Верховная Рада лишила киевский бюджет нескольких миллиардов: что из этого следует 0 19


В чем суть поправки

На прошлой неделе Верховная Рада приняла во втором чтении проект изменений в госбюджет 2019 года, лишающих киевский бюджет денег, которые собирались потратить на объекты инфраструктуры. «Большой Киев» разбирался, почему это произошло и что из этого следует.

В тексте закона исключается статья 30, которой регулируются взаимоотношения государства со столицей в части обязательств Киеврады по погашению перед государством задолженности. Она возникла в результате совершения в 2015 году сделки по переводу части местного долга Киеврады по местным внешним заимствованиям в государственный долг.

Как сказано в тексте закона, статья 30 устанавливала, что в случае расходов из бюджета Киева-2019 на строительство участка Сырецко-Печерской линии на Виноградарь (но не более 1,5 млрд. грн), капремонта сетей наружного освещения Киева с заменой ртутных и натриевых на светодиодные светильники (но не более 700 млн.), объектов транспортной инфраструктуры (но не более 2,5 млрд грн) в соответствии с перечнем, согласованным Кабмином, Министерство финансов списывает часть обязательств Киеврады по погашению задолженности перед государством. Речь о сумме в 3,6 млрд. грн. Как сказано в пояснительной записке на такой шаг правительство идет ради обеспечения решения важных социальных вопросов.

Чем это грозит Киеву? Как объяснил городской голова Киева Виталий Кличко на своей странице в Facebook, теперь, когда формируется бюджет Киева-2020, город может не досчитаться этих денег.

«Речь идет об изъятии статьи 30 финансового документа, по которому Киев рассчитывал на эти средства, поскольку еще в 2015 году присоединился к программе МВФ «Механизм расширенного финансирования», — объясняет Кличко. — Программа предусматривала реструктуризацию внешнего долга государства и столицы. Подобные нормы существовали в законах о госбюджете в 2016, 2017 и 2018 годах. Они дают столице механизм направления средств из бюджета Киева на реализацию важных инфраструктурных объектов общегосударственного значения. Это строительство метро на Виноградарь, достройка Подольско-Воскресенского моста, строительство других важных объектов инженерной и транспортной инфраструктуры».

Советник мэра Дмитрий Белоцерковец уточнил:

««Кидок» государства заключается в том, что город уже потратил из своего бюджета больше 2 млрд гривен, рассчитывая погасить тем самым долг перед государством, как прописано в бюджете 2019 года. Но бюджетный комитет, совместно с Минфином решил отстаивать дискриминацию столицы. И мэр Киева об этом жестко сказал на заседании комитета».

Что будет делать столица?

Как объяснил первый замглавы КГГА Николай Поворозник, государство не выполняет свои обязательства по отношению к органам местного самоуправления.

«Воевать с государством, наверное, не совсем правильно. Мы просто в очередной раз убедились, как государство не выполняет свои обязательства по отношению к органам местного самоуправления. И это яркий пример. Когда в 2015 году мы передавали наши активы в виде долговых обязательств перед иностранными кредиторами для того, чтобы Украина могла реструктуризировать свои долги, и учитывая то, что государство приблизительно лет 8 не выделяла средства на выполнение Киевом функций столицы, что предусмотрено законами Украины, была договоренность, что, ежегодно, начиная с 2016 года, в государственный бюджет будет включаться такая статья. А город будет вкладывать собственные средства за счет так называемых выплат. И мы обходились своими средствами. Кроме того, выплачивалось ежегодно приблизительно $ 30 млн государству в виде процентов по этому кредиту», — говорит нам Поворозник.

По его словам, кредит киевская власть брала для строительства Центра сердца. Напомним, что Киевская городская клиническая больница «Центр сердца» была построена в 2008 году для нужд киевлян, которые имели приоритет в лечении перед жителями других регионов. Но в 2012 году больница была передана из коммунальной в государственную собственность как Институт сердца Министерства здравоохранения Украины. Минздрав тогда возглавляла экс-нардеп от Партии регионов Раиса Богатырева, а Киевраду – Галина Герега (собственник сети магазинов «Эпицентр К», чей муж Александр Герега также был нардепом от Партии регионов. – Ред.).

Второй объект, на который брали кредит, – Подольский мост. Он до нынешнего времени строится исключительно за деньги киевского бюджета. Напомним, работы по сооружению моста начаты в 1993 году, но из-за отсутствия средств строительство было приостановлено. В декабре 2003 года стройка возобновилась – после получения кредита.

Как говорит Николай Поворозник, такой «подарок» от государства (когда внезапно из действующего бюджета фактически изымают деньги. – Ред.) был неожиданным.

