Успішний тандем: чому для проектування ТЦ варто залучати іноземних архітекторів разом з українськими 0 3


Рішення, від якого виграє перш за все клієнт

Українські інвестори, що вкладають кошти в будівництво житлової або комерційної нерухомості, стають все більш прискіпливі й частіше віддають перевагу нестандартним проектам, що запам’ятовуються. Ринок зростає – і з’являються цікаві рішення, розраховані на поціновувачів архітектури та дизайну.

Крім того, водночас з житловою нерухомістю змінюється і підхід до будівництва громадських просторів і будівель, зокрема торгово-розважальних центрів (ТРЦ). При цьому фахівці звертають увагу на брак якісних торгових площ в Україні.

Про нюанси створення проектів сучасних ТРЦ та про те, чому до цього процесу варто залучати як українських, так й іноземних архітекторів, розповів Mind засновник бюро архітектурних рішень Design Hub International Андрій Яцентюк.

Колаборація українських і зарубіжних архітекторів – рішення, від якого виграє перш за все клієнт. Завдяки використанню багаторічного досвіду західних фахівців і результатів експертизи, яку надали локальні фахівці, з’являється можливість запропонувати максимально ефективний проект і стильний дизайн.

Навіщо залучати іноземних фахівців?

Українському ринку комерційної нерухомості років 15. Зарубіжні колеги займаються такими проектами понад 100 років: перші універмаги в Америці та Європі стали з’являтися ще наприкінці ХІХ – початку ХХ століття. У них є досвід створення ефективних об’єктів, який вони накопичують, вдосконалюють і передають.

Тому іноземних архітекторів варто запрошувати при побудові комерційних об’єктів високого класу з підвищеними вимогами до якості, ефективності та архітектурної ідеї.

Водночас більшість наших практикуючих учасників ринку виросли в Радянському Союзі, де такі поняття, як приватна власність, бізнес-інтерес, унікальність продукту, конкуренція були нівельовані.

Якщо порівнювати із західним підходом, то у нас спотворені й кваліфікаційні вимоги при виборі проектанта. Так, якщо в усьому світі перш за все цінується якість ідеї, продукту, то у нас все ще превалює конкуренція в ціні.

Разом з тим ми не стоїмо на місці. Молоді люди подорожують, дивляться навколо, розвивають свій смак. Вони вже не куплять для життя хрущовку на Липках, а віддадуть перевагу гарній концепції проекту, двору без машин, гарному фасаду, лобі, прозорому входу в під’їзд, якісному благоустрою, цікавим дитячим майданчикам.

Те ж саме стосується і ТРЦ. Торговий центр перестав бути місцем виключно шопінгу, це і суспільний простір, і місце для проведення дозвілля, і частина громадського простору. Тобто запит на якісний дизайн є, і західні колеги допомагають привнести в проекти красу і функціональність.

А якою є роль українських архітекторів?

Причина перша, і в багатьох випадках визначальна – саме ми надаємо експертизу локального ринку і знання будівельних норм.

Ще одна важлива складова – можливість знизити вартість проектів. Саме локальний фахівець знає, які конкретні завдання необхідно вирішити: які особливості ділянки, вихідних даних.

Відштовхуючись від цього, він може рекомендувати залучити до розробки проекту ту чи іншу західну компанію, часто – під певні завдання. Той факт, що архітектори зі світовими іменами не відповідатимуть за безліч ітерацій і адаптацій, а місцевий фахівець візьме це на себе, знижує ціну в декілька разів. Тобто забудовник може у своїх маркетингових цілях називати ім’я знаменитої іноземної компанії, але при цьому отримати адекватний прайс.

Третій момент – є з кого запитати кінцевий результат. Реальність така, що зарубіжні фахівці можуть зробити гарний проект, красиво його презентувати і… поїхати. Але він може виявитися абсолютно неадаптованим під наші реалії. Після чого замовнику доводиться замовляти адаптацію, подовжувати терміни, платити додаткові гроші й при цьому не отримати того, хто в підсумку відповідає за результат. До того ж якщо фінальний варіант істотно відрізнятиметься від оригінальної архітектурної концепції, то загубиться вся її цінність, за яку спочатку платив замовник. Залучення локальних архітекторів дозволить уникнути подібних проблем.

