Вступає у дію новий закон про публічні закупівлі: що змінюється 0 17


Кінець дробленню

Поки що чинний Закон «Про публічні закупівлі» встановлює «поріг» вартості товарів, робіт та послуг, при досягненні чи перевищенні якого необхідно використовувати електронну систему закупівель Prozorro. Якщо вартість таких товарів, робіт та послуг була нижче за порогову, – замовник укладав договір закупівлі на власний розсуд. За загальними правилами поріг для товарів та послуг становив 200 тис. грн, а робіт – 5 млн грн.

Враховуючи те, що на законодавчому рівні процедура здійснення допорогових закупівель спеціально не була врегульована, на практиці відбувалося дроблення дійсної вартості товарів, робіт чи послуг, що надавало можливість замовнику нехтувати електронними закупівлями та укладати не завжди економічно вигідні договори.

Новий закон має на меті «вивести з тіні» допорогові публічні закупівлі та запроваджує новий їхній різновид – спрощену закупівлю. Порядок здійснення останньої розповсюджується на закупівлі товарів, робіт та послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою за порогову вартість. Особливості спрощеної закупівлі:

(а) відбувається, навіть якщо взяв участь тільки один учасник;
(б) термін розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати 5 робочих днів з дня завершення електронного аукціону;
(в) договір про закупівлю укладається протягом не більше двадцяти робочих днів з дня ухвалення рішення замовником про намір його укласти.

Нове – не забуте старее

Чинний закон передбачав, окрім процедури відкритих торгів, переговорну процедуру закупівлі та конкурентний діалог. Він, хоч окремо і не виділяв, також передбачав окрему процедуру для закупівлі товарів і послуг на суму, еквівалентну 133 тис. євро та робіт – 5 150 тис. євро. Серед її особливостей були:

(а) необхідність додатково оприлюднювати оголошення про проведення процедури закупівлі англійською мовою;
(б) допуск до оцінки тільки тих тендерних пропозицій, які пройшли кваліфікаційний відбір.

Новий закон розширив перелік процедур за рахунок уже існуючої, описаної вище, назвавши її «торги з обмеженою участю». Ця процедура, будучи набагато краще врегульованою новим законом, так само застосовуватиметься, якщо товари чи послуги вартістю від 133 тис. євро та роботи вартістю від 5 150 тис. євро внаслідок їх складного або спеціалізованого характеру можуть бути запропоновані обмеженою кількістю учасників.

Водночас роботи та послуги потребуватимуть обов’язкової попередньої перевірки кваліфікації.

Оцінка по-новому

Чинний закон передбачає, що оцінка тендерних пропозицій проводиться за двома критеріями:

(а) ціна;
(б) ціна та інші критерії оцінки, зокрема, такі як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.

Новий закон запроваджує додатковий критерій – вартість життєвого циклу. Такий критерій має допомогти замовнику оцінити можливі витрати під час експлуатації предмету закупівлі та збільшити ефективність здійснення закупівель.

Він допоможе визначити не тільки вартість предмету закупівлі, а й вартість його експлуатації та обслуговування.

Ширші можливості для бізнесу

Чинний закон передбачає порядок оскарження процедур закупівлі, а саме — оскарження тендерної документації та результатів тендеру. За подання скарги сплачувалася фіксована плата у розмірах: 5 тис. грн – у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг та 15 тис. грн. – у разі оскарження процедури закупівлі робіт.

Оскільки ціна скарги була фіксована та не поверталася навіть у разі задоволення, учасники невеликих закупівель часто не оскаржували вимоги, наприклад, тендерної документації, які вважали дискримінаційними для себе, або результати торгів, оскільки цим втрачали і так невеликий прибуток.

Для значних закупівель скарги, навпаки, могли використовуватися як спосіб затримати тендер, оскільки процедура закупівлі на час вирішення скарги призупинялася.
Крім того, здійснити таку оплату через Prozorro теж було неможливо, а скаргу не можна було відкликати через електронну систему.

