У Мінрегіоні розповіли про перспективи розв’язання проблеми побутових відходів в Україні 0 18


Що зараз?

Запровадження ефективного поводження з відходами є одним з пріоритетів діяльності Міністерства розвитку громад та територій. Про пріоритети у цій сфері, впровадження роздільного збирання побутових відходів у населених пункта, залучення міжнародної фінансової підтримки та перспективи розв’язанны проблеми сміття розповіла заступник начальника Управління благоустрою територій та комунального обслуговування – начальник відділу поводження з побутовими відходами Людмила Полтораченко.

В Україні щороку утворюється близько 54 мільйонів кубометрів побутових відходів, або близько 9 мільйонів тонн, які захоронюються на 6 тисячах сміттєзвалищах та полігонах загальною площею понад 9 тисяч га.

Донедавна економічний аспект не був вирішальним фактором у визначенні державної стратегії в сфері управління відходами. Проте втрата економічної вигоди від нераціонального управління є досить значною. На сьогодні Україна щороку втрачає мільйони тонн вторинної сировини, що містяться у відходах, які потенційно можуть бути відновлені або повторно використані. Вторинна сировина становить дуже малу частку виробничих матеріалів, що використовуються в Україні.

Що зроблено та що необхідно зробити

Впроваджено роздільне збирання побутових відходів на прибудинкових територіях. На сьогодні у 1462 населених пунктах впроваджується роздільне збирання побутових відходів, що у півтора рази більше, ніж у минулому році.

У 28 населених пунктах працюють 34 сміттєсортувальні лінії, у 17 населених пунктах будуються сміттєсортувальні комплекси.

Однак, досягнуті показники не відповідають потребі у вторинній сировині існуючим потужностям в Україні. Щорічно на сміттєпереробні підприємства України потрапляє 100 тисяч тонн картонно-паперової продукції, 160 тисяч тонн полімерів, 50 тисяч тонн ПЕТ-пляшки, 460 тисяч тонн склобою. На сьогодні діють 17 підприємств з переробки макулатури, 39 – з переробки полімерів, 19 – з переробки ПЕТФ-сировини, 16 – з переробки склобою. Обсяг зібраних ресурсоцінних компонентів завдяки роздільному збору побутових відходів мешканцями у контейнери на прибудинковій території, сортувальним лініям на полігонах та через пункти вторинної сировини становить лише 40% від потужностей сміттєпереробних заводів. Обсяг вимушеного імпорту вторинної сировини для функціонування діючих підприємств по переробці становить 400 тисяч тонн. За умови здійснення роздільного збору побутових відходів у всіх населених пунктах не існувала б потреба у завезенні з-за кордону для завантаження діючих на території України підприємств по переробці вторинної сировини.

Зменшено тіло полігону за рахунок вилучення біогазу. Після внесення змін до Закону України «Про забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії» у 2015 році, до якого Мінрегіоном було додано розділи щодо збільшення «зеленого» тарифу для електроенергії з біомаси та біогазу з побутових відходів. Наразі в Україні спостерігається тенденція збільшення кількісті полігонів, на яких влаштовано систему вилучення біогазу та встановлено когенераційні установки для вироблення теплової чи електричної енергії.

Сьогодні на 19 полігонах влаштовано систему вилучення біогазу, де експлуатуються когенераційні установки для вироблення теплової та електричної енергії. Кількість добутого біогазу за 2019 рік станом на 01 вересня 2019 становить близько 7385 тисяч м3. Кількість виробленої електроенергії за 2019 рік станом на 01 вересня 2019 – понад 8997 тисяч кВт/год.

Залучено міжнародну фінансову підтримку. У вересні 2017 року прийнято план зовнішніх інвестицій ЄС (EIP), спрямований на заохочення інвестицій в країнах-партнерах у регіоні сусідства ЄС. Управління відходами є однією з пріоритетних областей інвестицій муніципального сектору.

В рамках Другого проекту розвитку міської інфраструктури, що фінансується Світовим банком, планується будівництво заводу з переробки твердих відходів у Харкові. Це включає будівництво муніципальної установки з переробки твердих побутових відходів, систему збору звалищного газу і виробництва електроенергії, а також інші роботи.
ЄІБ фінансує Проект муніципальної інфраструктури України на суму 400 мільйонів євро, включаючи сектор муніципальних відходів.

Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» (DESPRO) фінансується Швейцарською Конфедерацією через Швейцарське бюро по співпраці для сприяння реформам децентралізації в Україні.