Про практичний бік співпраці

Моїм першим досвідом роботи з іноземним колегою став ТРЦ Lavina Mall. Карл Френсіс з міжнародного архітектурного агентства Benoy розробляв концепцію: робив мільйони скетчів на кальці, а я паралельно створював адаптовані креслення, за якими йшло подальше проектування. За короткий час було створено основні ідеї, які згодом допрацьовувалися. Завдяки нашим з Карлом зусиллям і його колосальному досвіду ми створили сучасний, актуальний ТРЦ.
У той же час у проекті реконструкції київського ЦУМу єдиний момент, в який не вдалося втрутитися через терміни і бюджети, – це паркінг, спроектований іноземними колегами. Рампу заїзду неможливо було реалізувати з точки зору наших норм і умов будівництва. Всі інші нюанси ми адаптували до українських вимог і можливостей.

Ще один показовий випадок – Unity Towers у Одесі (у районі Аркадії). Початковий проект, створений спільно з запрошеним Карлом Френсісом, не підійшов. Найголовнішим його недоліком була концепція розміщення будинків на ділянці: з вікон «видових» квартир не було видно моря, вікна нижніх поверхів виходили на неестетичну навколишню забудову.
Тоді я запропонував альтернативне рішення, і ми створили в цьому несприятливому оточенні свого роду оазис: великий внутрішній двір, упорядкований і озеленений, а стилобат замкнули в кільце малоповерхової житлової забудови. При цьому висотні башти з «видовими» квартирами були максимально підняті, щоб відкривався вид на море.

Ще один важливий момент для ТРЦ – навігація. Так, згідно з даними внутрішнього дослідження думок відвідувачів одного відомого українського ТРЦ, на першому місці виявилося невдоволення паркуванням, на другому – складна логістика між поверхами, а на третьому місці була погана навігація. Якщо ці показники перевести в реальні цифри, прийнявши до уваги середню денну відвідуваність ТРЦ, то вийде порядку 3500 незадоволених навігацією відвідувачів на день. При зростаючій конкуренції у сфері ритейлу, є великий ризик втратити додатковий потік людей через наведені помилки в проектуванні.
Навігацію часто сприймають як незначну сукупність вказівників і табличок, не приділяючи їй особливої уваги. Насправді ж це дуже відповідальна частина роботи, адже від неї залежить зручність орієнтування та переміщення людини в просторі. Правильна навігація формує позитивний досвід перебування в ТРЦ – відвідувач повертатиметься знову і знову, будучи вдячним за те, що йому допомогли знайти саме те, що він шукав. Плюс, оснащуючи навігацією всі функції торгового центру, ми подовжуємо час перебування людини в приміщенні, а це одна з цілей проектування ТРЦ. Є дослідження, які показують, що кожна додаткова година, проведена тут, – це додаткові $1,5/кв. м.

Прикладом успішної співпраці із зарубіжними колегами стала розробка у 2012 році системи навігації в ТЦ «Меганом» у Сімферополі – спільно з компанією Sonae Sierra, і в ТРЦ Retroville – з британською компанією Air Design.

Ще один цікавий кейс – запорізький ТРЦ Alexander Plaza. Спочатку бриф з проектування отримали ми, у подальшому наша ж команда запропонувала скористатися досвідом голландських колег. У результаті клієнт отримав дві повноцінні концепції – їхню і нашу. Результатом стало комбіноване рішення – концепції «сплелися», і замовник отримав робочий варіант.

Таким чином, саме колаборація українських і зарубіжних архітекторів дає проривні ідеї, успішні і стильні, а головне – рішення, що працюють. Від грамотного розподілу сил залежить кінцевий результат і бюджет проекту. Український архітектор знає нюанси законодавства, бюрократичні механізми і особливості технічного характеру, механізми отримання погоджень. І перш за все від цієї співпраці виграють замовник і кінцевий споживач, який роками користується і насолоджується результатом нашої спільної праці.