Тому новий закон запроваджує новий механізм оскарження. Найближчим часом можна буде оскаржувати не тільки тендерну документацію та результати, а й скасування процедури.

Справа в тому, що раніше замовники могли скасувати процедуру замість того, щоб внести зміни до умов тендерної документації після отримання звернення в електронній системі про їхню дискримінаційність. Тим учасникам, які вже почали збирати довідки для такої процедури, доводилося збирати все знову.

Оплата здійснюватиметься через електронну систему закупівель одночасно з подачею скарги. Така новація створить більш зручні умови для скаржника та зменшить навантаження на адміністративну колегію Антимонопольного комітету України, який тепер отримуватиме інформацію про здійснення оплати в автоматичному режимі.

Цікавим є те, що розмір такої плати буде диференційованим. Його прив’язуватимуть до бюджету закупівлі та предмету оскарження та встановлюватимуть окремою постановою Кабінету міністрів. А у разі позитивного рішення на користь скаржника, гроші, сплачені за подання скарги, повертатимуться.

Аномальні ціни

На практиці досить часто виникає ситуація, коли за результатами електронного аукціону перемагає тендерна пропозиція, ціна якої є значно меншою за ціну, запропоновану іншими учасниками. Згодом, після одержання перемоги, такий учасник починає збільшувати свою ціну шляхом укладення додаткових угод до укладеного договору про закупівлю, тим самим зменшуючи обсяг товарів, робіт або послуг, що закуповуються. Для унеможливлення зловживання закон №1076 вводить новий критерій – поняття «аномально низької ціни тендерної пропозиції».

Так, учасник, який запропонував ціну предмету закупівлі, яка є нижчою на 30% за середню пропозицію інших учасників, повинен буде надати обґрунтування такої ціни. У разі, якщо таке обґрунтування буде недостатньо аргументованим або не буде подане взагалі, замовник може відхилити таку тендерну пропозицію.

Другий шанс

Відповідно до Чинного Закону, замовник відхиляє тендерні пропозиції на підставі їхньої невідповідності умовам тендерної документації. На практиці такі невідповідності не завжди є суттєвими. Новий закон надає можливість учасникам виправити незначні помилки протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

Нова відповідальність

Новий закон передбачає відповідальність для керівника замовника. Невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження може потягнути штраф у розмірі від 34 тис. грн до 170 тис грн.

Подальше вдосконалення

Незважаючи на позитивні зміни, новий закон все ж залишає ряд проблем без уваги. До прикладу, неоднозначним є здійснення закупівель особами, які формально кваліфікуються як замовники, але не за бюджетні кошти.

Ані новий закон, ані чинний не містять норми, яка б чітко вказувала на відсутність необхідності проводити публічні закупівлі у разі закупівлі за кошти грантів, міжнародних донорів та навіть приватних інвесторів, але від імені «замовників».

На практиці замовники по-різному тлумачать законодавство про закупівлі у, здавалось би, однакових обставинах. Нам не вдалось отримати однозначного тлумачення і від уповноваженого міністерства з питань закупівель.

Також, обидва закони прямо не передбачають можливості спільної участі у публічних закупівлях. Непоодинокими є випадки, коли для виконання робіт або надання послуг об’єднується декілька осіб. Проте, виходячи з логіки законодавця та технічних можливостей Prozorro, така спільна участь є неможливою. Учасником має бути одна з них, а інші – її підрядниками. Це ставить у нерівні умови та обмежує права таких осіб в процедурі публічних закупівель.

Чинний та новий закони не до кінця врегульовують питання участі нерезидента в публічних закупівлях. Дуже часто на практиці нерезиденту – переможцю тендеру для виконання договору про закупівлі доцільним є створити дочірнє підприємство в Україні, отримати необхідні ліцензії тощо.

Однак формально переможцем є нерезидент та участь дочірнього підприємства у виконанні договору може врегульовуватися хіба що тристороннім договором за участю замовника, що, однак, теж прямо не врегульовано законодавством.

