Що у Києві планують збудувати, облаштувати та реконструювати до 2023 року? 0 2


У КМДА прогнозують зростання доходів бюджету до 71 млрд у 2022 році , а видатків – до 69 млрд

Наприкінці серпня в КМДА опублікували прогноз бюджету столиці, і це вперше, коли він розрахований на три роки вперед. Як зазначено у документі, середньострокове планування дозволить визначити пріоритети, ефективно планувати та розподіляти бюджетні кошти. Що логічно, адже більшість міських програм та великих інфраструктурних проєктів тривають значно довше календарного року. Портал «Хмарочос» проаналізував цей прогноз, щоб зрозуміти, які об’єкти можуть бути завершені до 2023 року, а які так і залишаться на стадії проєктування. Ознайомитися з повним документом можна на сайті КМДА.

Прогноз бюджету наступних років для міста є, безумовно, оптимістичним. Зокрема, у КМДА передбачають зростання доходів та видатків. Якщо цього року вони склали 58 та 60 мільярдів гривень відповідно, то у 2022 році доходи бюджету міста можуть зрости до 71 млрд, а видатки – до 69 млрд. Передусім завдяки платникам податків, кількість яких теж повинна збільшитися.

Крім того, передбачається зростання валового регіонального продукту на 4,5-5,7% завдяки торгівлі, сфері послуг та переробній промисловості (машинобудуванню і виробництву фармацевтичних продуктів).

У прогнозі бюджету також визначені пріоритетні напрямки розвитку, серед яких перераховані практично усі сфери людської діяльності. Тому більше про пріоритетність може розповісти розподілення коштів за цими напрямами. Найбільше видатків припадає на освіту (від 17 млрд грн цього року до 21 млрд у 2022) та охорону здоров’я (10 млрд та 9 млрд відповідно). До 2022 року видатки на транспорт та дорожнє господарство зростуть до майже 8 мільярдів, а ось на охорону навколишнього середовища – лише до 59 мільйонів гривень.

Основні проєкти

Чи не найдорожчим проєктом найближчих років стане Подільський мостовий перехід, загальною вартістю 11 мільярдів гривень. На його завершення щороку виділятимуть від 600 до 800 мільйонів. Значною статтею видатків стане також метро на Виноградар: від 110 мільйонів цьогоріч до 720 млн у 2022.

У 2022 планують частково завершити один з київських довгобудів – ділянку Великої Окружної дороги від проспекту Маршала Рокоссовського до вулиці Богатирської. Щороку на це виділятимуть близько 200 мільйонів, загальна вартість проєкту складе понад мільярд гривень. Реконструкцію транспортної розв’язки на Поштовій теж планують закінчити, виділивши на неї ще 64,5 мільйони гривень.

Крім того, у 2022 році повинні завершити і новий Генплан Києва, над яким працюють ще з 2009. Загальна вартість його розробки – 25 мільйонів гривень, два з яких виділили цього року, і ще 4,5 виділять за наступні.

У 2020-2022 роках триватиме реконструкція трамвайної лінії та зупинки в межах Контрактової площі і підземного переходу на вулиці Спаській, загальною вартістю 289 млн. У бюджетах наступних років закладено від 10 до 50 мільйонів, а датою закінчення робіт вказаний 2025 рік. А ось статті видатків на решту Контрактової у прогнозі немає. Ще один пов’язаний проєкт – реконструкція вулиці Сагайдачного з облаштуванням пішохідної зони, загальною вартістю 55 мільйонів. 18 з них вже виділили цього року, проте у наступних передбачено лише один мільйон.
До кінця 2020 на розі вулиці Грушевського та Петрівської алеї року повинен з’явитися меморіальний комплекс Героїв-киян, що загинули за цілісність та незалежність України (20 млн). Наполовину може бути завершене також будівництво храму Стрітення Господнього на розі Стрітенської та Великої Житомирської (68 млн).

Крім того, у 2022 році можуть завершити другий вихід зі станції метро «Виставковий центр» (65 млн), що почали проєктувати цьогоріч. У прогнозі згадали також другий вихід зі станції «Вокзальна» (1 млрд), але поки запланували кошти лише на проєктування. На майбутнє також відклали реконструкцію автоматичної системи пожежної сигналізації метрополітену та заміну ескалаторів.

