Мораторій на виселення боржників: чи дійсно заборонили забирати житло? Коментарі експертів 0 79

Мораторій на виселення

Днями Верховна Рада ухвалила закон, яким подовжила дію мораторію на примусове відчуження житла, заставленого як забезпечення виконання зобов’язань позичальників і не лише за валютними кредитами.

Наскільки продовжили дію мораторію та кого він стосуватиметься?

Законодавчі перипетії

В Україні ще в 2014 році було запроваджено мораторій на стягнення майна українців, яке  надавалось у вигляді застави при оформленні кредиту в іноземній валюті. Тоді мораторій на законодавчому рівні ввели задля того аби допомогти позичальникам, які взяли позику в іноземній валюті до суттєвого знецінення гривні, щоб їх не могли примусово позбавляти єдиного житла. Стосується цей закон і майнових поручителів. Все це було закріплено в законі «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».  Діяв мораторій до 21 жовтня 2020 року.

Долги за коммуналку будут выбивать коллекторы

Згодом парламент ухвалив Кодекс з процедур банкрутства (жовтень 2018 року), проте він не вирішив питання щодо особливостей погашення заборгованостей таких позичальників.

Задля підтримки українців, які мають непогашені кредитні валютні договори, депутати й ухвалили закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (№3640), яким запропонували мінімізувати негативні наслідки інфляції гривні та вберегти наших співгромадян від скрутної фінансової ситуації.

Цим законом продовжено мораторій на примусове відчуження (перехід права власності від однієї людини до іншої) на єдине житло позичальників, майнових поручителів, поручителів. Йдеться про майно, яке було заставлене як забезпечення виконання зобов’язань позичальників за валютними кредитами до набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей проведення реструктуризації за кредитами в іноземній валюті, наданими кредитними установами – людям.

Водночас, в законі позичальники знайдуть відповіді на питання щодо особливостей погашення основної суми заборгованості в іноземній валюті, порядок погашення різниці курсової, що виникає у бухгалтерському та податковому обліку кредиторів і позичальників. Також в законі йдеться про порядок списання пені та штрафів, що нараховуються на основну суму заборгованості за такими кредитами.

Як сильно зросли ціни на житло на первинному і вторинному ринку — офіційна статистика за II квартал 2020

Закон 3640 набирає чинності з дня його опублікування та втрачає чинність з 1 січня 2022 року.

Зміни для позичальників і банків

Також цим законом депутати внесли зміни до низки інших законів. Зокрема, до закону » Про мораторій та стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». 

Внесли зміни депутати і в закон «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» до ухвалення окремого закону, який би вирішив не лише моменти реструктуризації заборгованості тих, хто брав валютні кредити, а й особливості та порядок стягнення іпотечного майна.

Економічний експерт Віктор вважає, що коли йдеться про мораторій на стягнення майна, то тут скоріше потрібен індивідуальний підхід

«Це позитивне рішення для родин, які не можуть погасити кредит, адже вони й надалі можуть жити в них і не хвилюватись. Але ж, якщо банки не зможуть стягнути заставне майно, то й не буде низьких ставок за кредитами через досить високі ризики неповернення грошей», – каже Віктор.

Доступной ипотеки не будет? В НБУ недовольны продлением моратория на взыскание жилья

На думку експерта, коли йдеться про непогашені кредити, потрібно окремо розбиратись в кожному конкретному випадку: чому не сплачують, які були ризики, коли кредит взяли в 2005 чи 2010 році. Адже було кілька суттєвих девальвацій гривні. Це рішення стосується приблизно 40 тисяч сімей.

Якщо говорити простою мовою – для банків цей закон поганий, для людей хороший.

Натомість адвокат Андрій згадує, що з перших днів ухвалення закону про введення мораторія, ще у 2014 році банкіри вигадували способи обійти цей механізм захисту прав слабкої сторони. Зокрема, фінустановами була сформульована думка, що за наявності у договорі іпотеки так званого іпотечного застереження вважається, що іпотекодавець погодився на відчуження переданого в іпотеку майна наперед в обхід мораторію. Навіть якщо договори укладалися у 2007-2009 роках, коли жодної мови про мораторій ще не було. Йдеться про застереження, відповідно до закону «Про іпотеку» («сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору»), які є у переважній більшості кредитно-іпотечних договорів.

«Вже у період постреформ Касаційний цивільний суд (КЦС) у складі Верховного Суду під впливом банківського лобі неодноразово змінював свою позицію щодо застосування/незастосування мораторію в умовах дії іпотечного застереження. Лише за 2018-2019 року судді 7 разів змінювали свою позицію», – розповідає адвокат.

Электроэнергия для населения должна быть дороже, цены нужно поднять – Гетманцев

Відповідно до нашої Конституції, в Україні діє принцип верховенства права. Тут варто наголосити наступне: запровадження державою обмежень, які спрямовані на вилучення іпотечного майна, обумовлені тим, що людина, яка отримала валютний кредит, не має впливу на здешевлення гривні, коливання валютного курсу, проте держава зобов’язана забезпечувати як дотримання прав усіх суб’єктів, так і баланс прав. Зокрема, йдеться і про права фінустанови, яка надає кредит та позичальника у кредитних правовідносинах. На переконання адвоката, цей висновок повністю відповідає конституційній концепції верховенства права, оскільки принцип верховенства права має на увазі, зокрема, захист слабкої сторони. Однак судді чомусь відходять від цієї точки зору – не на користь людей.

Потрібні зміни

Назріває наступне питання: а чи діє така соцгарантія для всіх однаково?

На думку Адрія, з точки зору неоднозначності судової практики, відповідь – ні. До речі, НБУ виступає проти продовження мораторію.

«Потреба у забезпеченні соціального захисту громадян та забезпеченні неможливості примусового позбавлення єдиного житла позичальників, які отримали кредити в іноземній валюті, є і зараз. Ми не можемо сказати, що буде з гривнею завтра», – продовжує думку Андрій.

Водночас адвокат додає, цей закон актуальний, наразі. Пандемія внесла свої корективи в усі без винятку сфери життя. Економічні наслідки від всесвітньої пандемії відчувають і малі підприємці, і великий бізнес. Чимало людей думають, що від банкрутства великих компаній нічого не зміниться, мовляв, скасують карантин і все запрацює, як раніше. Насправді криза вже почалася – люди просто ще не відчувають цього. Зараз з кризою така ж сама ситуація, як в січні місяці з коронавірусом – коли ми дивилися репортажі з Китаю і він був десь там далеко. Насправді криза вже йде і вона жорстока. Поки не буде вирішена проблема коронавірусу, ми не можемо зрозуміти, коли ж закінчаться ці обмеження.

Соцпомощь значительно сократят и получат ее не все. Новые правила выплат от государства

Читайте также: ранее мы писали о разновидности современной спецодежды, важности ее правильного подбора

 
Источник: 24tv

Предыдущая статьяСледующая статья

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *