Як правильно приватизувати житло – пояснення Мінрегіону 0 3


Деякі види жита можна приватизувати безкоштовно

Замміністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе на своїй сторінці у Facebook опублікував допис з порадами, як можна отримати у приватну власність житло, що належить до державного житлового фонду, тобто, приватизувати його.

“Це стосується квартир у багатоквартирних будинках, кімнат у комунальних квартирах тощо. Приватизувати можна також житлові метри у гуртожитку. Для чого це потрібно? Щоб продати або подарувати житло, залишити його у спадок, віддати під заставу при оформленні кредиту, здавати житло в оренду на законних підставах, зробити реконструкцію або перепланування тощо”, — написав він.

Відтак заступник міністра відмітив, що приватизація квартири здійснюється за наявності ордера на неї. Особа, на яку виписано цей документ, — наймач, а ті, хто був вселений і прописаний в житло разом з нею, відносяться до членів сім’ї та є учасниками процедури приватизації.

При цьому, об’єктами, які не можна приватизувати, є:

самовільно переплановані і переобладнані житлові приміщення; квартири, які належать або відносяться до музеїв; кімнати гуртожитків у військових містечках, ботанічних садах або заповідниках; аварійні об’єкти, а також знаходяться в зоні відчуження тощо.

Разом з тим, безкоштовно сьогодні можна приватизувати:

однокімнатні квартири; якщо квартира отримана при знесенні будинку і компенсація в грошовій формі не була отримана; якщо в житлі прописаний пільговик; об’єкти, де проживають багатодітні сім’ї та військовослужбовці.

“Потрібно врахувати площу житла і кількість зареєстрованих осіб. Виходячи з санітарної норми в 21 кв. м на квартиронаймача, відбувається безкоштовна приватизація квартири. Також додається 21 кв. м на кожного учасника і 10 на всю сім’ю. Це говорить про те, що на двох ви безкоштовно зможете приватизувати 52 кв. м житла”, — додав Парцхаладзе.

Для приватизації необхідний наступний пакет документів:

заява на приватизацію квартири, житлового приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копії паспорту заявника та всіх членів його родини (для діти до 14 років — копії свідоцтв про народження), що проживають разом з ним; копії свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, що набрало законної сили; довідки про реєстрацію місця проживання заявника та всіх членів його сім’ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), житловому приміщенні гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; техпаспорт на квартиру (кімнату, житловий блок, секцію) та його копія; копія ордеру на житлове приміщення або ордера на житлову площу у гуртожитку, завірену обслуговуючою організацією (ЖЕКом); документ (довідка), що підтверджує, що Ви не брали участь у приватизації, тобто, не використали житлові чеки (Житлові чеки — це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду); довідка з відділення ПАТ «Державний ощадний банк України» про залишок житлових чеків на депозитних житлових рахунках. Подаються, якщо громадяни вже брали участь у приватизації державного житла; копія документу, що підтверджує право на пільгові умови приватизації (за наявності); заява-згода тимчасово відсутніх членів сім’ї наймача на приватизацію.

При цьому, якщо мова йде про приватизацію кімнати в гуртожитку, крім вищезазначених документів також додається меддовідка про те, що майбутній власник не хворий на туберкульоз, витяг з Держреєстру речових прав на нерухоме майно та копія договору найму житлового приміщення.

Звернутися необхідно до відділів приватизації місцевої держадміністрації, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, організацій, установ, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Документи можна подати через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Отримати виписку з Держреєстру про право власності на приватизоване житло можна протягом 30 календарних днів після того як подаються документи.

Читайте також про те, які документи необхідні для продажу квартири. А також поради експерта щодо того, чого не варто робити в процесі продажу свого житла.

Предыдущая статьяСледующая статья

Кількість індустріальних парків в Україні зросла в рази — які у них є проблеми 0 1


В Україні на достатньому рівні представлені сфера автомобілебудування, машинобудування та будівельних матеріалів

На кінець 2018 року в Україні налічувалося 35 зареєстрованих індустріальних парків, що в 2,5 рази більше за показники 2014 року. Про це на конференції з розвитку індустріального будівництва «Industrial 2.0/second edition», організованої «Українським клубом нерухомості» (URE Club), повідомив керівник департаменту ринків капіталу CBRE Ukraine Ярослав Горбушко.

На його погляд, за умови збільшення фінансування індустріальних та промислових парків Державним фондом регіонального розвитку (ДФРР) та залучення приватного інвестування, їхня кількість зростатиме, що дасть змогу Україні конкурувати з такими країнами, як Словаччина та Угорщина за можливість стати одним із центрів Східної Європи з розвитку індустріального будівництва.

Експерт зазначив, що сьогодні на ринку спостерігається попит на логістичні комплекси, у зв’язку із розвитком e-commerce та зростаючою потребою на оренду площ логістичними операторами. В той же час число заводів залишається незначним.

«Деякі з них можуть бути реконструйовані, переформатовані відповідно до сучасних потреб. Переважно старі заводи знаходяться в орендній власності, а їхні потужності часто використовуються лише частково – на площі лише 1000-2000 м2», — зауважив Ярослав Горбушко.

Експерт звернув увагу на те, що сьогодні в світі найбільш перспективними сегментами індустріального будівництва є машинобудування, хімічна промисловість, сегмент медичних та біотехнологій, ІТ та телекомунікацій, а також сфера продукування сучасних будматеріалів.

В той же час в Україні на достатньому рівні представлені лише кілька із них: сфера автомобілебудування, машинобудування та заводи із виготовлення будівельних матеріалів. «Наразі, перспективними сегментами індустріального будівництва з огляду на географічне розташування є центральні області України, зокрема Київська та Дніпропетровська, де трудовий ринок забезпечений кваліфікованою робочою силою за рахунок щільності населення у даних регіонах», — сказав він.

Ярослав Горбушко також зосередив увагу на тому, що зараз існує нагальна потреба у новому підході до залучення іноземних інвестицій з боку держави.

«Україна мусить на державному рівні забезпечити незалежність та незаангажованість судової системи, працювати над подоланням корупції в сегменті нерухомості та індустріального будівництва», — розповів експерт.

Крім того, на думку фахівця, існує потреба в прозорій дозвільній системі, яка б дала змогу девелоперам відслідковувати стан розгляду їхніх заяв та дозвільних документів, а також звернутись за підтримкою до кваліфікованих та відповідальних осіб.

«З 1 листопада 2018 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) почала реєструвати усі дозвільні документи через відкриту систему «Прозора ДАБІ», запуск якої дав змогу моніторингу кожної заявки від девелопера. А з 2 вересня 2019 року Держархбудінспекція та Фонд «Євразія» розпочали тестування системи «Електронний кабінет». Дана система запровадить автоматичність прийняття рішень у будівництві та допоможе усунути вплив людського фактору, що мінімізує виникнення корупційних ризиків між девелоперами та органами контролю», — підсумував Ярослав Горбушко.

Читайте також про те, що, за даними експертів, до створення індустріальних парків за сім років було залучено 355 млн. замість необхідних 3,5 млрд. грн. 

А також про те, що, на думку заступника міністра Лева Парцхаладзе, всю промисловість з Києва треба винести на відстань понад 30 км.

Битва за Киев переходит в финальную стадию: чего ждать городу в случае принятия закона о столице 0 1


Битва за Киев переходит в финальную стадию

Битва за Киев, которую президент Зеленский и его окружение начали почти сразу после избрания Зе президентом, переходит в финальную стадию.

Новая команда всерьез решила перекроить властные полномочия в Киеве. Верховной Раде предлагается принять законопроект, который упрочит позиции президента в столичном регионе.

Этот проект вносит изменения в действующий закон «О столице — Городе — герое Киеве» и полностью меняет субординацию в городе.

Интересно, что принятие этого проекта не только изменит позиции чиновников в столичной иерархии, а и запускает процесс досрочных выборов мэра Киева и Киеврады.

Какие новации ждут украинскую столицу, проанализировала Страна.ua.

Всю полноту власти — главе КГГА

Законопроект №2143 о столице, поданный депутатами фракции «Слуга народа», осуществит чиновничью революцию в Киеве.

Текст законопроекта был опубликован на сайте Верховной Рады в понедельник, через четыре дня после того, как документ был заявлен в парламент. Все это время проект дорабатывали в немаловажной части — объявления даты досрочных выборов.

Но пока вернемся к более основополагающим тезисам. Самое важное — законопроект предполагает разделение должностей мэра и главы КГГА. То есть отныне мэр не сможет быть главой администрации.

Это, конечно, усиливает президентскую вертикаль в столице — главу администрации назначает именно Банковая. К тому же законопроект сокращает число депутатов Киеврады со 120 до 84. И восстанавливает районные советы.

Но об этом мы скажем позже, а пока вернемся к «супермэру» — главе КГГА. Он будет осуществлять государственную власть в столице. Этот чиновник назначается и увольняется президентом по представлению Кабмина.

Какие функции у назначенца?

Он может приостановить акты органов местного самоуправления Киева, если считает, что они противоречат интересам громады или нарушают законы. Но отменить акты он не может — это компетенция суда.

Впрочем, эти полномочия главы КГГА сейчас прописаны в 119 статье Конституции. Закон же наделяет его новыми возможностями.

«Хоть в проекте и декларируется, что особенностью исполнительной власти в городе Киеве является выполнение ею контрольно-надзорных и координационных функций, на самом деле эти полномочия шире — еще и принятия решений по объектам государственной собственности, которые находятся в сфере ее управления, координация деятельности территориальных органов исполнительной власти, обеспечение реализации госпрограмм на территории Киева, согласования руководителей и тому подобное. К тому же в районах могут создаваться структурные подразделения КГГА. Надзор со стороны КГГА не только за законностью актов, но и по сути опротестование их в некоторых случаях по вопросам целесообразности, от чего в той же Франции для префектов давно отказались. Основаниями, которые не соответствуют общественным интересам территориальной общины, могут быть «вкусовщина» и произвольные толкования», — поясняет «Стране» экс-мэр Киева Леонид Косаковский.

Функции избираемого мэра

В законопроекте говорится, что функции Киевского городского головы, который, в отличие от председателя КГГА, избирается, уже прописаны в законе о местном самоуправлении. Там, напомним, говорится о том, что мэр — это прежде всего глава горсовета, который просто организует его деятельность.

Ныншений документ добавляет к их перечню еще кое-что.

Это в целом достаточно скромный, «представительский» функционал. Мэр Киева участвует в выработке стратегических решений на уровне президента и Кабмина — как эксперт. Встречает и организовывает городские мероприятия, вносит предложения по размещению органов власти и созданию новых. Ну и отправляет прочие «совещательные» функции.

То есть в сравнении с главой КГГА, который может останавливать распоряжения и акты Киеврады и райсоветов — это крайне скромный набор полномочий.

Сейчас Виталий Кличко и мэр Киева, и председатель городской администрации. При вступлении в силу нового закона Кличко станет «английской королевой».

Восстановление райсоветов

У районных рад, согласно законопроекту, появится право использования бюджета и создания исполкомов. Причем количество районов никак не определено. Будет их 10 как сейчас, или 30, как предполагалось ранее, пока неизвестно.

Райадминистрации же в их нынешнем виде будут реорганизованы. А по сути превратятся в префектуры, управляемые главой КГГА.

То есть местное самоуправление в Киеве, в случае принятия законопроекта, будет разделено между Киеврадой и районными советами. Но контролировать их будет все тот же назначенец президента и его «префекты».

Эти советы будут решать вопросы дошкольного и среднего образования, первичной и профилактической медицинской помощи, озеленения, торговли на рынках, вопросы строительства районного уровня и другие. Число и границы райсоветов утвердит Кабмин. А сколько человек будет заседать в каждом из них — неизвестно.

«Видно, что писали люди, которые не слишком погружены в практическую тематику и не до конца понимают, как это все это работает в Киеве. Плохо, что не обсудили публично хотя бы за круглым столом. Хотя, как кажется, это никого не беспокоит», — отмечает экс-мэр Косаковский.

«Да, закон существенно сужает местное самоуправление в Киеве по сравнению с другими громадами. Но что ж вы хотели — за что боролись, на то и напоролись. Это результат деятельности — беспредела — Киеврады и городского головы. А еще, конечно, стремление контролировать и перераспределить влияние на финансовые и материальные ресурсы города», — считает экс-депутат Верховной Рады Наталия Новак.

На выборы — 8 декабря

Недавно мэр Киева Виталий Кличко анонсировал роспуск Киевсовета и сегодня, 17 сентября, намерен встретиться с лидерами фракций, чтобы обсудить этот вопрос.

Но эти консультации уже кажутся безнадежными. Если в ближайший четверг Верховная Рада проголосует по законопроекту о столице, он запустит маховик досрочных выборов вне зависимости от решения киевского мэра.

В переходных положениях к проекту предлагается назначить досрочные выборы мэра Киева и всей Киеврады на 8 декабря. В течение 6 месяцев после вступления в силу этого закона ликвидируются районные администрации и произойдет реорганизация КГГА.

Интересно, что эта дата выборов обсуждалась в политикуме и раньше. Но затем была озвучена официальная позиция представителей «Слуги народа» — проводить выборы после завершения реформы децентрализации, то есть ближе к апрелю.

«Забудьте о децентрализации в Киеве. Сейчас Зеленский централизует власть. Это прямое президентское правление в Киеве. У нас уже никакая не парламентско-президентская республика. Сейчас система управления — это четкая президентская вертикаль. За Киевом пойдут и другие города миллионники», — говорит «Стране» политолог Вадим Карасев.

Боле того, несмотря на отчаянные попытки Кличко сопротивляться, социологи говорят о том, что его шансы во втором туре тают перед потенциальным соперником из «Слуги народа».

А то, что второй тур неизбежен, это факт. Новый законопроект четко прописывает, что если кандидат не набирает более 50% поддержки киевлян в первом туре, тогда проводится второй тур. Между тем, последний опрос группы «Рейтинг» показал, что деятельностью мэра Киева Виталия Кличко довольны 30%, не удовлетворены – 56%. И всего 8% горожан хотят, чтобы Кличко переизбрался в третий раз на пост городского головы.

«Пока Кличко все. Условный кандидат от Зе выиграет эти выборы и включит Киев в центристскую политику президента. На всех округах в Киеве победили «Слуги народа», это значит, что большинство они берут и в Киевраде. С другой стороны шансы кандидата Зе не безоговорочны, и Кличко важно сражаться не только за победу, а за достойный проигрыш. Он способен устроить хороший баттл, потрепать нервы и силы кандидату от Зе. И тут будет большую роль играть, с каким счетом этот кандидат от Зе выиграет. Одно дело 73 на 25 и совсем другое — 51 на 49. Символика цифры будет очень важна для Кличко. Несмотря на то, что у Зеленского пока кредит доверия не исчерпывается, это будет сигнал элитам, что позиции Зе не всесильны», — поясняет «Стране» Вадим Карасев.

Главный редактор «Страны» Игорь Гужва удивляется, зачем у Зеленского собираются одновременно и менять главу КГГА и мэра переизбирать.

«Не совсем понятна логика проекта закона про столицу, который внесли «слуги народа». Точнее непонятно разделение должностей главы КГГА и мэра города при назначении досрочных выборов на 8 декабря этого года. Я сейчас даже не о том — зачем в одном городе два руководителя. И как они им руководить будут.
Я про политическую логику. Если Зе-команда хотела поскорее поменять руководителя в Киеве, то была логика в том, чтобы:
— назначить досрочные выборы мэра и горсовета
или:
— назначить своего главу КГГА, чтоб взять власть без выборов.
Но непонятно зачем назначать досрочные выборы мэра, чтоб потом их победитель не получил реальной власти. Или в «Слуге народа» не надеются победить? Но тогда зачем досрочные выборы?
Непонятно как-то».

Читайте также о том, что аудит деятельности киевской власти начнется на следующей неделе.

Most Popular Topics

Editor Picks