукування сучасних будматеріалів.

В той же час в Україні на достатньому рівні представлені лише кілька із них: сфера автомобілебудування, машинобудування та заводи із виготовлення будівельних матеріалів. «Наразі, перспективними сегментами індустріального будівництва з огляду на географічне розташування є центральні області України, зокрема Київська та Дніпропетровська, де трудовий ринок забезпечений кваліфікованою робочою силою за рахунок щільності населення у даних регіонах», — сказав він.

Ярослав Горбушко також зосередив увагу на тому, що зараз існує нагальна потреба у новому підході до залучення іноземних інвестицій з боку держави.

«Україна мусить на державному рівні забезпечити незалежність та незаангажованість судової системи, працювати над подоланням корупції в сегменті нерухомості та індустріального будівництва», — розповів експерт.

Крім того, на думку фахівця, існує потреба в прозорій дозвільній системі, яка б дала змогу девелоперам відслідковувати стан розгляду їхніх заяв та дозвільних документів, а також звернутись за підтримкою до кваліфікованих та відповідальних осіб.

«З 1 листопада 2018 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) почала реєструвати усі дозвільні документи через відкриту систему «Прозора ДАБІ», запуск якої дав змогу моніторингу кожної заявки від девелопера. А з 2 вересня 2019 року Держархбудінспекція та Фонд «Євразія» розпочали тестування системи «Електронний кабінет». Дана система запровадить автоматичність прийняття рішень у будівництві та допоможе усунути вплив людського фактору, що мінімізує виникнення корупційних ризиків між девелоперами та органами контролю», — підсумував Ярослав Горбушко.

Читайте також про те, що, за даними експертів, до створення індустріальних парків за сім років було залучено 355 млн. замість необхідних 3,5 млрд. грн. 

А також про те, що, на думку заступника міністра Лева Парцхаладзе, всю промисловість з Києва треба винести на відстань понад 30 км.

Битва за Киев переходит в финальную стадию: чего ждать городу в случае принятия закона о столице 0 1


Битва за Киев переходит в финальную стадию

Битва за Киев, которую президент Зеленский и его окружение начали почти сразу после избрания Зе президентом, переходит в финальную стадию.

Новая команда всерьез решила перекроить властные полномочия в Киеве. Верховной Раде предлагается принять законопроект, который упрочит позиции президента в столичном регионе.

Этот проект вносит изменения в действующий закон «О столице — Городе — герое Киеве» и полностью меняет субординацию в городе.

Интересно, что принятие этого проекта не только изменит позиции чиновников в столичной иерархии, а и запускает процесс досрочных выборов мэра Киева и Киеврады.

Какие новации ждут украинскую столицу, проанализировала Страна.ua.

Всю полноту власти — главе КГГА

Законопроект №2143 о столице, поданный депутатами фракции «Слуга народа», осуществит чиновничью революцию в Киеве.

Текст законопроекта был опубликован на сайте Верховной Рады в понедельник, через четыре дня после того, как документ был заявлен в парламент. Все это время проект дорабатывали в немаловажной части — объявления даты досрочных выборов.

Но пока вернемся к более основополагающим тезисам. Самое важное — законопроект предполагает разделение должностей мэра и главы КГГА. То есть отныне мэр не сможет быть главой администрации.

Это, конечно, усиливает президентскую вертикаль в столице — главу администрации назначает именно Банковая. К тому же законопроект сокращает число депутатов Киеврады со 120 до 84. И восстанавливает районные советы.

Но об этом мы скажем позже, а пока вернемся к «супермэру» — главе КГГА. Он будет осуществлять государственную власть в столице. Этот чиновник назначается и увольняется президентом по представлению Кабмина.

Какие функции у назначенца?

Он может приостановить акты органов местного самоуправления Киева, если считает, что они противоречат интересам громады или нарушают законы. Но отменить акты он не может — это компетенция суда.

Впрочем, эти полномочия главы КГГА сейчас прописаны в 119 статье Конституции. Закон же наделяет его новыми возможностями.

«Хоть в проекте и декларируется, что особенностью исполнительной власти в городе Киеве является выполнение ею контрольно-надзорных и координационных функций, на самом деле эти полномочия шире — еще и принятия решений по объектам государственной собственности, которые находятся в сфере ее управления, координация деятельности территориальных органов исполнительной власти, обеспечение реализации госпрограмм на территории Киева, согласования руководителей и тому подобное. К тому же в районах могут создаваться структурные подразделения КГГА. Надзор со стороны КГГА не только за законностью актов, но и по сути опротестование их в некоторых случаях по вопросам целесообразности, от чего в той же Франции для префектов давно отказались. Основаниями, которые не соответствуют общественным интересам территориальной общины, могут быть «вкусовщина» и произвольные толкования», — поясняет «Стране» экс-мэр Киева Леонид Косаковский.

Функции избираемого мэра

В законопроекте говорится, что функции Киевского городского головы, который, в отличие от председателя КГГА, избирается, уже прописаны в законе о местном самоуправлении. Там, напомним, говорится о том, что мэр — это прежде всего глава горсовета, который просто организует его деятельность.

Ныншений документ добавляет к их перечню еще кое-что.

Это в целом достаточно скромный, «представительский» функционал. Мэр Киева участвует в выработке стратегических решений на уровне президента и Кабмина — как эксперт. Встречает и организовывает городские мероприятия, вносит предложения по размещению органов власти и созданию новых. Ну и отправляет прочие «совещательные» функции.