З 2010 року DESPRO надає підтримку пілотним проектам з управління твердими відходами. Проекти реалізуються в Тульчинському районі (Вінницька область).
Не менш важливо на законодавчому рівні зобов’язати виробників товарів фінансувати заходи по організації збору продукції, що стала відходами, та її подальшого перероблення. Така участь у фінансуванні системи поводження з побутовими відходами значно скоротить об’єм потрапляння відходів на полігони.

Головні напрями державного регулювання у сфері управління відходами в найближчі десятиліття з урахуванням європейських підходів визначає Національна стратегія управління відходами в Україні до 2030 року. Одним із завдань Стратегії є забезпечення у 2023 році перероблення 15% побутових відходів за допомогою стимулюючих інструментів, збільшення кількості населення, яке здійснює роздільне збирання побутових відходів та введення в експлуатацію нових сміттєсортувальних ліній та сміттєпереробних заводів.

Існує два основних способи отримання енергії з побутових відходів – біогаз із органічних відходів та RSF-паливо для цементних печей та тепло-електростанцій. Обидва способи є цікавими для підприємців, адже мають високу ймовірність швидкої окупності інвестицій (до семи років).

Зростання відновлюваних джерел енергії, правильне видалення та повторне використання побутових відходів є важливими елементами забезпечення кращого майбутнього для нових поколінь.

Як працюватиме ефективний ринок поводження з побутовими відходами?

Для стимулювання дотримання ієрархії управління відходами, забезпечення повного відшкодування витрат та забезпечення фінансування заходів у сфері управління відходами впроваджуються такі економічні інструменти:

встановлення ставок екологічного податку, що справляється за захоронення відходів на полігонах, залежно від виду відходів та класу полігону; впровадження системи, за якої утворювачі та володільці відходів сплачують лише за фактичну вагу відходів, що не є придатними для підготовки повторного використання та відновлення, та створюються стимули для роздільного збирання відходів; впровадження системи розширеної відповідальності виробника для специфічних видів відходів та заходів для підвищення її організаційної та економічної ефективності; впровадження депозитних схем та інших заходів для заохочення ефективного збирання використаних продукції та матеріалів; надання податкових пільг для стимулювання повторного використання та благодійного пожертвування продукції; оподаткування продукції, відходи якої спричиняють значний негативний вплив на навколишнє природне середовище, з метою зменшення споживання такої продукції та стимулювання впровадження найкращих доступних технологій та методів управління для їх рециклінгу; стимулювання використання продукції та матеріалів, що були отримані внаслідок рециклінгу; надання фіскальних і кредитних пільг для фінансової підтримки проведення наукових досліджень та впровадження інноваційних технологій оброблення та рециклінгу відходів.

Читайте також 

Предыдущая статьяСледующая статья

Трехэтажное здание сделают четырехэтажным:в Киеве начали реконструкцию корпуса университета Гринченко (ФОТО) 0 5


Университет — учреждение коммунальной собственности

В корпусе Киевского университета имени Бориса Гринченко, который расположен на проспекте Павла Тычины, 17 начались работы по реконструкции — об этом сообщил заместитель председателя КГГА Вячеслав Непоп.

Университет является учреждением коммунальной собственности, в нем обучаются более 8000 студентов по 20 специальностям.

Во время реконструкции планируется превратить трехэтажное здание в четырехэтажное за счет демонтажа мансарды и надстройки дополнительного этажа. Общая площадь корпуса увеличится с 7 тыс кв м до 12,5 тыс кв м.

«Здание станет более удобным для студентов и преподавателей, в этом корпусе смогут учиться до 1500 студентов ежедневно и работать 154 сотрудников, — отметил Вячеслав Непоп. — Будут созданы возможности для доступа и обучения маломобильных посетителей, оснащен лифт, пандусы».

Функциональная схема расположения помещений в основном сохранится. В корпусе будут обустроены три лектория на 100-120 мест каждый и актовый зал на 350 мест.

Реконструированное здание будет отвечать новейшим требованиям энергоэффективности. Предусмотрено использование современных строительных материалов, энергосберегающее светопрозрачное заполнения окон и витражей.

В учебных аудиториях, кабинетах компьютерных технологий, тренинговых аудиториях, актовом зале будут установлены интерактивные экраны и проекторы. Высокоскоростной интернет будет доступен на территории всей учебной части.

Реконструкция предусматривает благоустройство прилегающей территории, озеленение, установку современного освещения, перекладывание внешних сетей дождевой и бытовой канализации, водоснабжения и тепловых сетей.

Гаражи на территории будут демонтированы, а вместо них обустроена открытая автопарковка на 52 места и велопарковка на 16 мест для преподавателей и студентов.

Заказчиком реконструкции выступает коммунальное предприятие «Житлоинвестбуд-УКБ». Ориентировочный срок реконструкции – около 15 месяцев.