Таким чином, як ми бачимо, законодавець все ж робить спробу «залатати» деякі з прогалин чинного законодавства. Серед новинок: змінено підхід до оцінки тендерних пропозицій, встановлено новий вид відповідальності та пролито світло на так звані допорогові закупівлі. Ми сподіваємося, що й інші питання, зокрема описані вище, не залишатимуть осторонь.

Читайте також про те, що Верховна Рада ухвалила Закон про оренду державного майна та чому це цікаво.

Автори: Олександр Бородкін, партнер ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»,
Марія Чабан, юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»

Предыдущая статьяСледующая статья

Трехэтажное здание сделают четырехэтажным:в Киеве начали реконструкцию корпуса университета Гринченко (ФОТО) 0 5


Университет — учреждение коммунальной собственности

В корпусе Киевского университета имени Бориса Гринченко, который расположен на проспекте Павла Тычины, 17 начались работы по реконструкции — об этом сообщил заместитель председателя КГГА Вячеслав Непоп.

Университет является учреждением коммунальной собственности, в нем обучаются более 8000 студентов по 20 специальностям.

Во время реконструкции планируется превратить трехэтажное здание в четырехэтажное за счет демонтажа мансарды и надстройки дополнительного этажа. Общая площадь корпуса увеличится с 7 тыс кв м до 12,5 тыс кв м.

«Здание станет более удобным для студентов и преподавателей, в этом корпусе смогут учиться до 1500 студентов ежедневно и работать 154 сотрудников, — отметил Вячеслав Непоп. — Будут созданы возможности для доступа и обучения маломобильных посетителей, оснащен лифт, пандусы».

Функциональная схема расположения помещений в основном сохранится. В корпусе будут обустроены три лектория на 100-120 мест каждый и актовый зал на 350 мест.

Реконструированное здание будет отвечать новейшим требованиям энергоэффективности. Предусмотрено использование современных строительных материалов, энергосберегающее светопрозрачное заполнения окон и витражей.

В учебных аудиториях, кабинетах компьютерных технологий, тренинговых аудиториях, актовом зале будут установлены интерактивные экраны и проекторы. Высокоскоростной интернет будет доступен на территории всей учебной части.

Реконструкция предусматривает благоустройство прилегающей территории, озеленение, установку современного освещения, перекладывание внешних сетей дождевой и бытовой канализации, водоснабжения и тепловых сетей.

Гаражи на территории будут демонтированы, а вместо них обустроена открытая автопарковка на 52 места и велопарковка на 16 мест для преподавателей и студентов.

Заказчиком реконструкции выступает коммунальное предприятие «Житлоинвестбуд-УКБ». Ориентировочный срок реконструкции – около 15 месяцев.

Читайте также о том, что Кличко пообещал новый Генеральный план Киева до конца года.  А также о том, что в Киеве транспортную инфраструктуру будут развивать в ином направлении.

Чи буде нарешті Київ із дієвим Генпланом 0 9


Зараз у Києві мав би діяти Генплан, ухвалений у 2002 році

Одна з найбільших проблем столиці — хаотична забудова, перекіс у бік будівництва житла, не забезпеченого транспортною, інженерною та соціальною інфраструктурою. Комфорт відходить на другий план. До чого тут генплан Києва і що з ним не так – розбиралась Економічна правда.

«Генплан розвитку Києва має бути презентований до кінця 2019 року», — Віталій Кличко, листопад 2019 року.

«Проєкт нового генерального плану Києва повинен бути представлений на громадські слухання в липні 2019 року, а на розгляд депутатів Київради — у жовтні 2019 року», — Віталій Кличко, травень 2019 року.

«Цього року необхідно ухвалити генеральний план Києва, щоб припинити хаотичну забудову міста», — Віталій Кличко, лютий 2018 року.

«Новий генплан подамо в найближчі місяці і, сподіваюся, на початку 2018 року він буде ухвалений», — Віталій Кличко, вересень 2017 року.

Київський міський голова вже котрий рік не може виконати свою обіцянку і представити на розсуд громади новий проєкт генерального плану столиці.