«Если бы мы знали, что такое произойдет, мы, возможно, вообще по-другому формировали бюджет Киева-2019. Теперь мы вынуждены выходить из ситуации, понимая, что помощи нам ждать неоткуда», — говорит Поворозник.

Напомним, бюджет Киева в этом году фактически составляет более 60 млрд. грн, при этом государство забирает 60% от доходов физлиц, в то время как все другие города отдают всего 40%. В бюджете следующего года, по словам Поворозника, этот долг учтен также не будет, и киевским властям придется выкручиваться самим.

«В таком случае мы будем ставить вопрос о том, чтобы изъятия из бюджета Киева в бюджет Украины составляли 40%, а не 60%, как сейчас», — говорит Поворозник.

Кто из нардепов от Киева голосовал за поправки к бюджету

По словам Кличко, он встречался с главой правительства, а также выступал на заседании бюджетного комитета, где пытался объяснить, что Киеву жизненно важны эти деньги, без них важные стройки Киева могут остаться невоплощенными проектами. Но его не услышали.

291 народный депутат проголосовали «за», в основном фракция «Слуга народа». И среди них мажоритарщики, которые баллотировались от Киева. Это Александр Юрченко (211 округ, Голосеевский район), Максим Перебийнис (212 округ, Дарницкий район), Артем Дубнов (213 округ, Деснянский район), Сергей Швец (214 округ, Днепровский район), Богдан Яременко (215 округ, Деснянский/Днепровский), Леся Забуранная (216 округ, Днепровский/Деснянский), Марьяна Безуглая (217 округ, Оболонский район), Дмитрий Гурин (218 округ, часть Оболонского и часть Святошинского районов), Николай Тищенко (219 округ, Святошинский район), Анна Бондарь (220 округ, Подольский район), Роман Грищук (222 округ, Соломенский раойн), Людмила Буймистер (223 округ, Шевченковский район).

Не голосовала только Анна Пуртовая (221 округ, Печерский район) и, к слову, экс-секретарь Киеврады, внефракционный Олесь Довгий.

Читайте также о том, что эффект «Укрбуда» и укрепившаяся гривна меняют ситуацию на киевском рынке недвижимости не в лучшую сторону. А также о том, что Киев собирается попросить у правительства деньги на строительство метро на Троещину.

Автор: Ирина Касьянова
фото: Катерина Френч, «Большой Киев»

Предыдущая статьяСледующая статья

Трехэтажное здание сделают четырехэтажным:в Киеве начали реконструкцию корпуса университета Гринченко (ФОТО) 0 5


Университет — учреждение коммунальной собственности

В корпусе Киевского университета имени Бориса Гринченко, который расположен на проспекте Павла Тычины, 17 начались работы по реконструкции — об этом сообщил заместитель председателя КГГА Вячеслав Непоп.

Университет является учреждением коммунальной собственности, в нем обучаются более 8000 студентов по 20 специальностям.

Во время реконструкции планируется превратить трехэтажное здание в четырехэтажное за счет демонтажа мансарды и надстройки дополнительного этажа. Общая площадь корпуса увеличится с 7 тыс кв м до 12,5 тыс кв м.

«Здание станет более удобным для студентов и преподавателей, в этом корпусе смогут учиться до 1500 студентов ежедневно и работать 154 сотрудников, — отметил Вячеслав Непоп. — Будут созданы возможности для доступа и обучения маломобильных посетителей, оснащен лифт, пандусы».

Функциональная схема расположения помещений в основном сохранится. В корпусе будут обустроены три лектория на 100-120 мест каждый и актовый зал на 350 мест.

Реконструированное здание будет отвечать новейшим требованиям энергоэффективности. Предусмотрено использование современных строительных материалов, энергосберегающее светопрозрачное заполнения окон и витражей.

В учебных аудиториях, кабинетах компьютерных технологий, тренинговых аудиториях, актовом зале будут установлены интерактивные экраны и проекторы. Высокоскоростной интернет будет доступен на территории всей учебной части.

Реконструкция предусматривает благоустройство прилегающей территории, озеленение, установку современного освещения, перекладывание внешних сетей дождевой и бытовой канализации, водоснабжения и тепловых сетей.

Гаражи на территории будут демонтированы, а вместо них обустроена открытая автопарковка на 52 места и велопарковка на 16 мест для преподавателей и студентов.

Заказчиком реконструкции выступает коммунальное предприятие «Житлоинвестбуд-УКБ». Ориентировочный срок реконструкции – около 15 месяцев.

Читайте также о том, что Кличко пообещал новый Генеральный план Киева до конца года.  А также о том, что в Киеве транспортную инфраструктуру будут развивать в ином направлении.