То есть в сравнении с главой КГГА, который может останавливать распоряжения и акты Киеврады и райсоветов — это крайне скромный набор полномочий.

Сейчас Виталий Кличко и мэр Киева, и председатель городской администрации. При вступлении в силу нового закона Кличко станет «английской королевой».

Восстановление райсоветов

У районных рад, согласно законопроекту, появится право использования бюджета и создания исполкомов. Причем количество районов никак не определено. Будет их 10 как сейчас, или 30, как предполагалось ранее, пока неизвестно.

Райадминистрации же в их нынешнем виде будут реорганизованы. А по сути превратятся в префектуры, управляемые главой КГГА.

То есть местное самоуправление в Киеве, в случае принятия законопроекта, будет разделено между Киеврадой и районными советами. Но контролировать их будет все тот же назначенец президента и его «префекты».

Эти советы будут решать вопросы дошкольного и среднего образования, первичной и профилактической медицинской помощи, озеленения, торговли на рынках, вопросы строительства районного уровня и другие. Число и границы райсоветов утвердит Кабмин. А сколько человек будет заседать в каждом из них — неизвестно.

«Видно, что писали люди, которые не слишком погружены в практическую тематику и не до конца понимают, как это все это работает в Киеве. Плохо, что не обсудили публично хотя бы за круглым столом. Хотя, как кажется, это никого не беспокоит», — отмечает экс-мэр Косаковский.

«Да, закон существенно сужает местное самоуправление в Киеве по сравнению с другими громадами. Но что ж вы хотели — за что боролись, на то и напоролись. Это результат деятельности — беспредела — Киеврады и городского головы. А еще, конечно, стремление контролировать и перераспределить влияние на финансовые и материальные ресурсы города», — считает экс-депутат Верховной Рады Наталия Новак.

На выборы — 8 декабря

Недавно мэр Киева Виталий Кличко анонсировал роспуск Киевсовета и сегодня, 17 сентября, намерен встретиться с лидерами фракций, чтобы обсудить этот вопрос.

Но эти консультации уже кажутся безнадежными. Если в ближайший четверг Верховная Рада проголосует по законопроекту о столице, он запустит маховик досрочных выборов вне зависимости от решения киевского мэра.

В переходных положениях к проекту предлагается назначить досрочные выборы мэра Киева и всей Киеврады на 8 декабря. В течение 6 месяцев после вступления в силу этого закона ликвидируются районные администрации и произойдет реорганизация КГГА.

Интересно, что эта дата выборов обсуждалась в политикуме и раньше. Но затем была озвучена официальная позиция представителей «Слуги народа» — проводить выборы после завершения реформы децентрализации, то есть ближе к апрелю.

«Забудьте о децентрализации в Киеве. Сейчас Зеленский централизует власть. Это прямое президентское правление в Киеве. У нас уже никакая не парламентско-президентская республика. Сейчас система управления — это четкая президентская вертикаль. За Киевом пойдут и другие города миллионники», — говорит «Стране» политолог Вадим Карасев.

Боле того, несмотря на отчаянные попытки Кличко сопротивляться, социологи говорят о том, что его шансы во втором туре тают перед потенциальным соперником из «Слуги народа».

А то, что второй тур неизбежен, это факт. Новый законопроект четко прописывает, что если кандидат не набирает более 50% поддержки киевлян в первом туре, тогда проводится второй тур. Между тем, последний опрос группы «Рейтинг» показал, что деятельностью мэра Киева Виталия Кличко довольны 30%, не удовлетворены – 56%. И всего 8% горожан хотят, чтобы Кличко переизбрался в третий раз на пост городского головы.

«Пока Кличко все. Условный кандидат от Зе выиграет эти выборы и включит Киев в центристскую политику президента. На всех округах в Киеве победили «Слуги народа», это значит, что большинство они берут и в Киевраде. С другой стороны шансы кандидата Зе не безоговорочны, и Кличко важно сражаться не только за победу, а за достойный проигрыш. Он способен устроить хороший баттл, потрепать нервы и силы кандидату от Зе. И тут будет большую роль играть, с каким счетом этот кандидат от Зе выиграет. Одно дело 73 на 25 и совсем другое — 51 на 49. Символика цифры будет очень важна для Кличко. Несмотря на то, что у Зеленского пока кредит доверия не исчерпывается, это будет сигнал элитам, что позиции Зе не всесильны», — поясняет «Стране» Вадим Карасев.

Главный редактор «Страны» Игорь Гужва удивляется, зачем у Зеленского собираются одновременно и менять главу КГГА и мэра переизбирать.

«Не совсем понятна логика проекта закона про столицу, который внесли «слуги народа». Точнее непонятно разделение должностей главы КГГА и мэра города при назначении досрочных выборов на 8 декабря этого года. Я сейчас даже не о том — зачем в одном городе два руководителя. И как они им руководить будут.
Я про политическую логику. Если Зе-команда хотела поскорее поменять руководителя в Киеве, то была логика в том, чтобы:
— назначить досрочные выборы мэра и горсовета
или:
— назначить своего главу КГГА, чтоб взять власть без выборов.
Но непонятно зачем назначать досрочные выборы мэра, чтоб потом их победитель не получил реальной власти. Или в «Слуге народа» не надеются победить? Но тогда зачем досрочные выборы?
Непонятно как-то».

Читайте также о том, что аудит деятельности киевской власти начнется на следующей неделе.

Most Popular Topics

Editor Picks