Читайте также о том, что Кличко пообещал новый Генеральный план Киева до конца года.  А также о том, что в Киеве транспортную инфраструктуру будут развивать в ином направлении.

Чи буде нарешті Київ із дієвим Генпланом 0 9


Зараз у Києві мав би діяти Генплан, ухвалений у 2002 році

Одна з найбільших проблем столиці — хаотична забудова, перекіс у бік будівництва житла, не забезпеченого транспортною, інженерною та соціальною інфраструктурою. Комфорт відходить на другий план. До чого тут генплан Києва і що з ним не так – розбиралась Економічна правда.

«Генплан розвитку Києва має бути презентований до кінця 2019 року», — Віталій Кличко, листопад 2019 року.

«Проєкт нового генерального плану Києва повинен бути представлений на громадські слухання в липні 2019 року, а на розгляд депутатів Київради — у жовтні 2019 року», — Віталій Кличко, травень 2019 року.

«Цього року необхідно ухвалити генеральний план Києва, щоб припинити хаотичну забудову міста», — Віталій Кличко, лютий 2018 року.

«Новий генплан подамо в найближчі місяці і, сподіваюся, на початку 2018 року він буде ухвалений», — Віталій Кличко, вересень 2017 року.

Київський міський голова вже котрий рік не може виконати свою обіцянку і представити на розсуд громади новий проєкт генерального плану столиці.

Зараз Київ функціонує та розбудовується за генпланом, розробленим у 1997 році та ухваленим у 2002 році.

Усі показники чинного генплану розраховані до 2020 року. Якщо у 2020 році не ухвалити новий документ, то у 2021 році може виникнути правова колізія: відведення земельних ділянок і видача містобудівних умов та обмежень відбуватиметься за старим генпланом, дія показників якого вже закінчиться.

Однак і чинний генплан не виконує роль головного містобудівного документа. Розвиток міста, житлова забудова та перепрофілювання великих територій відбувається через сумнівні з точки зору законності детальні плани території.

Чому так сталося і чи матиме столиця України шанс на цивілізаційний розвиток?

Два генплани, обидва не діють

Формально у Києві діє генеральний план до 2020 року, який у 1997 році почав розробляти Інститут генерального плану Києва акціонерного товариства «Київпроект». Депутати Київради затвердили його у 2002 році.

У 2008 році тодішній голова КМДА Леонід Черновецький замовив розробку нового генерального плану госпрозрахунковій організації «Центр містобудування та архітектури». Пізніше її перейменували на «Комунальну організацію «Інститут генерального плану міста Києва».

Так у Києві з’явилися два інститути генерального плану та два різні за суттю документи: «Генеральний план міста Києва до 2020 року» та «Генеральний план міста Києва до 2025 року».

За законодавством, генплан повинен оновлюватися кожні п’ять років. На практиці виходить, що генплан-2020 не оновлюється вже 17 років. Переважно — з політичних причин. Наприклад, чинний генплан передбачає приєднання кількох районів області до адміністративних меж міста.

«Чинний генплан передбачав розширення меж Києва на 65 тис га. Цього не відбулося, ці землі у приміській зоні вже розпайовані. Були помилки і прорахунки у прогнозній кількості автомобілів, кількості населення», — розповідає начальник комунальної організації «Інститут генерального плану Києва» Сергій Броневицький.

«Розвивати місто за цим генпланом вже неможливо. Наприклад, ті території, які передбачалися для промисловості, передані для будівництва і вже забудовані на землях з іншим цільовим призначенням», — додає він.

«Генплан Черновецького» передбачає розвиток міста шляхом ущільнення забудови. Він не затверджений, але саме його використовують проєктанти при розробці детальних планів територій.

На підставі детальних планів територй (ДПТ) забудовникам виділяють земельні ділянки.

«Проєкт нового генерального плану до 2025 року — документ дуже низької якості. Він багато років не може пройти погодження та прийти на зміну попередньому генплану», — каже співрозмовник ЕП у Київській міській раді.

Навіщо потрібен генплан

Генеральний план є основою планування забудови міста. Мета цього документа — створити комфортне середовище для мешканців.

Генплан містить 18 пунктів з усіх сфер міського господарства: економіка, житлове будівництво, кількість шкіл, дитячих садків, стан інженерних мереж, озеленення, екології, транспорту.

Спочатку робиться так званий опорний план: фіксуються поточна ситуація, рішення Київради, дозволи, видані органами виконавчої влади, права на ділянки та майно. Далі проєктувальники розробляють так званий прогноз розвитку міста.

Основне завдання містобудівної документації — раціональне використання території. Завдання генплану — створення підґрунтя для раціонального використання території.