Чи буде нарешті Київ із дієвим Генпланом 0 9


Зараз у Києві мав би діяти Генплан, ухвалений у 2002 році

Одна з найбільших проблем столиці — хаотична забудова, перекіс у бік будівництва житла, не забезпеченого транспортною, інженерною та соціальною інфраструктурою. Комфорт відходить на другий план. До чого тут генплан Києва і що з ним не так – розбиралась Економічна правда.

«Генплан розвитку Києва має бути презентований до кінця 2019 року», — Віталій Кличко, листопад 2019 року.

«Проєкт нового генерального плану Києва повинен бути представлений на громадські слухання в липні 2019 року, а на розгляд депутатів Київради — у жовтні 2019 року», — Віталій Кличко, травень 2019 року.

«Цього року необхідно ухвалити генеральний план Києва, щоб припинити хаотичну забудову міста», — Віталій Кличко, лютий 2018 року.

«Новий генплан подамо в найближчі місяці і, сподіваюся, на початку 2018 року він буде ухвалений», — Віталій Кличко, вересень 2017 року.

Київський міський голова вже котрий рік не може виконати свою обіцянку і представити на розсуд громади новий проєкт генерального плану столиці.

Зараз Київ функціонує та розбудовується за генпланом, розробленим у 1997 році та ухваленим у 2002 році.

Усі показники чинного генплану розраховані до 2020 року. Якщо у 2020 році не ухвалити новий документ, то у 2021 році може виникнути правова колізія: відведення земельних ділянок і видача містобудівних умов та обмежень відбуватиметься за старим генпланом, дія показників якого вже закінчиться.

Однак і чинний генплан не виконує роль головного містобудівного документа. Розвиток міста, житлова забудова та перепрофілювання великих територій відбувається через сумнівні з точки зору законності детальні плани території.

Чому так сталося і чи матиме столиця України шанс на цивілізаційний розвиток?

Два генплани, обидва не діють

Формально у Києві діє генеральний план до 2020 року, який у 1997 році почав розробляти Інститут генерального плану Києва акціонерного товариства «Київпроект». Депутати Київради затвердили його у 2002 році.

У 2008 році тодішній голова КМДА Леонід Черновецький замовив розробку нового генерального плану госпрозрахунковій організації «Центр містобудування та архітектури». Пізніше її перейменували на «Комунальну організацію «Інститут генерального плану міста Києва».

Так у Києві з’явилися два інститути генерального плану та два різні за суттю документи: «Генеральний план міста Києва до 2020 року» та «Генеральний план міста Києва до 2025 року».

За законодавством, генплан повинен оновлюватися кожні п’ять років. На практиці виходить, що генплан-2020 не оновлюється вже 17 років. Переважно — з політичних причин. Наприклад, чинний генплан передбачає приєднання кількох районів області до адміністративних меж міста.

«Чинний генплан передбачав розширення меж Києва на 65 тис га. Цього не відбулося, ці землі у приміській зоні вже розпайовані. Були помилки і прорахунки у прогнозній кількості автомобілів, кількості населення», — розповідає начальник комунальної організації «Інститут генерального плану Києва» Сергій Броневицький.

«Розвивати місто за цим генпланом вже неможливо. Наприклад, ті території, які передбачалися для промисловості, передані для будівництва і вже забудовані на землях з іншим цільовим призначенням», — додає він.

«Генплан Черновецького» передбачає розвиток міста шляхом ущільнення забудови. Він не затверджений, але саме його використовують проєктанти при розробці детальних планів територій.

На підставі детальних планів територй (ДПТ) забудовникам виділяють земельні ділянки.

«Проєкт нового генерального плану до 2025 року — документ дуже низької якості. Він багато років не може пройти погодження та прийти на зміну попередньому генплану», — каже співрозмовник ЕП у Київській міській раді.

Навіщо потрібен генплан

Генеральний план є основою планування забудови міста. Мета цього документа — створити комфортне середовище для мешканців.

Генплан містить 18 пунктів з усіх сфер міського господарства: економіка, житлове будівництво, кількість шкіл, дитячих садків, стан інженерних мереж, озеленення, екології, транспорту.

Спочатку робиться так званий опорний план: фіксуються поточна ситуація, рішення Київради, дозволи, видані органами виконавчої влади, права на ділянки та майно. Далі проєктувальники розробляють так званий прогноз розвитку міста.

Основне завдання містобудівної документації — раціональне використання території. Завдання генплану — створення підґрунтя для раціонального використання території.

