«Зелена» енергетика та державна політика – криза взаємовідносин 0 16


«Надто дорого «зелена» енергія обходиться суспільству»

Здавалося б, сотні мегават «чистої» вітрової та сонячної генерації вводяться в експлуатацію щомісяця. Але асоціації виробників відновлюваної енергії та інші бізнес-об’єднання наразі терміново скликають «круглі столи» і продукують різкі заяви, профільний комітет Верховної Ради проводить засідання, стрімінг з яких жадібно дивляться всі учасники ринку, а юридичні компанії зачаїлися в передчутті великих справ.

«Ретроспективне зменшення «зеленого тарифу», зміна гарантованих інвестиційних умов, обмеження «зеленої» генерації без компенсації втрат! Обман, зрада!»

Що ж трапилося, чому держава, яка стимулювала інвестиції у відновлювану енергетику, раптом натиснула на гальма й дала «задній хід» — розповідає Ігор Петрик, директор з розвитку ринків Wartsila Energy.

«Надто дорого «зелена» енергія обходиться суспільству» — ось яку ваду приписали ще донедавна улюбленій «дочці» великої галузі. Насправді нічого нового тут немає. Розмови про непропорційно високу частку вартості енергії ВДЕ (відновлюваних джерел енергії) ведуться вже давно.

За умови досягнення встановленої потужності ВДЕ рівня 7,5 ГВт, близько 20% від загальних витрат енергосистеми становитимуть платежі за «зеленими тарифами» (див. рис. 1). Тепер уже зрозуміло, що цього рівня можна досягнути навіть до кінця 2020 р., а не за п’ять років, як очікувалося. Лише перехід на аукціонну систему відбору проєктів ВДЕ міг би уповільнити зростання тарифного навантаження на споживачів.

Рис. 1. Частка «зеленого тарифу» в загальній собівартості електроенергії в ОЕС України. Припущення: за «зеленим тарифом» буде побудовано 7,5 ГВт встановленої потужності ВДЕ* , після цього запрацює аукціонна система.

А утім, закон про аукціони було ухвалено, інвестори сприйняли його зі стриманим оптимізмом, і з нового року вони б уже могли брати участь у конкурсному відборі нових проєктів. Але не схоже, що оптимізм залишився.

«Забагато «зеленої» енергії» — це друга велика «вада» української відновлюваної енергетики. Виробництво ВДЕ треба обмежувати.

Енергосистема не в змозі компенсувати коливання генерації ВДЕ, що залежать від погоди, якщо ця енергосистема не була спроєктована з урахуванням такого фактору.

«Я відповідаю за фізику, — говорить головний диспетчер Об’єднаної енергосистеми України (ОЕС). — Усе просто: ВДЕ вище прогнозу, а споживання — нижче, тому диспетчер бореться з надлишком виробництва».

Він прогнозує, що навесні розпочнуться суттєві обмеження виробництва ВДЕ через нездатність енергосистеми прийняти обсяг сонячної та вітрової енергії, який швидко зростає.

Фізично «надлишкова» енергія буде обмежена, але фінансово — ні. Згідно з умовами «зеленого» тарифу, навіть невикористана енергія має бути оплачена за принципом take or pay. А це чималі суми. У випадку згаданого вище сценарію зі встановленою потужністю ВДЕ на рівні 7,5 ГВт, енергосистема не зможе прийняти 31% від виробленої «зеленої» енергії. Як наслідок — споживачі заплатять більш як півмільярда євро за те, чим не скористаються (див. рис. 2).

Рис. 2. Обмеження виробництва вітрової та сонячної енергії через системні вимоги залежно від встановленої потужності ВДЕ

Не дивно, що з’явився законопроєкт, який передбачає обмеження ВДЕ без компенсації втрат інвесторам (у випадку великих станцій). Таке порушення зобов’язань держави перед інвесторами підриває довіру до неї. Але є інший вихід.

Те ж саме моделювання навантажень ОЕС України з високою точністю (звіт тут) продемонструвало можливість суттєво зменшити обмеження ВДЕ. Нездатність енергосистеми інтегрувати великі обсяги мінливої потужності відновлюваних джерел є наслідком «вбудованої» негнучкості системи, насамперед, через домінування атомної генерації.

Отже, системі потрібно додати гнучкості. А це означає комбінацію систем накопичення й маневреної генерації. Згідно з розрахунками, найбільш нагальним та економічно виправданим має бути будівництво 2 ГВт високоманеврених газопоршневих станцій.

Таке рішення більш як утричі зменшить обсяг обмеження ВДЕ. Окрім того, на 4,2 млрд кВт/год на рік скоротиться виробництво енергії вугільними ТЕС і на 0,4 млрд кВт/год збільшиться обсяг дешевої атомної генерації. Додатково зменшиться кількість викидів СО2 на 7 млн тонн на рік.