З усіх велодоріжок, які повинні були запроєктувати в місті, прогноз бюджету згадує лише маршрут «Солом’янка-центр». Хоча датою завершення проєкту вказаний 2023 рік, за наступні три не планують виділити навіть половини з необхідних 49 мільйонів. Є також загальна стаття видатків на розвиток велоінфраструктури: від 20 до 27 мільйонів щорічно, але вона ніяк не деталізована.

У прогнозі передбачено закінчення кількох транспортних розв’язок, зокрема, на перетині проспекту Перемоги з вулицею Гетьмана та на перетині проспекту Генерала Ватутіна з вулицею Оноре де Бальзака. Планують почати реконструкцію розв’язки поблизу станції метро «Академмістечко» (634 млн грн). Поруч, на перетині проспекту Академіка Палладіна та Ірпінської, вже до кінця 2022 року повинен з’явитися надземний перехід (40 млн грн). Зараз на цьому місці – пішохідний перехід на одному рівні з дорогою.

За вказаний період можуть завершити реконструкцію, технічне переоснащення та рекультивацію полігону твердих побутових відходів у селі Підгірці. Сумарно роботи тут коштують близько 800 мільйонів гривень. Продовжать й реконструкцію споруд на Бортницькій станції аерації. Щороку на це виділятимуть від 21 до 135 мільйонів. А ось сміттєпереробний комплекс (орієнтовна вартість – 3.7 млрд) поки залишиться лише у проєкті. На його розробку виділять 30,5 мільйонів за три роки.

В КМДА планують також продовжити будівництво громадських вбиралень модульного типу, яке, вочевидь, триває з 2013 року. На це виділятимуть кошти щороку, з 3.7 млн цьогоріч до 15 млн у 2022 році.

Парки та зони відпочинку

Чи не основний акцент у своїй роботі Віталій Кличко зробив на оновлені зелених зон у місті, що, безперечно, позначилося на прогнозі бюджету наступних років. У планах – завершити благоустрій парків, роботу над якими розпочали у 2016 році. Зокрема, «Юність» (загальний бюджет – 60 млн грн), «Оболонь» (169 млнгрн) та Володимирська гірка (276 млн грн, роботи тривають з 2012 року) повинні бути готові вже у 2020 році, а парк вздовж проспекту Генерала Ватутіна (64 млн грн) та «Наталка» (169 млн грн) – у 2021. У тому ж році повинні завершити реконструкцію Пейзажної алеї: у 2020-2021 роках на це виділять 210 мільйонів гривень.

За прогнозом бюджету, у 2022 році на киян чекатиме відкриття аж шести оновлених парків: «Орлятко», «Нивки», «Кіото», «Почайна», Солом’янського ландшафтного парку та Наводницького парку. Крім того, до кінця 2022 року повинна бути завершена половина робіт з облаштування зони відпочинку «Центральна» на Трухановому острові, загальною вартістю у 450 мільйонів гривень. Цього року на проєкт вже виділили майже 70 мільйонів, не менше 30 запланували у бюджетах наступних років.

Реконструкція Київського зоопарку, яка вже активно триває, повинна закінчитися у 2023 році. Кошти на роботи, загальною вартістю у 1,7 мільярда гривень, виділятимуть щороку: від 250 млн гривень цьогоріч до 410 млн – у 2022 році.

Серед планів на майбутнє, означених лише коштами на проєктування, у документі можна знайти реконструкцію та благоустрій Печерського ландшафтного та Маріїнського парків, парку імені Пушкіна та «Аскольдова могила». Є тут і флагшток, вартістю 51 мільйон гривень, який планували звести на території меморіалу «Національний музей історії України у Другій світовій війні». Цього року на нього виділили 100 тисяч гривень, і ще мільйон планують у 2022 році.

Реконструкції та реставрації

Попри велику кількість історичних будівель у занедбаному стані, їхнє оновлення не займає багато місця у бюджетному прогнозі. Та кілька споруд таки буде оновлено. У 2021 році планують виділити 5,7 мільйонів гривень та завершити реставрацію будівлі «Київського іподрому» (загальна вартість – 10 млн грн), а вже у 2020 можуть закінчити споруду фунікулера (363 млн). Впродовж трьох років реставруватимуть також Будинок вчителя (369 млн).