«Генеральний план не настільки деталізований, щоб містити кожну придомову територію чи майданчик для вигулу собак. Генплан відображає загальне функціональне призначення території і відображає економічні показники: прогнозну чисельність населення та кількість транспорту», — розповідає Броневицький.

На положення і цифри генплану повинна спиратися містобудівна документація другого рівня — детальні плани територій і «зонінг». ДПТ і «зонінг» деталізують територію. Вони регламентують параметри забудови для кожного кварталу.

До чого тут забудовники

Проблема чинного генплану в тому, що в КМДА з часів Черновецького цей документ безпідставно ігнорують.

На думку експертів та громадськості, Черновецький доручив розробку нового генплану тільки для того, щоб приховати масові порушення чинного генплану, затвердженого у 2002 році. Таким чином міський голова і його «молода команда» намагалися легалізувати незаконні землевідведення.

Ця ситуація триває досі. Результатом став містобудівний хаос з перекосом в бік будівництва житла, не забезпеченого транспортною, інженерною та соціальною інфраструктурою.

«Київ забудовується на основі детальних планів територій, кожен з яких розробляється на замовлення девелоперів та забудовників. Вони виступають інвесторами розробки ДПТ та переконують Київраду їх ухвалювати», — пояснює один з депутатів Київської міської ради.

Зацікавленість девелоперів в ухваленні ДПТ спричинена тим, що ці документи передбачають максимальне ущільнення забудови за мінімальних об’ємів соціальної інфраструктури.

Тобто ДПТ не уточнюють функціональне зонування генплану, а кардинально його змінюють.

У пресі можна часто побачити заголовки на кшталт «Київрада ухвалила скандальний ДПТ». За останні роки так, наприклад, було легалізовано незаконні житлові комплекси Анатолія Войцеховського і дозволено нищити лісові ділянки у Биківні.

Інститут, який розробляє новий генплан Києва, змушений буде врахувати в проєкті всі ухвалені ДПТ, навіть скандальні.

«Усі проєкти будівництва, які вже почалися, будуть відображені у новому генплані, навіть якщо вони спірні. Інститут враховує всі вихідні дані, у тому числі рішення Київради та дозволи на будівництво, видані Держархбудінспекцією», — пояснив Броневицький.

Коли чекати на новий проєкт

Система розбудови міста на основі ДПТ, яку успішно використовують столичні забудовники, могла тривати довго, якби не закінчувався термін дії чинного генплану. Оновленння містобудівної документації назріло і перезріло.

За даними компанії Geodesign, генплану в місті не дотримуються. Це відбувається через розробку ДПТ, що кардинально змінюють зміст генплану.

Деякі забудовники зводять споруди навіть усупереч ДПТ.

Загалом було досліджено 766 новобудов у Києві. Серед них 136 показали хороші результати з точки зору відповідності стратегії розвитку міста, 328 — частково відповідають, а 31 новобудова виходить за рамки законності.

У профільній комунальній організації запевнили ЕП, що розробка нового генплану перебуває на фінішній прямій.

«Закінчено роботи з оновлення проєкту матеріального генплану на 2019 рік. Найближчими днями чекаємо розділ «Історико-архітектурний опорний план» від субпідрядника — Інституту охорони культурної спадщини при Мінкультури», — каже начальник комунальної організації «Інститут генерального плану м. Києва» Сергій Броневицький.

«Сподіваємося, що протягом наступного місяця Мінкультури погодить історико-архітектурний опорний план. У кінці 2019 року або на початку 2020 року розраховуємо почати процедуру громадських слухань і його погоджень. Це дозволить нам у першому півріччі 2020 року затвердити новий генплан», — говорить чиновник.

Паралельно з громадськими слуханнями буде проводитися роз’яснювальна робота з депутатським корпусом, профільними комісіями, фракціями.

«Сподіваємося, що депутати розглядатимуть цей документ не як політичний, а як господарський. Фактично це територіальна стратегія міста Києва», — каже Броневицький.

У департаменті містобудування та архітектури ЕП повідомили, що подання генерального плану на розгляд Київської міської ради очікується у березні-квітні 2020 року.

Новий генплан, на відміну від старих, буде безстроковим. Відповідні зміни були ухвалені у 2011 році.

Безстроковість передбачає, що нові генплани не повинні бути розраховані до певного року. Документ повинен називатися «Генеральний план міста Києва», а не «Генплан до 2020-го, 2025-го чи 2040 року», — пояснив Броневицький.

Читайте також: Києві знову заговорили про масове розселення хрущовок: зрушиться чи процес з мертвої точки

Автор: Олександр Колесніченко
Фото: Володимир Фалін / День

Most Popular Topics

Editor Picks