Зараз Київ функціонує та розбудовується за генпланом, розробленим у 1997 році та ухваленим у 2002 році.

Усі показники чинного генплану розраховані до 2020 року. Якщо у 2020 році не ухвалити новий документ, то у 2021 році може виникнути правова колізія: відведення земельних ділянок і видача містобудівних умов та обмежень відбуватиметься за старим генпланом, дія показників якого вже закінчиться.

Однак і чинний генплан не виконує роль головного містобудівного документа. Розвиток міста, житлова забудова та перепрофілювання великих територій відбувається через сумнівні з точки зору законності детальні плани території.

Чому так сталося і чи матиме столиця України шанс на цивілізаційний розвиток?

Два генплани, обидва не діють

Формально у Києві діє генеральний план до 2020 року, який у 1997 році почав розробляти Інститут генерального плану Києва акціонерного товариства «Київпроект». Депутати Київради затвердили його у 2002 році.

У 2008 році тодішній голова КМДА Леонід Черновецький замовив розробку нового генерального плану госпрозрахунковій організації «Центр містобудування та архітектури». Пізніше її перейменували на «Комунальну організацію «Інститут генерального плану міста Києва».

Так у Києві з’явилися два інститути генерального плану та два різні за суттю документи: «Генеральний план міста Києва до 2020 року» та «Генеральний план міста Києва до 2025 року».

За законодавством, генплан повинен оновлюватися кожні п’ять років. На практиці виходить, що генплан-2020 не оновлюється вже 17 років. Переважно — з політичних причин. Наприклад, чинний генплан передбачає приєднання кількох районів області до адміністративних меж міста.

«Чинний генплан передбачав розширення меж Києва на 65 тис га. Цього не відбулося, ці землі у приміській зоні вже розпайовані. Були помилки і прорахунки у прогнозній кількості автомобілів, кількості населення», — розповідає начальник комунальної організації «Інститут генерального плану Києва» Сергій Броневицький.

«Розвивати місто за цим генпланом вже неможливо. Наприклад, ті території, які передбачалися для промисловості, передані для будівництва і вже забудовані на землях з іншим цільовим призначенням», — додає він.

«Генплан Черновецького» передбачає розвиток міста шляхом ущільнення забудови. Він не затверджений, але саме його використовують проєктанти при розробці детальних планів територій.

На підставі детальних планів територй (ДПТ) забудовникам виділяють земельні ділянки.

«Проєкт нового генерального плану до 2025 року — документ дуже низької якості. Він багато років не може пройти погодження та прийти на зміну попередньому генплану», — каже співрозмовник ЕП у Київській міській раді.

Навіщо потрібен генплан

Генеральний план є основою планування забудови міста. Мета цього документа — створити комфортне середовище для мешканців.

Генплан містить 18 пунктів з усіх сфер міського господарства: економіка, житлове будівництво, кількість шкіл, дитячих садків, стан інженерних мереж, озеленення, екології, транспорту.

Спочатку робиться так званий опорний план: фіксуються поточна ситуація, рішення Київради, дозволи, видані органами виконавчої влади, права на ділянки та майно. Далі проєктувальники розробляють так званий прогноз розвитку міста.

Основне завдання містобудівної документації — раціональне використання території. Завдання генплану — створення підґрунтя для раціонального використання території.

«Генеральний план не настільки деталізований, щоб містити кожну придомову територію чи майданчик для вигулу собак. Генплан відображає загальне функціональне призначення території і відображає економічні показники: прогнозну чисельність населення та кількість транспорту», — розповідає Броневицький.

На положення і цифри генплану повинна спиратися містобудівна документація другого рівня — детальні плани територій і «зонінг». ДПТ і «зонінг» деталізують територію. Вони регламентують параметри забудови для кожного кварталу.

До чого тут забудовники

Проблема чинного генплану в тому, що в КМДА з часів Черновецького цей документ безпідставно ігнорують.

