Сдвинется ли с места процесс реконструкции устаревшего жилья в Украине 0 15


Реконструкция устаревшего жилья как клубок проблем: социальных, экономических, региональных, отраслевых

Центральным мероприятием деловой программы Фестиваля архитектуры и строительства в Киеве стал Круглый стол, посвященный теме комплексной реконструкции кварталов устаревшего жилого фонда.

В нем приняли участие представители Министарства развития общин и территорий, руководители профильных общественных организаций, руководители крупных строительных и проектных компаний. Организатором выступила Строительная палата Украины, которая разработала новую редакцию проекта закона о реконструкции устаревшего жилья, детали которого и обсудили на Круглом столе.

Открывая Круглый стол, замминистра развития общин и территорий Украины Юлиан Чаплинський подчеркнул важность диалога местной власти и владельцев такого жилья в ходе согласования концепций реконструкции.

«Строительные технологии не главная проблема. Вопрос в другом — в людях, насколько социально и ментально они готовы найти путь. Этот вопрос модерации, диалога городов со своими общинами, бизнеса с людьми, проживающими в этих домах », — заявил Чаплинский.

Чиновник подчеркнул, что необходимо учитывать опыт и ошибки соседей.

«Существует на самом деле только два подхода. Один — когда сносится все и строится еще плотнее жилье, что приводит к негативным последствиям, таким путем пошла, например, Россия. С другой стороны, есть опыт Германии, где этот массовый фонд переосмысливали, находили общий язык с населением и максимально старались от модернистского планирования перейти к квартальной застройке с многофункциональной структурой. Поэтому этот новый закон должен быть посвящен больше диалогу с людьми, но я представляю, что будет еще больше нюансов, потому, что города получили больше полномочий, и прав принимать решений», — сказал замминистра.

По его мнению, министерство должно взять на себя собственно организацию процесса, модераторство, анализ опыта – мирового и опыта пилотных проектов в Украине — и избежать тех ошибок, которые произошли в постсоветских странах.

Президент Строительной палаты Петр Шилюк отметил, что в Украине уже 13 лет как принят Закон «О комплексной реконструкции кварталов (микрорайонов) устаревшего жилого фонда». Закон существует, но, к сожалению, не работает.

Он напомнил, что были разработаны пилотные проекты, существуют даже местные программы, такие как в Киеве, однако в целом все эти благие намерения остались нереализованными. Ни застройщики, ни потенциальные инвесторы, ни сами жители, владельцы жилья не увидели в этом законе надежных механизмов для нормализации взаимоотношений всех участников процесса реконструкции.

«Но тема устаревшего жилья никуда не исчезла, — подчеркнул руководитель Строительной палаты. — Панельные «хрущевки», которые строились в 60-х годах прошлого столетия, с возрастом не становятся лучше. Сотни многоквартирных домов и дальше стареют физически и морально, некоторые из них становятся аварийными, даже опасными для проживания».

Однако, по его словам, одного лишь закона будет недостаточно для решения такой комплексной проблемы. Нужны будут целевые программы — общегосударственная и местные — в которых будет подробно расписан алгоритм действий всех участников процесса, определена ресурсная база, участие строительных предприятий.

Должен быть внедрен системный подход к реконструкции старого жилья с его обследованием, определением возможности реконструкции и модернизации, изменений прилегающей территории и улучшения социальной составляющей при дальнейшей эксплуатации.

Центральная власть должна проявить государственный интерес к этому процессу, поддержать застройщиков и инвесторов и одновременно контролировать ход выполнения программы.

«Без государственной поддержки, своеобразного патроната со стороны правительственных органов наши планы реконструкции устаревшего жилья нежизнеспособны,» — подчеркнул Шилюк.

Глава правления Государственного фонда содействия молодежному жилищному строительству Сергей Комнатный сообщил, что жилой фонд Украины на 70% состоит из жилья, построенного во времена СССР. Почти каждая пятая семья проживает в жилье, построенном до 1960 года. В относительно новом жилье, построенном уже во времена независимости Украины, живет лишь 11% населения. 7,5% жилья непригодны для проживания.