Економічний ефект лише від скорочення обсягів спалюваного вугілля становитиме 300 млн євро на рік — і це той фактор, що безпосередньо впливає на вартість електроенергії в платіжках.

Існують перевірені технічні рішення, здатні вирішити сьогоднішню проблему ВДЕ, забезпечити подальший розвиток енергосистеми в напрямку переходу до «чистої» енергії й окупитися за 4-5 років. Для цього потрібна політична воля керівників галузі й законодавців.

Немає механізму

Закон про ринок електричної енергії передбачає спосіб залучення інвестицій у таку нову генеруючу потужність, якої не вистачає в системі. Але закон не встановлює чіткого механізму повернення інвестицій.

Наразі зацікавлені інвестори не мають відповіді від держави, як саме можна створити комерційно привабливий проєкт. Марними є сподівання й на ринкові механізми в умовах жорстких обмежень цін у такому коридорі, що наперед не покриває вкладень у нові потужності. Отже, найближчими роками передові технології не будуть втілені.

На мою думку, Україні необхідно перейняти поширену в усьому світі модель створення «Незалежних виробників електроенергії» (англійською – «Independent Power Projects, IPP»), яка вже десятиліттями використовується на регульованих і недостатньо конкурентних ринках електроенергії. Така модель є способом залучення конкуренції приватного сектору до тих ринків, де державне регулювання обмежує вільне ціноутворення. Фактично це угода зі взаємними зобов’язаннями між державою та приватним інвестором, націлена на вирішення дуже важливих для суспільства проблем коштом приватного капіталу й за прозорими правилами.

Оскільки обмеження ВДЕ з усіма негативними наслідками почнеться вже навесні, для впровадження моделі ІРР можна скористатися вже затвердженим Кабміном «Порядком проведення конкурсів на спорудження нової генеруючої потужності та виконання заходів з управління попитом», але необхідно наповнити його відповідним змістом. Насамперед — умовами, які створять інвестиційно привабливі проєкти.

Від цього виграють і споживачі, й інвестиційне середовище, і стратегічний курс на перехід до чистої й доступної енергії.

Контекст

Президент Володимир Зеленський вважає, що надані спеціальним законом «зелені» тарифи — дуже високі. Він розраховує вирішити цю проблему завдяки «спілкуванню» з компаніями, які їх отримали.

Комітет з енергетики та житлово-комунального господарства розглядає п’ять варіантів зміни «зеленого тарифу». Також він враховує і ті об’єкти альтернативної генерації, які вже діють.

Комітет розглядає: урізання цього тарифу; введення нового податку на наявні станції або впровадження податку на такі станції в місцеві бюджети; введення обмеження термінів Pre-PPA (по ним «зелений тариф» буде використовуватися з наступного року); зміна цього тарифу з 2020 року для нових станцій.

Читайте про те, що у пустелі Сахара з’явилася найбільша сонячна електростанція у світі. А також про те, що найбільше сонячна електростанція на воді у Європі запрацювала у Франції.

Предыдущая статьяСледующая статья

Трехэтажное здание сделают четырехэтажным:в Киеве начали реконструкцию корпуса университета Гринченко (ФОТО) 0 5


Университет — учреждение коммунальной собственности

В корпусе Киевского университета имени Бориса Гринченко, который расположен на проспекте Павла Тычины, 17 начались работы по реконструкции — об этом сообщил заместитель председателя КГГА Вячеслав Непоп.

Университет является учреждением коммунальной собственности, в нем обучаются более 8000 студентов по 20 специальностям.

Во время реконструкции планируется превратить трехэтажное здание в четырехэтажное за счет демонтажа мансарды и надстройки дополнительного этажа. Общая площадь корпуса увеличится с 7 тыс кв м до 12,5 тыс кв м.

«Здание станет более удобным для студентов и преподавателей, в этом корпусе смогут учиться до 1500 студентов ежедневно и работать 154 сотрудников, — отметил Вячеслав Непоп. — Будут созданы возможности для доступа и обучения маломобильных посетителей, оснащен лифт, пандусы».

Функциональная схема расположения помещений в основном сохранится. В корпусе будут обустроены три лектория на 100-120 мест каждый и актовый зал на 350 мест.

Реконструированное здание будет отвечать новейшим требованиям энергоэффективности. Предусмотрено использование современных строительных материалов, энергосберегающее светопрозрачное заполнения окон и витражей.

В учебных аудиториях, кабинетах компьютерных технологий, тренинговых аудиториях, актовом зале будут установлены интерактивные экраны и проекторы. Высокоскоростной интернет будет доступен на территории всей учебной части.

Реконструкция предусматривает благоустройство прилегающей территории, озеленение, установку современного освещения, перекладывание внешних сетей дождевой и бытовой канализации, водоснабжения и тепловых сетей.