«Генеральний план не настільки деталізований, щоб містити кожну придомову територію чи майданчик для вигулу собак. Генплан відображає загальне функціональне призначення території і відображає економічні показники: прогнозну чисельність населення та кількість транспорту», — розповідає Броневицький.

На положення і цифри генплану повинна спиратися містобудівна документація другого рівня — детальні плани територій і «зонінг». ДПТ і «зонінг» деталізують територію. Вони регламентують параметри забудови для кожного кварталу.

До чого тут забудовники

Проблема чинного генплану в тому, що в КМДА з часів Черновецького цей документ безпідставно ігнорують.

На думку експертів та громадськості, Черновецький доручив розробку нового генплану тільки для того, щоб приховати масові порушення чинного генплану, затвердженого у 2002 році. Таким чином міський голова і його «молода команда» намагалися легалізувати незаконні землевідведення.

Ця ситуація триває досі. Результатом став містобудівний хаос з перекосом в бік будівництва житла, не забезпеченого транспортною, інженерною та соціальною інфраструктурою.

«Київ забудовується на основі детальних планів територій, кожен з яких розробляється на замовлення девелоперів та забудовників. Вони виступають інвесторами розробки ДПТ та переконують Київраду їх ухвалювати», — пояснює один з депутатів Київської міської ради.

Зацікавленість девелоперів в ухваленні ДПТ спричинена тим, що ці документи передбачають максимальне ущільнення забудови за мінімальних об’ємів соціальної інфраструктури.

Тобто ДПТ не уточнюють функціональне зонування генплану, а кардинально його змінюють.

У пресі можна часто побачити заголовки на кшталт «Київрада ухвалила скандальний ДПТ». За останні роки так, наприклад, було легалізовано незаконні житлові комплекси Анатолія Войцеховського і дозволено нищити лісові ділянки у Биківні.

Інститут, який розробляє новий генплан Києва, змушений буде врахувати в проєкті всі ухвалені ДПТ, навіть скандальні.

«Усі проєкти будівництва, які вже почалися, будуть відображені у новому генплані, навіть якщо вони спірні. Інститут враховує всі вихідні дані, у тому числі рішення Київради та дозволи на будівництво, видані Держархбудінспекцією», — пояснив Броневицький.

Коли чекати на новий проєкт

Система розбудови міста на основі ДПТ, яку успішно використовують столичні забудовники, могла тривати довго, якби не закінчувався термін дії чинного генплану. Оновленння містобудівної документації назріло і перезріло.

За даними компанії Geodesign, генплану в місті не дотримуються. Це відбувається через розробку ДПТ, що кардинально змінюють зміст генплану.

Деякі забудовники зводять споруди навіть усупереч ДПТ.

Загалом було досліджено 766 новобудов у Києві. Серед них 136 показали хороші результати з точки зору відповідності стратегії розвитку міста, 328 — частково відповідають, а 31 новобудова виходить за рамки законності.

У профільній комунальній організації запевнили ЕП, що розробка нового генплану перебуває на фінішній прямій.

«Закінчено роботи з оновлення проєкту матеріального генплану на 2019 рік. Найближчими днями чекаємо розділ «Історико-архітектурний опорний план» від субпідрядника — Інституту охорони культурної спадщини при Мінкультури», — каже начальник комунальної організації «Інститут генерального плану м. Києва» Сергій Броневицький.

«Сподіваємося, що протягом наступного місяця Мінкультури погодить історико-архітектурний опорний план. У кінці 2019 року або на початку 2020 року розраховуємо почати процедуру громадських слухань і його погоджень. Це дозволить нам у першому півріччі 2020 року затвердити новий генплан», — говорить чиновник.

Паралельно з громадськими слуханнями буде проводитися роз’яснювальна робота з депутатським корпусом, профільними комісіями, фракціями.

«Сподіваємося, що депутати розглядатимуть цей документ не як політичний, а як господарський. Фактично це територіальна стратегія міста Києва», — каже Броневицький.

У департаменті містобудування та архітектури ЕП повідомили, що подання генерального плану на розгляд Київської міської ради очікується у березні-квітні 2020 року.

Новий генплан, на відміну від старих, буде безстроковим. Відповідні зміни були ухвалені у 2011 році.

Безстроковість передбачає, що нові генплани не повинні бути розраховані до певного року. Документ повинен називатися «Генеральний план міста Києва», а не «Генплан до 2020-го, 2025-го чи 2040 року», — пояснив Броневицький.

Читайте також: Києві знову заговорили про масове розселення хрущовок: зрушиться чи процес з мертвої точки

Автор: Олександр Колесніченко
Фото: Володимир Фалін / День

Most Popular Topics

Editor Picks