У планах – продовження реставрація та переоснащення Київського національного академічного театру оперети (450 млн грн). На це виділятимуть від 35 до 55 млн гривень щороку. Орієнтовним закінчення робіт вказаний кінець 2023 року.

Реконструкція чекає також на нині зачинений кінотеатр ім. Гагаріна поблизу станції метро «Дорогожичі» (323 млн грн). Приміщення хочуть переобладнати для потреб комунальних ЗМІ: телеканалу «Київ», радіо «Голос Києва» та галети «Вечірній Київ». З наступного року планують виділяти кошти на проєктування, а у 2022 – 50 мільйонів вже на роботи.
У прогнозі також згадані реставрація Бессарабського та реконструкція Житнього і Володимирського ринків. Кошти для них закладені у бюджеті на 2020 рік, поки лише на проєктування.

На світле майбуття

Окремої згадки потребують статті видатків, які не є на сьогодні пріоритетними, але можуть такими стати за кілька років. Для більшості з них закладено від 100 тисяч до кількох мільйонів гривень на проєктування. Зазвичай, подібні статті вносять до бюджету, щоб мати можливість скоригувати витрати протягом року в разі потреби.

Крім вже згаданих, до цієї категорії можна віднести велику кількість інфраструктурних проєктів:

Нова тролейбусна лінія від аеропорту до станції метро «Теремки» (80 млн) та нова лінія від станції метро «Академмістечко» до житлового масиву Новобіличі (80 млн грн); Реконструкція мережі швидкісного рейкового транспорту на базі наявної залізничної та трамвайної інфраструктури від Троєщини до Караваєвих дач (1,5 млрд); Реконструкція мосту імені Патона, загальною вартістю у 5 мільярдів гривень, на кінець 2022 року залишиться на етапі проєктування. Цьогоріч на нього виділили 35 мільйонів, ще 48 планують у наступні роки; Реконструкція головного міського каналізаційного колектора (1,3 млрд). Щороку на цей пункт виділятимуть 9-12 мільйонів гривень, щоб наприкінці 2022 отримати оптимістичні 2.7 % готовності; Транспортна розв’язка на місці примикання вулиці Лаврської до бульвару Дружби народів (306 млн); Реконструкція транспортного вузла на перетині проспекту Перемоги і Повітрофлотського проспекту з влаштуванням переходів на різних рівнях (1 млрд); Реконструкція підземного переходу на Майдані Незалежності зі встановленням чотирьох ліфтів для маломобільних містян (100 млн); Реконструкція частини кільцевої дороги від вулиці Сосніних до Гостомельського шосе (1,2 млрд); Будівництво нового шляхопроводу через залізничні колії та продовження вулиці Суздальської до Повітрофлотського проспекту (1 млрд); Реконструкція Валів (801 млн) та Глибочицької (511 млн), яка може знадобитися, якщо транспортний потік з Подільського мостового переходу буде проходити цими вулицями; Реконструкція ще кількох вулиць, зокрема, Чорнобильської, Молдавської, Голосіївського проспекту та проспекту Юрія Гагаріна. І, звісно ж, метро на Троєщину, ідея якого передається у спадок від одного бюджету до наступного. У прогнозі на 2022 рік на проєктування лінії заклали 2,5 мільйона гривень. А у колонці готовності оптимістично вказали 0,1%.

Крім цих великих, реалістичних та не дуже проєктів, у прогнозі бюджету на наступних три роки є оновлення вуличного освітлення, ремонт колекторів та тепломереж, будівництво кількох нових доріг й артезіанських свердловин, термомодернізація і реконструкція шкіл, лікарень та багато іншого.

Разом з тим, залишається багато питань, над якими, судячи з документу, не планують активно працювати найближчим часом. Звісно, це лише прогноз, що можуть змінювати неодноразово, особливо у випадку зміни влади у столиці. Проте хотілося б бачити ньому більше уваги до велосипедної інфраструктури, громадського транспорту, архітектурних пам’яток та екологічних питань. Бачити набережну з доступом до води, реставрацію архітектурних пам’яток та пішохідний Бессарабський провулок. Для початку, хоча б на папері.