Гаражи на территории будут демонтированы, а вместо них обустроена открытая автопарковка на 52 места и велопарковка на 16 мест для преподавателей и студентов.

Заказчиком реконструкции выступает коммунальное предприятие «Житлоинвестбуд-УКБ». Ориентировочный срок реконструкции – около 15 месяцев.

Читайте также о том, что Кличко пообещал новый Генеральный план Киева до конца года.  А также о том, что в Киеве транспортную инфраструктуру будут развивать в ином направлении.

Чи буде нарешті Київ із дієвим Генпланом 0 9


Зараз у Києві мав би діяти Генплан, ухвалений у 2002 році

Одна з найбільших проблем столиці — хаотична забудова, перекіс у бік будівництва житла, не забезпеченого транспортною, інженерною та соціальною інфраструктурою. Комфорт відходить на другий план. До чого тут генплан Києва і що з ним не так – розбиралась Економічна правда.

«Генплан розвитку Києва має бути презентований до кінця 2019 року», — Віталій Кличко, листопад 2019 року.

«Проєкт нового генерального плану Києва повинен бути представлений на громадські слухання в липні 2019 року, а на розгляд депутатів Київради — у жовтні 2019 року», — Віталій Кличко, травень 2019 року.

«Цього року необхідно ухвалити генеральний план Києва, щоб припинити хаотичну забудову міста», — Віталій Кличко, лютий 2018 року.

«Новий генплан подамо в найближчі місяці і, сподіваюся, на початку 2018 року він буде ухвалений», — Віталій Кличко, вересень 2017 року.

Київський міський голова вже котрий рік не може виконати свою обіцянку і представити на розсуд громади новий проєкт генерального плану столиці.

Зараз Київ функціонує та розбудовується за генпланом, розробленим у 1997 році та ухваленим у 2002 році.

Усі показники чинного генплану розраховані до 2020 року. Якщо у 2020 році не ухвалити новий документ, то у 2021 році може виникнути правова колізія: відведення земельних ділянок і видача містобудівних умов та обмежень відбуватиметься за старим генпланом, дія показників якого вже закінчиться.

Однак і чинний генплан не виконує роль головного містобудівного документа. Розвиток міста, житлова забудова та перепрофілювання великих територій відбувається через сумнівні з точки зору законності детальні плани території.

Чому так сталося і чи матиме столиця України шанс на цивілізаційний розвиток?

Два генплани, обидва не діють

Формально у Києві діє генеральний план до 2020 року, який у 1997 році почав розробляти Інститут генерального плану Києва акціонерного товариства «Київпроект». Депутати Київради затвердили його у 2002 році.

У 2008 році тодішній голова КМДА Леонід Черновецький замовив розробку нового генерального плану госпрозрахунковій організації «Центр містобудування та архітектури». Пізніше її перейменували на «Комунальну організацію «Інститут генерального плану міста Києва».

Так у Києві з’явилися два інститути генерального плану та два різні за суттю документи: «Генеральний план міста Києва до 2020 року» та «Генеральний план міста Києва до 2025 року».

За законодавством, генплан повинен оновлюватися кожні п’ять років. На практиці виходить, що генплан-2020 не оновлюється вже 17 років. Переважно — з політичних причин. Наприклад, чинний генплан передбачає приєднання кількох районів області до адміністративних меж міста.

«Чинний генплан передбачав розширення меж Києва на 65 тис га. Цього не відбулося, ці землі у приміській зоні вже розпайовані. Були помилки і прорахунки у прогнозній кількості автомобілів, кількості населення», — розповідає начальник комунальної організації «Інститут генерального плану Києва» Сергій Броневицький.

«Розвивати місто за цим генпланом вже неможливо. Наприклад, ті території, які передбачалися для промисловості, передані для будівництва і вже забудовані на землях з іншим цільовим призначенням», — додає він.

«Генплан Черновецького» передбачає розвиток міста шляхом ущільнення забудови. Він не затверджений, але саме його використовують проєктанти при розробці детальних планів територій.

На підставі детальних планів територй (ДПТ) забудовникам виділяють земельні ділянки.

«Проєкт нового генерального плану до 2025 року — документ дуже низької якості. Він багато років не може пройти погодження та прийти на зміну попередньому генплану», — каже співрозмовник ЕП у Київській міській раді.

Навіщо потрібен генплан

Генеральний план є основою планування забудови міста. Мета цього документа — створити комфортне середовище для мешканців.

Генплан містить 18 пунктів з усіх сфер міського господарства: економіка, житлове будівництво, кількість шкіл, дитячих садків, стан інженерних мереж, озеленення, екології, транспорту.

Спочатку робиться так званий опорний план: фіксуються поточна ситуація, рішення Київради, дозволи, видані органами виконавчої влади, права на ділянки та майно. Далі проєктувальники розробляють так званий прогноз розвитку міста.