Устаревший жилой фонд, по состоянию на 1 января 2018, составлял почти 45 000 жилых домов, где в которых проживали 63 000 человек. А более 16,5 тыс. домов – это аварийное жилье.

«Главными препятствиями на пути замены устаревшего жилого фонда является ограниченность бюджетных средств, низкая заинтересованность инвесторов в реализации соответствующих проектов и неэффективная правовая база», — считает Комнатный.

Как положительный факт он отметил внимание нового правительства и парламента к проблемам жилищной политики, о чем свидетельствует ряд принятых решений в этой сфере. В том числе, создана рабочая группа для формирования проекта Концепции жилищной политики Украины, которая, как выразил надежду член этой группы — Сергей Комнатный, вскоре начнет работать.

Подробную характеристику законопроекта по внесению изменений в существующий Закон «О комплексной реконструкции кварталов (микрорайонов) устаревшего жилого фонда» сделал директор проектного института «Дипромисто» Иван Шпилевський.

В свою очередь заместитель Харьковского городского главы Михаил Фатеев высказал мнение о том, что даже принятие такого закона не обеспечит начало работ по реконструкции.

Имеющаяся законодательная база, по его словам, и сейчас предоставляет органам местного самоуправления все рычаги для проведения реконструкции объектов ветхого жилья. Он сослался при этом на существующую в Харькове программу, которая позволяет привлекать инвесторов для отселения жителей из ветхого жилья, с использованием различных финансовых механизмов.

Камнем преткновения, по мнению Фатеева, остается норма о согласии владельцев квартир на отселение. Судебная практика свидетельствует о том, что в случае возникновения юридических коллизий владелец жилья получает правовую преимущество перед застройщиком.

«Поэтому следует ускорить принятие нового Жилищного кодекса, который учитывал бы все реалии времени, и, прежде всего, — права и обязанности владельцев жилья», — сказал он.

Вице-президент Академии строительства Украины Беркута в своем выступлении заострил вопрос об экономической целесообразности проектов реконструкции устаревшего жилья. Он привел актуальную статистику жилищного строительства в стране, по которой 70% нового жилья строится в семи регионах, то есть в крупных городах. По его мнению, реализация проектов реконструкции возможно только в регионах, где концентрируется большой капитал и рабочая сила, поэтому стоит тщательно продумать, как привлечь бизнес к таким проектам.

Беркута также высказался в пользу принятия закона об общественной необходимости, который мог бы урегулировать коллизии по сносу домов или кварталов устаревшего жилья, предоставление владельцам новой жилплощади и т.п.

Участники Круглого стола приняли рекомендации по законопроекту о комплексной реконструкции кварталов (микрорайонов) устаревшего жилищного фонда и необходимости разработки соответствующих программ. Документ будет передан для учета в работе органам государственной власти.

Читайте также о том, как Кабмин и Нацгвардия пытаются найти возможность завершить знаменитый киевский долгострой. А также о том, что Кабмин расширил государственную поддержку программы строительства доступного жилья в 2019 году.

Предыдущая статьяСледующая статья

"Зелена" енергетика в Україні: фахівці спростували основні міфи 0 8


Міфи про «зелену» енергетику

Гарячі дискусії останніх тижнів про необхідність ретроспективного зниження «зеленого тарифу» для електроенергії з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в Україні, а також схвалення профільним комітетом Верховної Ради проекту закону №2236-2, який пропонує дискримінаційні обмеження для альтернативної генерації для станцій від 150 МВт, висвітлили ряд міфів про зелену генерацію, на які спираються в своїх аргументах її противники:

зелена електроенергія дорога; зелена генерація приведе до значного зростання цін на електроенергію в Україні; в Україні найвищі в світі зелені тарифи на електроенергію з ВДЕ. Рентабельність електростанцій на ВДЕ в Україні складає понад 300%; єдине рішення питань балансування енергетичної системи — обмеження в ній частки зеленої електроенергії; зелена генерація не вирішує ні однієї з проблем енергосистеми і економіки України.