Нагадаємо, що Кабінет міністрів одностайно проголосував за подання президенту щодо звільнення Віталія Кличка. Читайте також про те, що Конфедерація будівельників України оцінює ініціативу мораторію на будівництво у Києві як логічну.

Источник: hmarochos

Предыдущая статьяСледующая статья

Кількість індустріальних парків в Україні зросла в рази — які у них є проблеми 0 1


В Україні на достатньому рівні представлені сфера автомобілебудування, машинобудування та будівельних матеріалів

На кінець 2018 року в Україні налічувалося 35 зареєстрованих індустріальних парків, що в 2,5 рази більше за показники 2014 року. Про це на конференції з розвитку індустріального будівництва «Industrial 2.0/second edition», організованої «Українським клубом нерухомості» (URE Club), повідомив керівник департаменту ринків капіталу CBRE Ukraine Ярослав Горбушко.

На його погляд, за умови збільшення фінансування індустріальних та промислових парків Державним фондом регіонального розвитку (ДФРР) та залучення приватного інвестування, їхня кількість зростатиме, що дасть змогу Україні конкурувати з такими країнами, як Словаччина та Угорщина за можливість стати одним із центрів Східної Європи з розвитку індустріального будівництва.

Експерт зазначив, що сьогодні на ринку спостерігається попит на логістичні комплекси, у зв’язку із розвитком e-commerce та зростаючою потребою на оренду площ логістичними операторами. В той же час число заводів залишається незначним.

«Деякі з них можуть бути реконструйовані, переформатовані відповідно до сучасних потреб. Переважно старі заводи знаходяться в орендній власності, а їхні потужності часто використовуються лише частково – на площі лише 1000-2000 м2», — зауважив Ярослав Горбушко.

Експерт звернув увагу на те, що сьогодні в світі найбільш перспективними сегментами індустріального будівництва є машинобудування, хімічна промисловість, сегмент медичних та біотехнологій, ІТ та телекомунікацій, а також сфера продукування сучасних будматеріалів.

В той же час в Україні на достатньому рівні представлені лише кілька із них: сфера автомобілебудування, машинобудування та заводи із виготовлення будівельних матеріалів. «Наразі, перспективними сегментами індустріального будівництва з огляду на географічне розташування є центральні області України, зокрема Київська та Дніпропетровська, де трудовий ринок забезпечений кваліфікованою робочою силою за рахунок щільності населення у даних регіонах», — сказав він.

Ярослав Горбушко також зосередив увагу на тому, що зараз існує нагальна потреба у новому підході до залучення іноземних інвестицій з боку держави.

«Україна мусить на державному рівні забезпечити незалежність та незаангажованість судової системи, працювати над подоланням корупції в сегменті нерухомості та індустріального будівництва», — розповів експерт.

Крім того, на думку фахівця, існує потреба в прозорій дозвільній системі, яка б дала змогу девелоперам відслідковувати стан розгляду їхніх заяв та дозвільних документів, а також звернутись за підтримкою до кваліфікованих та відповідальних осіб.

«З 1 листопада 2018 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) почала реєструвати усі дозвільні документи через відкриту систему «Прозора ДАБІ», запуск якої дав змогу моніторингу кожної заявки від девелопера. А з 2 вересня 2019 року Держархбудінспекція та Фонд «Євразія» розпочали тестування системи «Електронний кабінет». Дана система запровадить автоматичність прийняття рішень у будівництві та допоможе усунути вплив людського фактору, що мінімізує виникнення корупційних ризиків між девелоперами та органами контролю», — підсумував Ярослав Горбушко.

Читайте також про те, що, за даними експертів, до створення індустріальних парків за сім років було залучено 355 млн. замість необхідних 3,5 млрд. грн. 

А також про те, що, на думку заступника міністра Лева Парцхаладзе, всю промисловість з Києва треба винести на відстань понад 30 км.

Битва за Киев переходит в финальную стадию: чего ждать городу в случае принятия закона о столице 0 1


Битва за Киев переходит в финальную стадию

Битва за Киев, которую президент Зеленский и его окружение начали почти сразу после избрания Зе президентом, переходит в финальную стадию.

Новая команда всерьез решила перекроить властные полномочия в Киеве. Верховной Раде предлагается принять законопроект, который упрочит позиции президента в столичном регионе.

Этот проект вносит изменения в действующий закон «О столице — Городе — герое Киеве» и полностью меняет субординацию в городе.