Читайте також:

ТОП-6 украинских дизайн-студий по версии международного портала о дизайне Як старовинна церква у Каліфорніі перетворилася на івент-хол завдяки українцям (ФОТО)
Источник: mind

Предыдущая статьяСледующая статья

Кількість індустріальних парків в Україні зросла в рази — які у них є проблеми 0 1


В Україні на достатньому рівні представлені сфера автомобілебудування, машинобудування та будівельних матеріалів

На кінець 2018 року в Україні налічувалося 35 зареєстрованих індустріальних парків, що в 2,5 рази більше за показники 2014 року. Про це на конференції з розвитку індустріального будівництва «Industrial 2.0/second edition», організованої «Українським клубом нерухомості» (URE Club), повідомив керівник департаменту ринків капіталу CBRE Ukraine Ярослав Горбушко.

На його погляд, за умови збільшення фінансування індустріальних та промислових парків Державним фондом регіонального розвитку (ДФРР) та залучення приватного інвестування, їхня кількість зростатиме, що дасть змогу Україні конкурувати з такими країнами, як Словаччина та Угорщина за можливість стати одним із центрів Східної Європи з розвитку індустріального будівництва.

Експерт зазначив, що сьогодні на ринку спостерігається попит на логістичні комплекси, у зв’язку із розвитком e-commerce та зростаючою потребою на оренду площ логістичними операторами. В той же час число заводів залишається незначним.

«Деякі з них можуть бути реконструйовані, переформатовані відповідно до сучасних потреб. Переважно старі заводи знаходяться в орендній власності, а їхні потужності часто використовуються лише частково – на площі лише 1000-2000 м2», — зауважив Ярослав Горбушко.

Експерт звернув увагу на те, що сьогодні в світі найбільш перспективними сегментами індустріального будівництва є машинобудування, хімічна промисловість, сегмент медичних та біотехнологій, ІТ та телекомунікацій, а також сфера продукування сучасних будматеріалів.

В той же час в Україні на достатньому рівні представлені лише кілька із них: сфера автомобілебудування, машинобудування та заводи із виготовлення будівельних матеріалів. «Наразі, перспективними сегментами індустріального будівництва з огляду на географічне розташування є центральні області України, зокрема Київська та Дніпропетровська, де трудовий ринок забезпечений кваліфікованою робочою силою за рахунок щільності населення у даних регіонах», — сказав він.

Ярослав Горбушко також зосередив увагу на тому, що зараз існує нагальна потреба у новому підході до залучення іноземних інвестицій з боку держави.

«Україна мусить на державному рівні забезпечити незалежність та незаангажованість судової системи, працювати над подоланням корупції в сегменті нерухомості та індустріального будівництва», — розповів експерт.

Крім того, на думку фахівця, існує потреба в прозорій дозвільній системі, яка б дала змогу девелоперам відслідковувати стан розгляду їхніх заяв та дозвільних документів, а також звернутись за підтримкою до кваліфікованих та відповідальних осіб.

«З 1 листопада 2018 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) почала реєструвати усі дозвільні документи через відкриту систему «Прозора ДАБІ», запуск якої дав змогу моніторингу кожної заявки від девелопера. А з 2 вересня 2019 року Держархбудінспекція та Фонд «Євразія» розпочали тестування системи «Електронний кабінет». Дана система запровадить автоматичність прийняття рішень у будівництві та допоможе усунути вплив людського фактору, що мінімізує виникнення корупційних ризиків між девелоперами та органами контролю», — підсумував Ярослав Горбушко.

Читайте також про те, що, за даними експертів, до створення індустріальних парків за сім років було залучено 355 млн. замість необхідних 3,5 млрд. грн. 

А також про те, що, на думку заступника міністра Лева Парцхаладзе, всю промисловість з Києва треба винести на відстань понад 30 км.

Битва за Киев переходит в финальную стадию: чего ждать городу в случае принятия закона о столице 0 1


Битва за Киев переходит в финальную стадию

Битва за Киев, которую президент Зеленский и его окружение начали почти сразу после избрания Зе президентом, переходит в финальную стадию.

Новая команда всерьез решила перекроить властные полномочия в Киеве. Верховной Раде предлагается принять законопроект, который упрочит позиции президента в столичном регионе.

Этот проект вносит изменения в действующий закон «О столице — Городе — герое Киеве» и полностью меняет субординацию в городе.