Про те, що з цього є реальністю, а що міфом, висловив свою думку Економічній правді народний депутат VII і VIII скликань Верховної Ради, голова правління громадської спілки «Global 100 RE Ukraine» Олександр Домбровський.

Зелена електроенергія дорога

Черговий річний звіт 2018 р. Levelized Cost of Energy (LCOE), відомого аналітичного агентства Lazard, підтвердив очікування аналітиків: відновлювана енергетика продовжує дешевшати.

Дані звіту свідчать, що вартість отриманої методом спалювання вуглеводнів електроенергії в перерахунку на мегават-годину в 2018 році залишилася на тому ж рівні, що роком раніше, тоді як вартість мегават-годину енергії сонця або вітру продовжує знижуватися.

У своїх розрахунках Lazard розраховує приведену вартість виробництва електроенергії, що включає як вартість будівництва і загальних витрат на експлуатацію за весь час роботи, розділені на обсяг енергії, що виробляється також за весь час роботи електростанції.

Найнижчу ціну вироблення мегават-годину в цьому році показує вітрова енергетика — всього від 29-56 доларів; на другому місці сонячна енергетика — 36-44 долари за мегават-годину, тоді як вугільна мегават-година коштує 60-143 доларів, а атомна — від 112-189 доларів.

Чому ж тоді в аргументах опонентів звучить зворотне? Причин кілька:

1) Порівнюють вартість електроенергії від вже існуючих і практично амортизованих традиційних електростанцій, з новими електростанціями на ВДЕ, у вартості електроенергії яких значну долю займає амортизація обладнання.

Порівнювати треба або нове з новим (як це робить Lazard), або існуюче з існуючим.

Уявімо, яка вартість електроенергії буде від існуючої ВЕС чи СЕС в 2030 році після закінчення терміну дії ЗТ, і після того як обладнання вже амортизоване і його вартість вже повернулась інвестору.

Переконані, що супер конкурентною щодо ціни е/е від існуючих традиційних електростанцій. Але ми проти порівняння нових електростанцій на ВДЕ з існуючими традиційними (як це роблять опоненти).

2) У вартість електроенергії від існуючих електростанцій не включено багато важливих складових цієї вартості.

Наприклад, в ціні е/е від АЕС не включена вартість захоронення відпрацьованого ядерного палива та виведення АЕС з експлуатації.

За це, ймовірно, нам свого часу доведеться заплатити з бюджету. 

3) Існуюче обладнання традиційних електростанцій не завжди відповідає сучасним екологічних вимогам і стандартам.

Наприклад, жодна вугільна електростанція в Україні не обладнана сучасними системами сіркоочищення. І їх вартості, відповідно, немає в вугільній кіловат-годині.

4) Продовжується явне і неявне субсидування традиційних електростанцій. Наприклад, тільки цього місяця уряд виділив мільярд (!) гривень на підтримку вугільної галузі. Але цього і інших подібних мільярдів немає в ціні вугільної е/е.

Якщо порівнювати коректно, то навіть сьогодні електроенергія з ВДЕ конкурента порівняно з традиційною.

Ще більше ситуація зміниться на користь ВДЕ в часі через продовження здешевлення технологій.

Також ймовірне введення більшістю країн податку на викиди СО2, що зараз широко дискутується в світі. Це ще підвищить конкурентність ВДЕ.

Зелена генерація приведе до значного зростання цін на електроенергію в Україні

Це фактично продовження попереднього міфу. Стверджуємо, що будівництво будь-якої нової генерації приведе до зростання існуючих цін на електроенергію в Україні.

Але хіба ми можемо не будувати зараз нову генерацію, коли переважна кількість існуючих електростанцій вже відпрацювала по 40-50 років і підлягає заміні найближчим часом?