Интересно, что принятие этого проекта не только изменит позиции чиновников в столичной иерархии, а и запускает процесс досрочных выборов мэра Киева и Киеврады.

Какие новации ждут украинскую столицу, проанализировала Страна.ua.

Всю полноту власти — главе КГГА

Законопроект №2143 о столице, поданный депутатами фракции «Слуга народа», осуществит чиновничью революцию в Киеве.

Текст законопроекта был опубликован на сайте Верховной Рады в понедельник, через четыре дня после того, как документ был заявлен в парламент. Все это время проект дорабатывали в немаловажной части — объявления даты досрочных выборов.

Но пока вернемся к более основополагающим тезисам. Самое важное — законопроект предполагает разделение должностей мэра и главы КГГА. То есть отныне мэр не сможет быть главой администрации.

Это, конечно, усиливает президентскую вертикаль в столице — главу администрации назначает именно Банковая. К тому же законопроект сокращает число депутатов Киеврады со 120 до 84. И восстанавливает районные советы.

Но об этом мы скажем позже, а пока вернемся к «супермэру» — главе КГГА. Он будет осуществлять государственную власть в столице. Этот чиновник назначается и увольняется президентом по представлению Кабмина.

Какие функции у назначенца?

Он может приостановить акты органов местного самоуправления Киева, если считает, что они противоречат интересам громады или нарушают законы. Но отменить акты он не может — это компетенция суда.

Впрочем, эти полномочия главы КГГА сейчас прописаны в 119 статье Конституции. Закон же наделяет его новыми возможностями.

«Хоть в проекте и декларируется, что особенностью исполнительной власти в городе Киеве является выполнение ею контрольно-надзорных и координационных функций, на самом деле эти полномочия шире — еще и принятия решений по объектам государственной собственности, которые находятся в сфере ее управления, координация деятельности территориальных органов исполнительной власти, обеспечение реализации госпрограмм на территории Киева, согласования руководителей и тому подобное. К тому же в районах могут создаваться структурные подразделения КГГА. Надзор со стороны КГГА не только за законностью актов, но и по сути опротестование их в некоторых случаях по вопросам целесообразности, от чего в той же Франции для префектов давно отказались. Основаниями, которые не соответствуют общественным интересам территориальной общины, могут быть «вкусовщина» и произвольные толкования», — поясняет «Стране» экс-мэр Киева Леонид Косаковский.

Функции избираемого мэра

В законопроекте говорится, что функции Киевского городского головы, который, в отличие от председателя КГГА, избирается, уже прописаны в законе о местном самоуправлении. Там, напомним, говорится о том, что мэр — это прежде всего глава горсовета, который просто организует его деятельность.

Ныншений документ добавляет к их перечню еще кое-что.

Это в целом достаточно скромный, «представительский» функционал. Мэр Киева участвует в выработке стратегических решений на уровне президента и Кабмина — как эксперт. Встречает и организовывает городские мероприятия, вносит предложения по размещению органов власти и созданию новых. Ну и отправляет прочие «совещательные» функции.

То есть в сравнении с главой КГГА, который может останавливать распоряжения и акты Киеврады и райсоветов — это крайне скромный набор полномочий.

Сейчас Виталий Кличко и мэр Киева, и председатель городской администрации. При вступлении в силу нового закона Кличко станет «английской королевой».

Восстановление райсоветов

У районных рад, согласно законопроекту, появится право использования бюджета и создания исполкомов. Причем количество районов никак не определено. Будет их 10 как сейчас, или 30, как предполагалось ранее, пока неизвестно.

Райадминистрации же в их нынешнем виде будут реорганизованы. А по сути превратятся в префектуры, управляемые главой КГГА.

То есть местное самоуправление в Киеве, в случае принятия законопроекта, будет разделено между Киеврадой и районными советами. Но контролировать их будет все тот же назначенец президента и его «префекты».

Эти советы будут решать вопросы дошкольного и среднего образования, первичной и профилактической медицинской помощи, озеленения, торговли на рынках, вопросы строительства районного уровня и другие. Число и границы райсоветов утвердит Кабмин. А сколько человек будет заседать в каждом из них — неизвестно.