На думку експертів та громадськості, Черновецький доручив розробку нового генплану тільки для того, щоб приховати масові порушення чинного генплану, затвердженого у 2002 році. Таким чином міський голова і його «молода команда» намагалися легалізувати незаконні землевідведення.

Ця ситуація триває досі. Результатом став містобудівний хаос з перекосом в бік будівництва житла, не забезпеченого транспортною, інженерною та соціальною інфраструктурою.

«Київ забудовується на основі детальних планів територій, кожен з яких розробляється на замовлення девелоперів та забудовників. Вони виступають інвесторами розробки ДПТ та переконують Київраду їх ухвалювати», — пояснює один з депутатів Київської міської ради.

Зацікавленість девелоперів в ухваленні ДПТ спричинена тим, що ці документи передбачають максимальне ущільнення забудови за мінімальних об’ємів соціальної інфраструктури.

Тобто ДПТ не уточнюють функціональне зонування генплану, а кардинально його змінюють.

У пресі можна часто побачити заголовки на кшталт «Київрада ухвалила скандальний ДПТ». За останні роки так, наприклад, було легалізовано незаконні житлові комплекси Анатолія Войцеховського і дозволено нищити лісові ділянки у Биківні.

Інститут, який розробляє новий генплан Києва, змушений буде врахувати в проєкті всі ухвалені ДПТ, навіть скандальні.

«Усі проєкти будівництва, які вже почалися, будуть відображені у новому генплані, навіть якщо вони спірні. Інститут враховує всі вихідні дані, у тому числі рішення Київради та дозволи на будівництво, видані Держархбудінспекцією», — пояснив Броневицький.

Коли чекати на новий проєкт

Система розбудови міста на основі ДПТ, яку успішно використовують столичні забудовники, могла тривати довго, якби не закінчувався термін дії чинного генплану. Оновленння містобудівної документації назріло і перезріло.

За даними компанії Geodesign, генплану в місті не дотримуються. Це відбувається через розробку ДПТ, що кардинально змінюють зміст генплану.

Деякі забудовники зводять споруди навіть усупереч ДПТ.

Загалом було досліджено 766 новобудов у Києві. Серед них 136 показали хороші результати з точки зору відповідності стратегії розвитку міста, 328 — частково відповідають, а 31 новобудова виходить за рамки законності.

У профільній комунальній організації запевнили ЕП, що розробка нового генплану перебуває на фінішній прямій.

«Закінчено роботи з оновлення проєкту матеріального генплану на 2019 рік. Найближчими днями чекаємо розділ «Історико-архітектурний опорний план» від субпідрядника — Інституту охорони культурної спадщини при Мінкультури», — каже начальник комунальної організації «Інститут генерального плану м. Києва» Сергій Броневицький.

«Сподіваємося, що протягом наступного місяця Мінкультури погодить історико-архітектурний опорний план. У кінці 2019 року або на початку 2020 року розраховуємо почати процедуру громадських слухань і його погоджень. Це дозволить нам у першому півріччі 2020 року затвердити новий генплан», — говорить чиновник.

Паралельно з громадськими слуханнями буде проводитися роз’яснювальна робота з депутатським корпусом, профільними комісіями, фракціями.

«Сподіваємося, що депутати розглядатимуть цей документ не як політичний, а як господарський. Фактично це територіальна стратегія міста Києва», — каже Броневицький.

У департаменті містобудування та архітектури ЕП повідомили, що подання генерального плану на розгляд Київської міської ради очікується у березні-квітні 2020 року.

Новий генплан, на відміну від старих, буде безстроковим. Відповідні зміни були ухвалені у 2011 році.

Безстроковість передбачає, що нові генплани не повинні бути розраховані до певного року. Документ повинен називатися «Генеральний план міста Києва», а не «Генплан до 2020-го, 2025-го чи 2040 року», — пояснив Броневицький.

Читайте також: Києві знову заговорили про масове розселення хрущовок: зрушиться чи процес з мертвої точки

Автор: Олександр Колесніченко
Фото: Володимир Фалін / День

Most Popular Topics

Editor Picks