Основне завдання містобудівної документації — раціональне використання території. Завдання генплану — створення підґрунтя для раціонального використання території.

«Генеральний план не настільки деталізований, щоб містити кожну придомову територію чи майданчик для вигулу собак. Генплан відображає загальне функціональне призначення території і відображає економічні показники: прогнозну чисельність населення та кількість транспорту», — розповідає Броневицький.

На положення і цифри генплану повинна спиратися містобудівна документація другого рівня — детальні плани територій і «зонінг». ДПТ і «зонінг» деталізують територію. Вони регламентують параметри забудови для кожного кварталу.

До чого тут забудовники

Проблема чинного генплану в тому, що в КМДА з часів Черновецького цей документ безпідставно ігнорують.

На думку експертів та громадськості, Черновецький доручив розробку нового генплану тільки для того, щоб приховати масові порушення чинного генплану, затвердженого у 2002 році. Таким чином міський голова і його «молода команда» намагалися легалізувати незаконні землевідведення.

Ця ситуація триває досі. Результатом став містобудівний хаос з перекосом в бік будівництва житла, не забезпеченого транспортною, інженерною та соціальною інфраструктурою.

«Київ забудовується на основі детальних планів територій, кожен з яких розробляється на замовлення девелоперів та забудовників. Вони виступають інвесторами розробки ДПТ та переконують Київраду їх ухвалювати», — пояснює один з депутатів Київської міської ради.

Зацікавленість девелоперів в ухваленні ДПТ спричинена тим, що ці документи передбачають максимальне ущільнення забудови за мінімальних об’ємів соціальної інфраструктури.

Тобто ДПТ не уточнюють функціональне зонування генплану, а кардинально його змінюють.

У пресі можна часто побачити заголовки на кшталт «Київрада ухвалила скандальний ДПТ». За останні роки так, наприклад, було легалізовано незаконні житлові комплекси Анатолія Войцеховського і дозволено нищити лісові ділянки у Биківні.

Інститут, який розробляє новий генплан Києва, змушений буде врахувати в проєкті всі ухвалені ДПТ, навіть скандальні.

«Усі проєкти будівництва, які вже почалися, будуть відображені у новому генплані, навіть якщо вони спірні. Інститут враховує всі вихідні дані, у тому числі рішення Київради та дозволи на будівництво, видані Держархбудінспекцією», — пояснив Броневицький.

Коли чекати на новий проєкт

Система розбудови міста на основі ДПТ, яку успішно використовують столичні забудовники, могла тривати довго, якби не закінчувався термін дії чинного генплану. Оновленння містобудівної документації назріло і перезріло.

За даними компанії Geodesign, генплану в місті не дотримуються. Це відбувається через розробку ДПТ, що кардинально змінюють зміст генплану.

Деякі забудовники зводять споруди навіть усупереч ДПТ.

Загалом було досліджено 766 новобудов у Києві. Серед них 136 показали хороші результати з точки зору відповідності стратегії розвитку міста, 328 — частково відповідають, а 31 новобудова виходить за рамки законності.

У профільній комунальній організації запевнили ЕП, що розробка нового генплану перебуває на фінішній прямій.

«Закінчено роботи з оновлення проєкту матеріального генплану на 2019 рік. Найближчими днями чекаємо розділ «Історико-архітектурний опорний план» від субпідрядника — Інституту охорони культурної спадщини при Мінкультури», — каже начальник комунальної організації «Інститут генерального плану м. Києва» Сергій Броневицький.

«Сподіваємося, що протягом наступного місяця Мінкультури погодить історико-архітектурний опорний план. У кінці 2019 року або на початку 2020 року розраховуємо почати процедуру громадських слухань і його погоджень. Це дозволить нам у першому півріччі 2020 року затвердити новий генплан», — говорить чиновник.

Паралельно з громадськими слуханнями буде проводитися роз’яснювальна робота з депутатським корпусом, профільними комісіями, фракціями.

«Сподіваємося, що депутати розглядатимуть цей документ не як політичний, а як господарський. Фактично це територіальна стратегія міста Києва», — каже Броневицький.

У департаменті містобудування та архітектури ЕП повідомили, що подання генерального плану на розгляд Київської міської ради очікується у березні-квітні 2020 року.

Новий генплан, на відміну від старих, буде безстроковим. Відповідні зміни були ухвалені у 2011 році.

Безстроковість передбачає, що нові генплани не повинні бути розраховані до певного року. Документ повинен називатися «Генеральний план міста Києва», а не «Генплан до 2020-го, 2025-го чи 2040 року», — пояснив Броневицький.

Читайте також: Києві знову заговорили про масове розселення хрущовок: зрушиться чи процес з мертвої точки

Автор: Олександр Колесніченко
Фото: Володимир Фалін / День

Most Popular Topics

Editor Picks