При будівництві об’єктів на ВДЕ це зростання буде найнижчим з альтернативних сценаріїв (будівництво нових вугільних, атомних чи газових електростанцій).

Звучить теза, що потрібно або підвищувати тарифи на електроенергію на 5 копійок, або знижувати зелений тариф.

Ми вибираємо підвищення на 5 копійок, і будівництво в наслідок цього нової генерації на ВДЕ.

 В Україні найвищі в світі зелені тарифи на електроенергію з ВДЕ. Рентабельність електростанцій на ВДЕ в Україні складає понад 300%

У цілому це не відповідає дійсності. Зокрема, зелений тариф на електроенергію з біомаси (БМ) і біогазу (БГ) в Україні суттєво нижчий порівняно з більшістю країн ЄС.

Зокрема, Україна знаходиться на 13 місці серед 15-ти країн ЄС, що використовують ЗТ як засіб стимулювання виробництва електроенергії з БМ і БГ. Тобто, нижче нас ЗТ  на е/е з біомаси і біогазу має тільки Португалія і Словаччина.

Щодо вітру, ми теж не перші. Причому варто взяти до уваги, що кредитні ставки в Україні значно вищі, ніж у країнах ЄС.

Відповідно, при однаковому рівні ЗТ інвестори в Україні окуповуватимуть свої вкладення значно довше.

Країна

«Зелений» тариф для е/е з вітру, євро/кВт*год

Частка ВДЕ

Середня кредитна ставка

Греція

0,110

15,5% у 2017

4,68%

Сербія

0,092

28,71% у 2017

1,97%

Україна

2019: 0,1018

2020: 0,0905

9% у 2019

17%

Австрія

2018: 0,082

2019: 0,0812

31,7% у 2017

1,75%

Щодо рентабельності: середня рентабельність електростанцій на ВДЕ в Україні є на рівні 20%, з терміном окупності таких проектів 5-6 років.

При тому, що 7-8% ще потрібно віддати банку у випадку кредиту. Фактично це мінімально можлива рентабельність, яка ще цікавить інвесторів.

Єдине рішення питань балансування енергетичної системи — обмеження в ній частки зеленої електроенергії

Україна не перша в світі стикається з проблемами інтеграції великої частки ВДЕ в енергетичні системи.

Цілий ряд країн, окремих штатів, міст і компаній заявили про перехід до енергетики на базі 100% ВДЕ і впевнено рухаються до цього. Загальні принципи такого переходу супроводжуються такими тенденціями: функція базового навантаження поступово переходить до ВДЕ; традиційна генерація заміщується маневреною.

Можливі джерела гнучкості для такого переходу (згідно презентації п. Ігоря Петрика, компанія Wartsila Energy):

ГЕС/ГАЕС; інтерконектори; накопичувачі; маневрені ТЕС.

Усі з цих джерел можуть бути задіяні в Україні. Переможця визначить ринок. Моделювання розвитку ОЕС України визначило, що при створенні гнучкості системи в основному за рахунок маневрених ТЕС, максимальний економічний ефект досягається при створенні 1-2 ГВт маневрених потужностей.  

Тобто відпрацьовані і підтверджені технічні шляхи для інтеграції великої частки ВДЕ в енергетичну систему країни існують та потребують чітких механізмів регулювання з боку держави.

На розвинених конкурентних ринках електроенергії сам ринок створює попит на маневрені потужності, і інвестори будують їх.

На регульованих і недостатньо конкурентних ринках електроенергії, до яких належить і Україна, ймовірно, потрібне створення чітких стимулів для інвесторів вкладатися в маневрені потужності.

Зелена генерація не вирішує жодну з проблем енергосистеми і економіки України

Категорично не згодні. Розвиток ВДЕ приводить до значних позитивних макроекономічних змін.

1) Україна зменшить, а в перспективі зупинить імпорт енергоносіїв. В 2018 році він коштував нам біля 12 млрд доларів/рік по категоріям нафта та нафтопродукти, вугілля і природний газ. Відповідно, це позитивно вплине на торгівельний баланс держави.