Интересно, что принятие этого проекта не только изменит позиции чиновников в столичной иерархии, а и запускает процесс досрочных выборов мэра Киева и Киеврады.

Какие новации ждут украинскую столицу, проанализировала Страна.ua.

Всю полноту власти — главе КГГА

Законопроект №2143 о столице, поданный депутатами фракции «Слуга народа», осуществит чиновничью революцию в Киеве.

Текст законопроекта был опубликован на сайте Верховной Рады в понедельник, через четыре дня после того, как документ был заявлен в парламент. Все это время проект дорабатывали в немаловажной части — объявления даты досрочных выборов.

Но пока вернемся к более основополагающим тезисам. Самое важное — законопроект предполагает разделение должностей мэра и главы КГГА. То есть отныне мэр не сможет быть главой администрации.

Это, конечно, усиливает президентскую вертикаль в столице — главу администрации назначает именно Банковая. К тому же законопроект сокращает число депутатов Киеврады со 120 до 84. И восстанавливает районные советы.

Но об этом мы скажем позже, а пока вернемся к «супермэру» — главе КГГА. Он будет осуществлять государственную власть в столице. Этот чиновник назначается и увольняется президентом по представлению Кабмина.

Какие функции у назначенца?

Он может приостановить акты органов местного самоуправления Киева, если считает, что они противоречат интересам громады или нарушают законы. Но отменить акты он не может — это компетенция суда.

Впрочем, эти полномочия главы КГГА сейчас прописаны в 119 статье Конституции. Закон же наделяет его новыми возможностями.

«Хоть в проекте и декларируется, что особенностью исполнительной власти в городе Киеве является выполнение ею контрольно-надзорных и координационных функций, на самом деле эти полномочия шире — еще и принятия решений по объектам государственной собственности, которые находятся в сфере ее управления, координация деятельности территориальных органов исполнительной власти, обеспечение реализации госпрограмм на территории Киева, согласования руководителей и тому подобное. К тому же в районах могут создаваться структурные подразделения КГГА. Надзор со стороны КГГА не только за законностью актов, но и по сути опротестование их в некоторых случаях по вопросам целесообразности, от чего в той же Франции для префектов давно отказались. Основаниями, которые не соответствуют общественным интересам территориальной общины, могут быть «вкусовщина» и произвольные толкования», — поясняет «Стране» экс-мэр Киева Леонид Косаковский.

Функции избираемого мэра

В законопроекте говорится, что функции Киевского городского головы, который, в отличие от председателя КГГА, избирается, уже прописаны в законе о местном самоуправлении. Там, напомним, говорится о том, что мэр — это прежде всего глава горсовета, который просто организует его деятельность.

Ныншений документ добавляет к их перечню еще кое-что.

Это в целом достаточно скромный, «представительский» функционал. Мэр Киева участвует в выработке стратегических решений на уровне президента и Кабмина — как эксперт. Встречает и организовывает городские мероприятия, вносит предложения по размещению органов власти и созданию новых. Ну и отправляет прочие «совещательные» функции.

То есть в сравнении с главой КГГА, который может останавливать распоряжения и акты Киеврады и райсоветов — это крайне скромный набор полномочий.

Сейчас Виталий Кличко и мэр Киева, и председатель городской администрации. При вступлении в силу нового закона Кличко станет «английской королевой».

Восстановление райсоветов

У районных рад, согласно законопроекту, появится право использования бюджета и создания исполкомов. Причем количество районов никак не определено. Будет их 10 как сейчас, или 30, как предполагалось ранее, пока неизвестно.

Райадминистрации же в их нынешнем виде будут реорганизованы. А по сути превратятся в префектуры, управляемые главой КГГА.

То есть местное самоуправление в Киеве, в случае принятия законопроекта, будет разделено между Киеврадой и районными советами. Но контролировать их будет все тот же назначенец президента и его «префекты».

Эти советы будут решать вопросы дошкольного и среднего образования, первичной и профилактической медицинской помощи, озеленения, торговли на рынках, вопросы строительства районного уровня и другие. Число и границы райсоветов утвердит Кабмин. А сколько человек будет заседать в каждом из них — неизвестно.