«Видно, что писали люди, которые не слишком погружены в практическую тематику и не до конца понимают, как это все это работает в Киеве. Плохо, что не обсудили публично хотя бы за круглым столом. Хотя, как кажется, это никого не беспокоит», — отмечает экс-мэр Косаковский.

«Да, закон существенно сужает местное самоуправление в Киеве по сравнению с другими громадами. Но что ж вы хотели — за что боролись, на то и напоролись. Это результат деятельности — беспредела — Киеврады и городского головы. А еще, конечно, стремление контролировать и перераспределить влияние на финансовые и материальные ресурсы города», — считает экс-депутат Верховной Рады Наталия Новак.

На выборы — 8 декабря

Недавно мэр Киева Виталий Кличко анонсировал роспуск Киевсовета и сегодня, 17 сентября, намерен встретиться с лидерами фракций, чтобы обсудить этот вопрос.

Но эти консультации уже кажутся безнадежными. Если в ближайший четверг Верховная Рада проголосует по законопроекту о столице, он запустит маховик досрочных выборов вне зависимости от решения киевского мэра.

В переходных положениях к проекту предлагается назначить досрочные выборы мэра Киева и всей Киеврады на 8 декабря. В течение 6 месяцев после вступления в силу этого закона ликвидируются районные администрации и произойдет реорганизация КГГА.

Интересно, что эта дата выборов обсуждалась в политикуме и раньше. Но затем была озвучена официальная позиция представителей «Слуги народа» — проводить выборы после завершения реформы децентрализации, то есть ближе к апрелю.

«Забудьте о децентрализации в Киеве. Сейчас Зеленский централизует власть. Это прямое президентское правление в Киеве. У нас уже никакая не парламентско-президентская республика. Сейчас система управления — это четкая президентская вертикаль. За Киевом пойдут и другие города миллионники», — говорит «Стране» политолог Вадим Карасев.

Боле того, несмотря на отчаянные попытки Кличко сопротивляться, социологи говорят о том, что его шансы во втором туре тают перед потенциальным соперником из «Слуги народа».

А то, что второй тур неизбежен, это факт. Новый законопроект четко прописывает, что если кандидат не набирает более 50% поддержки киевлян в первом туре, тогда проводится второй тур. Между тем, последний опрос группы «Рейтинг» показал, что деятельностью мэра Киева Виталия Кличко довольны 30%, не удовлетворены – 56%. И всего 8% горожан хотят, чтобы Кличко переизбрался в третий раз на пост городского головы.

«Пока Кличко все. Условный кандидат от Зе выиграет эти выборы и включит Киев в центристскую политику президента. На всех округах в Киеве победили «Слуги народа», это значит, что большинство они берут и в Киевраде. С другой стороны шансы кандидата Зе не безоговорочны, и Кличко важно сражаться не только за победу, а за достойный проигрыш. Он способен устроить хороший баттл, потрепать нервы и силы кандидату от Зе. И тут будет большую роль играть, с каким счетом этот кандидат от Зе выиграет. Одно дело 73 на 25 и совсем другое — 51 на 49. Символика цифры будет очень важна для Кличко. Несмотря на то, что у Зеленского пока кредит доверия не исчерпывается, это будет сигнал элитам, что позиции Зе не всесильны», — поясняет «Стране» Вадим Карасев.

Главный редактор «Страны» Игорь Гужва удивляется, зачем у Зеленского собираются одновременно и менять главу КГГА и мэра переизбирать.

«Не совсем понятна логика проекта закона про столицу, который внесли «слуги народа». Точнее непонятно разделение должностей главы КГГА и мэра города при назначении досрочных выборов на 8 декабря этого года. Я сейчас даже не о том — зачем в одном городе два руководителя. И как они им руководить будут.
Я про политическую логику. Если Зе-команда хотела поскорее поменять руководителя в Киеве, то была логика в том, чтобы:
— назначить досрочные выборы мэра и горсовета
или:
— назначить своего главу КГГА, чтоб взять власть без выборов.
Но непонятно зачем назначать досрочные выборы мэра, чтоб потом их победитель не получил реальной власти. Или в «Слуге народа» не надеются победить? Но тогда зачем досрочные выборы?
Непонятно как-то».

Читайте также о том, что аудит деятельности киевской власти начнется на следующей неделе.

Most Popular Topics

Editor Picks