Причому сонце і вітер відіграватимуть провідну роль у витісненні імпортних палив в електрогенерації, а біомаса — при виробництві теплової енергії і на транспорті.

2) Створимо новий інноваційний кластер української економіки, нові робочі місця, нові машинобудівельні заводи.

Кількість робочих місць, що створюватиметься, перевищує ту, яку потрібно скоротити в традиційній енергетиці, зокрема у вуглевидобуванні.

 Робочі місця створюватимуться не тільки при експлуатації електростанцій на ВДЕ, а і у суміжних галузях: будівництво, монтаж, підготовка палива (зокрема біомаси), виробництво обладнання.

3) Підвищимо енергетичну безпеку і незалежність країни. 

4) Отримаємо нову генерацію на основі ВДЕ на заміщення відпрацьованої традиційної, яку, у любому випадку, потрібно чимось заміщувати.

5) Суттєво покращимо екологію, тривалість і якість життя в країні. 

Ну і щодо законопроекту №2236-2

Вважаємо, що в законопроекту перейдена «червона межа» і суттєво змінені правила гри для вже побудованих об’єктів ВДЕ.

Цього категорично не можна допускати. Це прецедент, і якщо він пройде сьогодні — чекайте подібне і завтра. Якщо законодавці хочуть щось подібне робити, вони мають вводити такі норми через 1-2 роки після введення в дію закону, щоб інвестор міг їх врахувати при побудові своїх об’єктів. 

Якщо цей законопроект буде прийнятий, це відлякне інвесторів не тільки від енергії сонця і вітру, а від всіх ВДЕ, тому що Україна не гарантує виконання своїх зобов’язань.

Якщо ми допустимо зараз призупинення розвитку крупних електростанцій на ВДЕ в Україні,  ми цим самим закриваємо шлях для розвитку всіх ВДЕ у Україні.

Ми не згодні з таким сценарієм, ми за майбутнє на ВДЕ!

 
Читайте також: Влада налаштована скасувати компенсації за «зеленим» тарифом: чи варто це робити.

Кличко рассказал, когда уже Киев будет с Генпланом 0 9


Особое внимание в мэрии планируют уделить развитию парковочного пространства

Мэр Киева Виталий Кличко рассказал в эфире радио «НВ», что в середине декабря этого года будет представлен новый Генеральный план Киева.

«Мы готовимся представить общественности Генеральный план столицы. Каждый киевлянин сможет увидеть, как будет развиваться его район или микрорайон, и что планируют строить в столице», — заявил Кличко.

По его словам, большую часть презентации посвятят воплощению инфраструктурных решений. Прежде всего — развитию общественного транспорта и планам строительства дорог.

«Нам не нужно придумывать что-то сверхновое. Надо брать лучшие примеры, которые уже показали свою эффективность и работают в других городах мира. Это должен быть комплексный подход. И именно его мы стремимся показать во время презентации нового Генерального плана столицы. Мы работаем над тем, чтобы совершенствовать работу общественного транспорта, обновлять городскую инфраструктуру», — отметил мэр столицы.

Также, по словам Кличко, в новом Генплане особое внимание будет уделено развитию парковочного пространства.

«Например, у нас есть планы сделать большой паркинг под Европейской площадью. Также есть проект паркинга возле зоопарка. Поскольку в выходные там паркуются вдоль дороги и на соседних улицах в два, а иногда и в три ряда. Нам нужны также перехватывающие паркинги, чтобы люди оставляли свои авто на окраинах города и дальше ехали общественным транспортом», — отметил Виталий Кличко.

Он отметил, что сегодня столичная власть наводит порядок в этой сфере. На улицах города уже работает парковочная инспекция. Также разработана карта парковок в центре столицы.

Читайте также о том, что в Киеве транспортную инфраструктуру будут развивать в ином направлении.  А также о том, какие именно киевские хрущевки могут первыми пойти под снос.
.

Most Popular Topics

Editor Picks