«Видно, что писали люди, которые не слишком погружены в практическую тематику и не до конца понимают, как это все это работает в Киеве. Плохо, что не обсудили публично хотя бы за круглым столом. Хотя, как кажется, это никого не беспокоит», — отмечает экс-мэр Косаковский.

«Да, закон существенно сужает местное самоуправление в Киеве по сравнению с другими громадами. Но что ж вы хотели — за что боролись, на то и напоролись. Это результат деятельности — беспредела — Киеврады и городского головы. А еще, конечно, стремление контролировать и перераспределить влияние на финансовые и материальные ресурсы города», — считает экс-депутат Верховной Рады Наталия Новак.

На выборы — 8 декабря

Недавно мэр Киева Виталий Кличко анонсировал роспуск Киевсовета и сегодня, 17 сентября, намерен встретиться с лидерами фракций, чтобы обсудить этот вопрос.

Но эти консультации уже кажутся безнадежными. Если в ближайший четверг Верховная Рада проголосует по законопроекту о столице, он запустит маховик досрочных выборов вне зависимости от решения киевского мэра.

В переходных положениях к проекту предлагается назначить досрочные выборы мэра Киева и всей Киеврады на 8 декабря. В течение 6 месяцев после вступления в силу этого закона ликвидируются районные администрации и произойдет реорганизация КГГА.

Интересно, что эта дата выборов обсуждалась в политикуме и раньше. Но затем была озвучена официальная позиция представителей «Слуги народа» — проводить выборы после завершения реформы децентрализации, то есть ближе к апрелю.

«Забудьте о децентрализации в Киеве. Сейчас Зеленский централизует власть. Это прямое президентское правление в Киеве. У нас уже никакая не парламентско-президентская республика. Сейчас система управления — это четкая президентская вертикаль. За Киевом пойдут и другие города миллионники», — говорит «Стране» политолог Вадим Карасев.

Боле того, несмотря на отчаянные попытки Кличко сопротивляться, социологи говорят о том, что его шансы во втором туре тают перед потенциальным соперником из «Слуги народа».

А то, что второй тур неизбежен, это факт. Новый законопроект четко прописывает, что если кандидат не набирает более 50% поддержки киевлян в первом туре, тогда проводится второй тур. Между тем, последний опрос группы «Рейтинг» показал, что деятельностью мэра Киева Виталия Кличко довольны 30%, не удовлетворены – 56%. И всего 8% горожан хотят, чтобы Кличко переизбрался в третий раз на пост городского головы.

«Пока Кличко все. Условный кандидат от Зе выиграет эти выборы и включит Киев в центристскую политику президента. На всех округах в Киеве победили «Слуги народа», это значит, что большинство они берут и в Киевраде. С другой стороны шансы кандидата Зе не безоговорочны, и Кличко важно сражаться не только за победу, а за достойный проигрыш. Он способен устроить хороший баттл, потрепать нервы и силы кандидату от Зе. И тут будет большую роль играть, с каким счетом этот кандидат от Зе выиграет. Одно дело 73 на 25 и совсем другое — 51 на 49. Символика цифры будет очень важна для Кличко. Несмотря на то, что у Зеленского пока кредит доверия не исчерпывается, это будет сигнал элитам, что позиции Зе не всесильны», — поясняет «Стране» Вадим Карасев.

Главный редактор «Страны» Игорь Гужва удивляется, зачем у Зеленского собираются одновременно и менять главу КГГА и мэра переизбирать.

«Не совсем понятна логика проекта закона про столицу, который внесли «слуги народа». Точнее непонятно разделение должностей главы КГГА и мэра города при назначении досрочных выборов на 8 декабря этого года. Я сейчас даже не о том — зачем в одном городе два руководителя. И как они им руководить будут.
Я про политическую логику. Если Зе-команда хотела поскорее поменять руководителя в Киеве, то была логика в том, чтобы:
— назначить досрочные выборы мэра и горсовета
или:
— назначить своего главу КГГА, чтоб взять власть без выборов.
Но непонятно зачем назначать досрочные выборы мэра, чтоб потом их победитель не получил реальной власти. Или в «Слуге народа» не надеются победить? Но тогда зачем досрочные выборы?
Непонятно как-то».

Читайте также о том, что аудит деятельности киевской власти начнется на следующей неделе.

Most Popular Topics

Editor Picks